Рішення № 19891891, 03.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.11 Справа № 6/181/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Реал”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій-Транс”, м. Луганськ

про стягнення 15 232 грн. 26 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат ОСОБА_1., дов. б/н від 19.09.2011;

від відповідача - директор ОСОБА_2., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВУМВС України в Луганській області 10.01.2008; ОСОБА_3., дов. б/н від 02.11.2011;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 15232 грн. 26 коп., в тому числі: заборгованість у сумі 15 000 грн. 00 коп., пеня в сумі 171 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 60 грн. 59 коп., а також судових витрат, в тому числі і витрат на послуги адвоката в сумі 3000 грн. 00 коп.

Представником позивача заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 18620 грн. 58 коп., що знаходяться на банківському рахунку відповідача.

Представники відповідача проти клопотання заперечили.

Суд заслухавши доводи представників сторін прийшов до висновку щодо необґрунтованості заявленого клопотання, у звязку з чим клопотання позивача про забезпечення позову відхиляється.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 03.11.2011 проти позову заперечує та просить зупинити провадження у справі виходячи з наступного.

Сума винагороди адвокату за правову допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. є занадто великою та не відповідає характеру спору та його складності. Крім цього, відповідач зазначає, що його господарською діяльністю є надання експедиторських послуг, про що і був укладений договір з позивачем. Послуги відповідача є посередницькими, оскільки останній укладає відповідний договір про надання транспортно - експедиційних послуг із замовником та перевізником.

Замовником в даному випадку є ТОВ «СТАРКарго»відповідно до договору № 9-ОТ від 15.04.2011, який не розрахувався з відповідачем за надані послуги з перевезення, у звязку з чим і уторилась заборгованість перед позивачем. На цей час ТОВ «Обрій-Транс»було подано позов до ТОВ «СТАРКарго»до господарського суду м. Києва про стягнення відповідної заборгованості і за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 31/366. На думку відповідача, зазначена справа і дана справа є повязаними між собою та провадження у справі № 6/181/2011 слід зупинити на підставі ст. 79 ГПК України.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив.

Суд клопотання відповідача за відзивом, про зупинення провадження у справі, відхиляє за необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

19.07.2011 позивач отримав від відповідача заявку - договір № 93 на здійснення перевезення вантажу з Франкфурт-на-Майне (Німеччина) до м. Полтави.

20.07.2011 між сторонами було укладено договір на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

21.07.2011 позивач на виконання заявки та зобовязань за договором прийняв до перевезення вантаж, а 26.07.2011 здав вантаж вантажоодержувачу, що підтверджується товарно - транспортною накладною CMR № 079881.

Згідно заявки - договору № 93 оплата складає 17248 грн. 00 коп. за один автомобіль протягом 7-10 банківських днів після отримання оригіналів відповідних документів.

29.07.2011 позивач направив відповідачу певні документи, які були отримані останнім 01.08.2011. Разом з цим, відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 2248 грн. 00 коп., у звязку з чим залишилась заборгованість в сумі 15000,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь. Крім цього, до стягнення заявлені пеня в сумі 171 грн. 67 коп. і 3% річних в сумі 60 грн. 59 коп.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано позивачу заявку-договір № 93 про надання транспортно - експедиційних послуг (арк. справи 11), за якою відповідач виступав як експедитор, а позивач як перевізник.

За вказаною заявкою позивач зобовязався здійснити перевезення певного вантажу за маршрутом Франкфурт-на-Майне (Німеччина) м. Полтава. Заявкою зазначено, що умови оплати 17 248 грн. 00 коп. за один автомобіль протягом 7-10 банківських днів після отримання оригіналів документів: CMR (оригінал і копію), договорів, рахунків, актів виконаних робіт, податкової накладної.

В той же час, 20.07.2011 між сторонами було укладено договір на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

За умовами вказаного договору позивач як перевізник зобовязується організовувати перевезення вантажів, а відповідач як експедитор предявляє вантажі для перевезення на підставі відповідної заявки та оплачує вартість кожного перевезення.

За доводами позивача, ним були надані відповідачу певні послуги та відправлені необхідні документи, які отримані відповідачем 01.08.2011.

Так, відповідно до товарно - транспортної накладною CMR № 079881 позивач здійснив перевезення вантажу за заявкою - договором № 93, вартість перевезення якого склала 17248 грн. 00 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 29.07.2011 направив відповідачу пакет документів, передбачений умовами заявки договору № 93, який був отриманий останнім 01.08.2011, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 18).

Відповідачем вказані доводи не спростовані.

В той же час, відповідно до платіжного доручення № 362 від 26.09.2011 позивач частково оплатив надані послуги у розмірі 2248 грн. 00 коп. Крім цього, відповідачем було надано позивачу гарантійний лист, за яким підтверджено факт виконання умов заявки договору № 93 та надання відповідних послуг.

Оскільки послуги із перевезення були оплачені частково, то залишилась заборгованість в сумі 15000 грн. 00 коп., яка підтверджена і сторонами при підписання акту звірення розрахунків за період з 22.07.2011 по 13.10.2011.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15000 грн. 00 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 171 грн. 67 коп., нарахованої за період з 16.08.2011 по 27.09.2011 слід вказати на наступне.

Згідно п. 5.1.4 договору за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначення умов договору.

Наведені вище положення договору свідчать про те, що сторонами були узгоджені певні види відповідальності за порушення зобовязань за договором.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що зобовязання з оплати послуг із перевезення вантажу, останнім виконувалося неналежним чином, у звязку з чим нарахування пені є обґрунтованим, та позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.08.2011 по 27.09.2011 в сумі 60 грн. 59 коп. слід зазначити, що вказані вимоги також є обґрунтованими та відповідають положенням ст. 625 ЦК України, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині також слід задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у вигляді витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Щодо покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 3000 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.

19.09.2011 між позивачем та адвокатом ОСОБА_1., який діяв на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю N 829 від 26.10.2006, укладено договір про надання правової допомоги, згідно з яким, адвокат приймає на себе доручення клієнту про надання клієнту в його інтересах правову допомогу на умовах, передбачених цим договором. Позивач сплатив адвокату гонорар у сумі 3000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2048 від 22.09.2011.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що послуги адвоката були оплачені.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представником.

Із матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача представляв саме адвокат ОСОБА_1., який двічі був присутній в судових засідання та надавав відповідні документи.

Разом з цим, слід зазначити, що угода про надання правової допомоги це двохстороння угода між ТОВ «Транс Реал»і адвокатом і, взагалі умови даної угоди не стосуються ТОВ «Обрій-Транс».

Отже, суд вважає, що послуги які оцінені адвокатом у розмірі 3000 грн. 00 коп. великі порівняно із сумою позову. Крім цього, між позивачем та адвокатом не підтверджено факт виконання наданих послуг, позов подано не у визначений договором строк.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що можливо віднести витрати по оплаті послуг адвоката на відповідача лише в сумі 2 000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Транс», м. Луганськ, вул. Лутугінська, б.2 «б», код 36409906, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Реал», м. Київ, вул. Фрунзе, 85/87 к.44, код 35155911, заборгованість у сумі 15 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 171 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 60 грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 152 грн. 32 коп., витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 000 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 07.11.2011.

Суддя Т.А.Василенко