Рішення № 19891839, 01.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.11 Справа № 28/170/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит", м. Донецьк

до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Тошківська", м. Первомайськ

про стягнення 15 583 грн. 02 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю б/н від 06.06.2011;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 01/4-10-700 від 22.09.2011, провідний юрисконсульт відокремленого підрозділу "Шахта "Тошківська" Державного підприємства "Первомайськвугілля"

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 7698 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 3512 грн. 13 коп., пені у сумі 4372 грн. 39 коп.

Клопотанням без номеру та дати, яке надійшло до суду 01.11.2011, позивач зменшив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3305 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 3476 грн. 58 коп., індекс інфляції у сумі 7698 грн. 50 коп.

Дане клопотання приймається судом до розгляду і розглядаються зазначені вимоги позивача.

Відповідач у відзиві не погодився з позовними вимогами, оскільки, на думку відповідача, ТОВ "Сніжнеантрацит" не може вважатися належним позивачем у справі, так як від позивача отримано повідомлення про проведення відступлення вимоги виконання зобовязання за договором № 36 від 30.10.2009 від ДП "Первомайськвугілля" третій особі - ТОВ "Востокантрацит" у розмірі 87 601 грн., з яким укладено угоду № 25/07/01 від 25.07.2011. Відповідач також вважає, що в договорі № 36 від 30.10.2009 не передбачено строку виконання зобовязання, тому, на його думку, у відповідача прострочення зобовязання почалося з 18.09.2010 (через сім днів з моменту отримання вимоги позивача № СА-01/09-10-02). Отже, як зазначає відповідач, розрахунок пені повинен бути зроблений за період з 18.09.2010 по 18.03.2011 у сумі 3148 грн. 60 коп., 3% річних - за період з 18.09.2010 по 31.08.2011 у сумі 2 474 грн. 14 коп. Відповідач з розрахунком інфляційних втрат погодився, тому вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 13 321 грн. 24 коп.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір про поставку обладнання № 36 від 30.10.2009, за умовами якого постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідача) згідно специфікації продукцію, а покупець зобовязується прийняти, здійснити оплату за товар.

Загальна орієнтована ціна товару за договором складає 99 900 грн., у т.ч. ПДВ.

Розрахунки за даним договором здійснюються з відстроченням платежів, через 90 днів з дати поставки товару. Покупець здійснює розрахунки з постачальником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. (п. 4.1, 4.2).

Згідно специфікації сторони погодили вид товару та його вартість компресор ЗИФШВ -5 за ціною 86 500 грн. з ПДВ.

Як зазначив позивач у позові, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 86500 грн., тому останній звернувся до суду з позовом про стягнення цієї суми з відповідача.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2011 у справі № 28/90/2011 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 86500 грн.

Оскільки відповідач припустився порушення своїх зобовязань за договором № 36 від 30.10.2009, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення пені у сумі 3305 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 3476 грн. 58 коп., індексу інфляції у сумі 7698 грн. 50 коп. (з урахуванням клопотання б/н б/д, яке надійшло до суду 01.11.2011).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено господарським судом Луганської області у справі № 28/90/2011, на виконання умов договору 30.11.2009 за накладною № 3 від 23.12.2009 представник відповідача прийняв від позивача товар на суму 86500 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20 %. Претензій по поставці товару у відповідача не було.

Таким чином, матеріалами справи № 28/90/2011 підтверджено, що позивач виконав свої зобовязання поставив відповідачу товар на загальну суму 86500 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2011 у справі № 28/90/2011 встановлено, що відповідач в обумовлений договором строк не розрахувався за поставлений товар.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору від 30.10.2009 № 36, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання зобовязання за договором у відповідності до п. 4.1 договору настав 23.03.2010 (через 90 днів з дати поставки товару).

Факт неоплати товару у зазначений термін встановлений рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2011 № 28/90/2011. Доказів оплати заборгованості за даним рішенням суду відповідач не надав.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2010 року по липень 2011 року у сумі 7 698 грн. 50 коп.

Даний розрахунок є обґрунтованим, тому вимоги по стягненню інфляційних нарахувань у сумі 7698 грн. 50 коп. підлягають до задоволення.

Позивачем 3% річних обраховані за період з 23.03.2010 по 25.07.2011 у сумі 3476 грн. 58 коп.

Даний розрахунок судом перевірений, є обґрунтованим, тому ці вимоги підлягають до задоволення.

Позивачем нарахована пеня у сумі 3305 грн. 95 коп. за період з 25.01.2011 по 25.07.2011 у відповідності до п. 7.2. договору.

Даний розрахунок є обґрунтованим, тому ці вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судом не приймаються доводи відповідача про те, що прострочення зобовязання у нього виникло лише з 18.09.2010 (з дати отримання вимоги).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором визначено порядок оплати поставленого товару через 90 днів з дати поставки товару (п. 4.1).

Тобто відповідач повинен був розрахуватися через 90 днів з дати поставки товару, яка відбулася 23.12.2009.

Відповідач не вірно трактує дану умову договору, зазначаючи, що дана умова не визначає строку виконання зобовязання.

За загальновизначеними правилами тлумачення норм права, умов договору тощо тлумачення можливе за різними видами. Основним різновидом тлумачення є буквальне або за "буквою закону".

Так, слово "через" (прийменник) за Великим тлумачним словником російської мови щодо проміжку часу означає зазначення на строк, проміжок часу, за спливом якого відбувається, здійснюється, повторюється що-небудь або на будь-які проміжки часу.

За тлумачним словником ОСОБА_3. прийменник "через" означає (рос. мовою) - спустя какой-нибудь промежуток времени. За тлумачним словником ОСОБА_4 "через" (рос. мовою) означає - спустя какое-нибудь время или какое-нибудь расстояние.

Іншого тлумачення прийменника "через" відносно проміжку часу не має.

Отже, таке тлумачення "через 90 днів" означає, що саме зі спливом цих 90 днів і наступає подія, в даному випадку зобовязання відповідача оплатити поставлений йому товар.

Тому посилання відповідача на те, що визначення "через 90 днів" не означає строку виконання зобовязання, є помилковим.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач не може вважатися належним позивачем у справі суд зазначає наступне.

Угода про відступлення права вимоги № 25/07/01 укладена позивачем та ТОВ "Востокантрацит" 25.07.2011, позивачем заявлений даний позов з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог про стягнення сум за період до 25.07.2011, тобто, коли право їх вимагати належало саме позивачу.

Отже, позивач ТОВ "СНІЖНЕАНРАЦИТ" є належним позивачем у даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Позивачем доведено обґрунтованість і законність своїх вимог, тому вони підлягають до задоволення у повному обсязі з урахуванням клопотання б/н та без дати.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.11.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжнеантрацит" до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Тошківська" про стягнення 14 481 грн. 03 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18а, ідентифікаційний код 32320594, в особі Відокремленого підрозділу Шахта "Тошківська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ, смт. Тошківка, вул. Челюскіна, 8, ідентифікаційний код 26403416, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СНІЖНЕАНТРАЦИТ", м. Донецьк, вул. Лермонтова, 3в, ідентифікаційний код 35751671, пеню у сумі 3305 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 3476 грн. 58 коп., інфляційні нарахування у сумі 7698 грн. 50 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 144 грн. 81 коп. та 219 грн. 31 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.11.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва

Надр. 4 прим.

1-до справи

2-позивачу

3-4 відповідачу: - м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18а; - смт. Тошковка-1, вул. Челюскіна, 8

Вих. №

3 прим.