Рішення № 19891838, 01.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.11 Справа № 28/167/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк

до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк

про стягнення 15 739 грн. 38 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. №12-01-135/1136 від 28.07.2011, заступник начальника юридичного відділу,

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7713 грн. 46 коп., пені у сумі 7713 грн. 46 коп., інфляційних нарахувань у сумі 187 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 124 грн. 72 коп.

Відповідач до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.10.2011, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову у звязку зі сплатою суми боргу 7 713 грн. 46 коп. Заявою від 31.10.2011 відповідач просить зменшити розмір пені у звязку з тим, що вона тривалий час не працювала.

В судовому засіданні 27.10.2011 у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.11.2011. Рішення приймається у судовому засіданні 01.11.2011.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між сторонами у справі - Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 613 від 20.03.2008 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року поставив теплову енергію в гарячій воді на суму 7713 грн. 46 коп. у приміщення, яке займає відповідач, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до умов договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період /місяць/, встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької ради /п.6.1/.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми /сальдо/ розрахунків на початок місяця /п. 6.4/.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку /п. 6.5/.

Споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим /п. 6.6/.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг: жовтень 2010 року на суму 354 грн. 64 коп., листопад 2010 року на суму 966 грн. 55 коп., грудень 2010 року на суму 1543 грн. 70 коп., січень 2011 року на суму 1845 грн. 96 коп., лютий 2011 року на суму 1842 грн. 67 коп., березень 2011 року на суму 1609 грн. 52 коп., за квітень 2011 року на суму 150 грн. 42 коп., усього на суму 8313 грн. 46 коп.

Відповідач дані послуги оплатив за березень 2011 року у сумі 600 грн. 00 коп., несплаченими залишились послуги у сумі 7713 грн. 46 коп., позивач неодноразово направляв відповідачу претензії з вимогами погасити заборгованість за надані послуги (а.с. 22-28).

Відповідач залишив претензії без відповіді, надані послуги без оплати, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору № 613 від 20.03.2008 на постачання теплової енергії в гарячій воді, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідач у підтвердження оплати наданих послуг надав копії квитанцій, з яких вбачається що він сплатив суму 7 713 грн. 46 коп. (квитанції до прибуткового касового ордеру № 1456 від 24.10.2011, № 1452 від 20.10.2011, № 1455 від 24.10.2011, квитанція № 32/42 від 28.09.2011).

Отже,сума заборгованості за надані позивачем послуги відповідачем погашена у повному обсязі, втім дане погашення відбулося частками 28.09.2011, 20.10.2011, 24.10.2011 після подання позову, з яким позивач звернувся 20.09.2011 (згідно штемпелю на поштовому конверті).

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми боргу 7 713 грн. 46 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Позивачем також заявлені до стягнення 7713 грн. 46 коп. пені, 187 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, 124 грн. 72 коп. 3% річних.

Оскільки матеріалами справи доведено прострочення виконання зобовязань відповідача по оплаті наданих послуг, нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивачем пеня обрахована за кожним рахунком окремо за період з 16.11.2010 по 30.08.2011 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у загальній сумі 7713 грн. 46 коп.

Дані розрахунки пені відповідають умовам договору та приписам Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»№ 686 від 22.05.1999.

Відповідач ОСОБА_1 - просить зменшити розмір пені у звязку з тим, що вона тривалий час не працювала, оскільки була змушена доглядати хвору мати, яка померла 08.07.2011, і тільки після цього відповідачка почала працювати.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд, враховуючи майновий стан сторін, документальне підтвердження обставин, зазначених у заяві, ступінь виконання зобовязання боржником, думку позивача з цього приводу, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 100 грн. 00 коп.

За таких обставин, вимоги по пені задовольняються судом у розмірі 100 грн. 00 коп., в решті вимог по стягненню пені у сумі 7613 грн. 46 коп. слід відмовити.

Відповідно до п. 7.2.4 договору за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не оспорений відповідачем, 3% річних за кожним рахунком окремо за період з 16.11.2010 по 30.08.2011 складають 124 грн. 72 коп., а інфляційні нарахування за кожним рахунком окремо за період з грудня 2010 року по липень 2011 року складають 187 грн. 74 коп.

Дані вимоги є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено правомірність нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань. Вимоги по стягненню пені задовольняються судом частково у сумі 100 грн. 00 коп. В решті вимог по стягненню пені у сумі 7613 грн. 46 коп. слід відмовити. Провадження в частині стягнення суми боргу 7 713 грн. 46 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими в повному обсязі і задоволені частково з урахуванням зменшення суми пені.

У судовому засіданні 01.11.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 83, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15 739 грн. 38 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050, пеню у сумі 100 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 187 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 124 грн. 72 коп., витрати на державне мито у сумі 157 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні позову Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення пені у сумі 7 613 грн. 46 коп. відмовити.

4. Провадження за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення суми боргу 7713 грн. 46 коп. припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.11.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва

Надр. 4 прим.

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу(рекомендованою з повідомленням): АДРЕСА_1