Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" листопада 2011 р.Справа № 5013/2025/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України"
до відповідача: селянського (фермерського) господарства "Надежда" ОСОБА_2
про звернення стягнення на заставлене майно в погашення 130 942,23 грн. заборгованості,
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 3795 від 22.06.11;
від відповідача - відсутній.
Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" звернулося до господарського з позовною заявою, в якій просить стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 71000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 31589,77 грн., пеня в розмірі 28352,46 грн., всього 130942,23 грн. за рахунок майна, переданого в заставу згідно договору застави від 21.04.2006 року:
трактор МТЗ-80.1., 1993 року випуску, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 02.04.2003р.;
комбайн СК5 М-1, 1995 року випуску, номер машини НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 28 березня 2005р.,
що належать селянському (фермерському) господарству "Надежда" ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3).
30.11.2011р. позивач надав уточнений розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором на суму 110548,84 грн., із яких заборгованість за кредитом в розмірі 71000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 31589,77 грн., пеня на прострочений борг по кредиту в розмірі 5517,58 грн. та пеня на прострочені відсотки в розмірі 2441,50 грн.
Ухвалою господарського суду від 01.11.2011 р. позовну заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 30.11.2011р., від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що засвідчено повідомленнями про вручення поштового відправлення (з вкладенням ухвали про порушення провадження у справі від 01.11.11) (а.с. 52-53), але не подав суду відзиву на позовну заяву чи певного клопотання.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.
18.04.2006 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" - (Банк) та ОСОБА_2 - (Позичальник) укладено кредитний договір № 669 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 75000,00 грн. готівкою зі сплатою 18% за користування кредитом з кінцевим строком погашення кредиту до 17.04.2011 р.
Відповідно до п. 1.4 договору позичальник зобов'язався проводити погашення основного боргу за кредитом та сплачувати відсотки в розмірі, зазначеному в п.1.1 договору щомісячно, до 30 числа кожного звітного місяця, ануїтетними платежами в сумі 1271,19 грн. шляхом внесення готівки до каси Банку, починаючи з травня 2006 року. Останнє погашення кредиту позичальник мав здійснити не пізніше 17 квітня 2011 р. Ануїтетний платіж складається із суми нарахованих відсотків за кредит та частини суми основного боргу по кредиту, які змінюються по мірі погашення кредиту, при цьому розмір ануїтетного платежу залишається однаковим протягом строку дії договору.
Сторони узгодили умову про те, що на період з дня видачі кредиту та до моменту закінчення терміну, на який було надано кредит, а саме, до 17.04.2011р. включно відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 18 відсотків річних.
Нараховані відсотки повинні бути сплачені Позичальником щомісячно, до 30 числа кожного звітного місяця. Перша сплата відсотків має бути здійснена в строк до травня 2006 р. Сплату нарахованих відсотків проводиться шляхом внесення готівки до каси Банку, або шляхом безготівкових перерахувань. Остання сплата відсотків повинна бути здійснена не пізніше 17.04.2011 р.
Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення.
Зобов'язання взяті за договором кредиту Банк виконав в повному обсязі. Згідно видаткового касового ордеру № 76/31 від 21.04.2006 р. ОСОБА_2 видано кредит готівкою 75 000,00 грн. (а.с. 69).
Між Банком та Позичальником виникли зобов'язання за кредитними договорами, відносини за яким регулюються, зокрема, параграфами 2 та 1 глави 71 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором, застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до п.1.5 кредитного договору сторони погодилися з тим, що зобов'язання Банку надати кредит або його частину виникає з моменту виконання всіх та укладення в забезпечення виконання зобов'язань за договором застави.
21.04.2006 р. між відкритим акціонерним товариством "Ощадний банк України" - (Заставодержатель) та селянським фермерським господарством "Надежда" ОСОБА_2 - (Заставодавець) укладено договір застави, посвідчений державним нотаріусом Добровеличківської державної нотаріальної контори Левітчуком Г.Б., та зареєстрований в реєстрі за № 775.
За умовами договору застави на забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 669 від 18.04.2006 р., Заставодавець - селянське фермерське господарство ОСОБА_2 надало майно у заставу, а саме:
трактор МТЗ-80.1., 1993 року випуску, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 02.04.2003р., який належить застоводавцю на праві власності згідно дублікату свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6, що виданий Добровеличківським райдержтехнаглядом Кіровоградської області 02.04.2003 року; комбайн СК5 М-1, 1995 року випуску, номер машини НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 28 березня 2005р., який належить заставодавцю згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 виданий Добровеличківським Райдержтехнаглядом 28.03.2005 року.
Заставна вартість майна за домовленістю сторін становить 73799,18 грн.
У договорі застави зазначено, що державним нотаріусом Добровеличківської державної нотаріальної контори Левітчуком Г.Б. встановлено, що предмет застави належить заставодавцю - СФГ "Надежда" ОСОБА_2.
Належність вказаного трактора і комбайну (предмета застави) СФГ "Надежда" ОСОБА_2 засвідчено копіями свідоцтва про реєстрацію машини, актом технічного огляду машини (а.с. 78-80).
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав Позичальнику кредит, однак останній порушив свої зобов'язання і не сплатив в передбачені терміни чергові платежі, не сплатив відсотки за користування кредитом, не сплатив пеню за прострочений основний борг та прострочені відсотки в розмірі і строки, визначені кредитним договором.
07.07.2011 р. Банком на адресу Заставодавця направлено претензію з вимогою невідкладно перерахувати борг, у разі невиконання зобов'язання перед Банком, буде розпочато звернення стягнення на заставне майно в порядку, передбаченому договором застави.
Вищевказана претензія залишилася без задоволення. Докази належного виконання грошового зобов'язання Позичальником у матеріалах справи відсутні.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, договору.
Відповідно до п.3.3.5 кредитного договору Позичальник відповідає всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з договору.
Згідно п. 4.1 договору застави при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань, Заставодавець, відшкодовує Заставодержателю всі завдані у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до вимог статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином.
За умовами договору застави зобов'язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо погашена заборгованість, сплачені відсотки, передбачена пеня, штраф та збитки, пов'язані з виконанням кредитного договору (п. 2.4 договору застави).
Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у випадках, коли на момент терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (в тому числі, якщо кредит, забезпечений заставою, не буде погашений в строк, або Позичальник не виконує умов договору. При частковому виконанні Позичальником забезпеченого заставою забезпечення, застава зберігається в повному обсязі.
Частина 1 статті 229 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Вказана ставка пені, що встановлена кредитним договором, відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, частині 2 статті 343 Господарського кодексу України.
Разом з цим, при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано вимоги чинного законодавства щодо строків нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
За розрахунком позивача, що доданий до позовної заяви, заборгованість відповідача становить 130942,23 грн., із яких заборгованість за кредитом в розмірі 71000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 31589,77 грн., пеня в розмірі 28352,46 грн., всього 130942,23 грн.
Водночас, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто, пеня може бути обчислена лише за шість місяців прострочення платежу.
Позивачем подано суду уточнений розрахунок пені з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за шість місяців прострочення платежу (а.с. 73- 76).
За уточненим розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором становить: заборгованість за кредитом в розмірі 71000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 31589,77 грн., пеня на прострочений борг по кредиту в розмірі 5517,58 грн. та пеня на прострочені відсотки в розмірі 2441,50 грн.
Решта суми пені неправомірно обчислена позивачем поза межами шести місяців, що не відповідає частині 6 статті 232 ГПК України. Водночас Банк не подав до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення пені, тому вимога про стягнення 20393,38 грн. пені не підлягає задоволенню як неправомірна.
Господарський суд враховує, що ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 669 від 18.04.2006 р. не оспорена. Доказів погашення суми заборгованості відповідачем господарському суду не подано.
ОСОБА_2 - Позичальник за кредитним договором, водночас є головою селянського господарства "Надежда" ОСОБА_2 (заставодавець), що засвідчено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.11.2011 р.
Із Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про публічні обтяження № 33729596 від 11.11.2011 р. вбачається, що публічне обтяження селянського (фермерського) господарства "Надежда" у реєстрі обтяжень не значиться.
З огляду на викладені обставини, норми чинного законодавства, умови кредитного договору № 669 від 18.04.2006 р. та договору застави від 21.04.2006 р., вимоги позивача про звернення стягнення на майно селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, що передане в заставу згідно договору застави від 21.04.2006 року:
трактор МТЗ-80.1., 1993 року випуску, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 02.04.2003р.; комбайн СК5 М-1, 1995 року випуску, номер машини НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 28 березня 2005р., в погашення заборгованості за кредитним договором № 669 від 18.04.2006 р. в загальній сумі 110548,84 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 71000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 31589,77 грн., пені на прострочений борг по кредиту в розмірі 5517,58 грн. та пені на прострочені відсотки в розмірі 2441,50 грн., підлягають задоволенню частково.
У задоволенні решти первісного позову про стягнення пені у сумі 20393,38 грн. слід відмовити.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Надежда" ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, ідентифікаційний код 00032129) заборгованість за кредитом в розмірі 71000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 31589,77 грн., пеню на прострочений борг по кредиту в розмірі 5517,58 грн. та пеню на прострочені відсотки в розмірі 2441,50 грн. за рахунок майна, переданого в заставу згідно договору застави від 21.04.2006 року:
трактор МТЗ-80.1., 1993 року випуску, шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 02.04.2003р.;
комбайн СК5 М-1, 1995 року випуску, номер машини НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Добровеличківським райдержтехнаглядом 28 березня 2005р.,
що належить селянському (фермерському) господарству "Надежда" ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3).
Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Надежда" ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, ідентифікаційний код 00032129) судові витрати у справі на державне мито в розмірі 1105,48 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 200 грн.
У іншій частині позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул
Повне рішення складено 05.12.2011
Судове рішення № 19891115, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 30.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5013/2025/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: