Рішення № 19890208, 25.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2011 р. Справа № 24/101-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»

до Комунального підприємства «Бучатепломережа»

про стягнення 31390, 42 грн.

за участю представників:

позивача:Сутковий М.В., Доманська Н.В.

відповідача:Делайчук О.В., Сорочко О.В.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 20063, 03 грн. за договором оренди легкового автомобіля від 15.10.2009 р., з яких: 15750, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 1379, 25 грн. інфляційних збитків, 604, 67 грн. 3 % річних, 3272, 01 грн. пені, а також 11327, 39 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо сплати орендної плати та пошкодження транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2011 р.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 14364 від 20.10.2011 р.), у якому він визнає за собою заборгованість із сплати орендної плати та заперечує проти задоволення штрафних санкцій і збитків.

У судовому засіданні 20.10.2011 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог № 491 від 19.10.2011 р., у якій просить суд стягнути з відповідача 15750, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 1379, 25 грн. інфляційних збитків, 604, 67 грн. 3 % річних, 11327, 39 грн. збитків.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд вирішив її задовольнити. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідачів 29061, 31 грн. з підстав, заявлених у позові.

У судовому засіданні 20.10.2011 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 03.11.2011 р.

У судовому засіданні 03.11.2011 р. представник позивача надав суду заяву про доповнення та уточнення позовних вимог № 511 від 03.11.2011 р., у якій просить суд стягнути з відповідача 15750, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 1379, 25 грн. інфляційних збитків, 604, 67 грн. 3 % річних, 3757, 91 грн. збитків, 10246, 25 грн. коштів для усунення поломок, несправностей та технічне обслуговування.

Суд, в порядку ст. 22 ГПК України, прийняв до розгляду вищезазначену заяву.

У судовому засіданні 03.11.2011 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 25.11.2011 р.

У судовому засіданні 25.11.2011 р. представник позивача надав суду клопотання № 539 від 24.11.2011 р., у якому зазначає, що відповідачем було сплачено 500, 00 грн. заборгованості з орендної плати, що підтверджується платіжним дорученням № 789 від 23.11.2011 р. та випискою із банківського рахунку. У звязку з зазначеним позивач просить суд припинити провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 500, 00 грн. заборгованості з орендної плати.

Присутні в судовому засіданні представники позивача не заперечили проти припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення 500, 00 грн. заборгованості з орендної плати, підтримали позовні вимоги про стягнення з відповідача 15250, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 1379, 25 грн. інфляційних збитків, 604, 67 грн. 3 % річних, 3757, 91 грн. збитків, 10246, 25 грн. коштів для усунення поломок, несправностей та технічне обслуговування, просили суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові та заяві про доповнення та уточнення позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову в частині задоволення штрафних санкцій, збитків та коштів для усунення поломок, несправностей і технічне обслуговування заперечили з мотивів викладених у відзиві.

У судовому засіданні 25.11.2011 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.10.2009 р. між сторонами було укладено договір оренди легкового автомобіля, за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач взяти в тимчасове володіння наступне майно: легковий автомобіль марки: DAEWOO LANOS; державний номер: НОМЕР_1; вартість автомобіля: 59330, 67 грн.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору автомобіль, що орендується, буде використовуватися відповідачем для службових поїздок персоналу останнього, а також для вантажного перевезення дрібних речей. Територія службових поїздок визначається адміністративно-територіальними межами України.

Згідно з п. 3.1 договору автомобіль, що орендується, передається відповідачу протягом трьох днів з моменту підписання даного договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що передача автомобіля в оренду здійснюється за актом передачі.

Відповідно до п. 4.1 договору термін оренди складає один рік від 15.10.2009 р. до 15.10.2010 р.

Згідно з п. 5.1 договору орендна плата встановлюється в розмірі 1500, 00 грн. на місяць.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на особовий рахунок позивача в установі банку не пізніше десятого числа місяця наступного за завітним та може сплачуватися відповідачем наперед.

Відповідно до п. 5.3 договору платежі, не обумовлені даним договором, відповідачем не здійснюються.

Згідно з п. 7.1 договору відповідач зобовязався: використовувати автомобіль, що орендується, виключно за його цільовим призначенням у відповідності до п.2 даного договору; своєчасно здійснювати орендні платежі; здійснювати за власний рахунок заправлення автомобіля ПММ у період використання автомобіля за даним договором; фінансувати профілактичне обслуговування та поточний ремонт автомобіля, що орендується; фінансувати усунення несправностей та поломок автомобіля; усувати наслідки аварій та пошкоджень автомобіля, які виникли під час експлуатації його відповідачем; провести страхування автомобіля на час оренди.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що автомобіль повинен бути повернений позивачу по закінченні терміну оренди за п. 4 даного договору у справному стані з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації.

Відповідно до п. 8.2 договору повернення автомобіля відбувається за актом.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту початку терміну оренди за п. 4 даного договору.

На виконання умов договору оренди легкового автомобіля від 15.10.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв у належному для експлуатації стані транспортний засіб марки DAEWOO, модель LANOS, рік випуску 2009, колір червоний, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, про що сторони склали акт приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу від 15.10.2009 р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, копія якого долучена до матеріалів справи.

15.10.2010 р. відповідач повернув, а позивач прийняв у належному для експлуатації стані транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, колір червоний, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, про що сторони також склали акт приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу, який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з п. 2 вищезазначеного акту від 15.10.2010 р. сторони підтверджують, що зазначений вище транспортний засіб на момент передачі знаходиться в належному для експлуатації стані, з урахуванням нормального зносу за час оренди автомобіля, за винятком недоліків встановлених ПАТ «УАК»філія «Універсал-Авто»актом виконаних робіт № ЗА-0012602 від 15.11.2010 р. та протоколом огляду транспортного засобу від 15.11.2010 р., відсутній дублікат ключа та код ключа запалювання.

Позивач стверджує, що відповідачем було порушено зобовязання щодо внесення орендної плати за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року, а також пошкоджено транспортний засіб, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, відповідно до клопотання позивача, відповідач 23.11.2011 р. сплатив 500, 00 грн. заборгованості з орендної плати, що підтверджується платіжним дорученням № 789 від 23.11.2011 р. та випискою із банківського рахунку.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК, зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив 500, 00 грн. заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 24/101-11 в частині стягнення з відповідача 500, 00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди легкового автомобіля від 15.10.2009 р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене та враховуючи, що інша частина заборгованості з орендної плати відповідачем перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15250, 00 грн. заборгованості з орендної плати є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо сплати орендної плати в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з лютого 2010 року до липня 2011 року складають 1379, 25 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 11.01.2010 р. до 20.09.2011 р. складають 604, 67 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на ст. 779, ст. 803 Цивільного кодексу України та п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача 3757, 91 грн. збитків та 10246, 25 грн. коштів для усунення поломок, несправностей та технічне обслуговування.

Як зазначалося вище під час підписання сторонами акту приймання-передачі ними підтверджено, що зазначений вище транспортний засіб на момент передачі знаходиться в належному для експлуатації стані, з урахуванням нормального зносу за час оренди автомобіля, за винятком недоліків встановлених ПАТ «УАК»філія «Універсал-Авто»актом виконаних робіт № ЗА-0012602 від 15.11.2010 р. та протоколом огляду транспортного засобу від 15.11.2010 р.

15.11.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»за участю повноважних представників сторін було складено протокол огляду транспортного засобу та зафіксовано певні пошкодження автомобіля.

18.11.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»було складено звіт № 1479 про незалежну оцінку вартості транспортного засобу легкового автомобіля DAEWOO LANOS SE, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до якого ринкова вартість обєкта оцінки, розрахована витратно-порівняльним підходом, округлюючи до цілих, дорівнює - 46080, 00 грн.

Разом з тим, 18.11.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕАК «Довіра»було складено ремонтну калькуляцію № 1479, відповідно до якої витрати на ремонт з урахуванням ПДВ можуть становити 11327, 39 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № ЗА-0012602 від 15.11.2010 р. ПАТ «УАК»філія «Універсал-Авто»було проведено діагностику автомобіля DAEWOO LANOS SE, реєстраційний номер НОМЕР_1, на основі якої, відповідно до акту виконаних робіт № ЗА-0013040 ПАТ «УАК»філія «Універсал-Авто»було виконано роботи по ремонту автомобіля та заміни запасних частин на загальну суму 3757, 91 грн. Зазначені роботи були оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 279 від 19.11.2010 р.

Згідно з ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Статтею 803 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у певних витратах.

На підтвердження понесених витрат позивач надав суду акти виконаних робіт № ЗА-0012602, № ЗА-0013040 та платіжне доручення № 279 від 19.11.2010 р. на суму 3757, 91 грн., а тому заявлені до стягнення збитки у розмірі 3757, 91 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10246, 25 грн. коштів для усунення поломок, несправностей та технічне обслуговування, суд відзначає наступне.

Позивач зазначає, що ремонтні роботи, які зазначені у звіті № 1479 про незалежну оцінку вартості транспортного засобу та виконані роботи за актом № ЗА-0013040 являють собою технічне обслуговування автомобіля, усунення несправностей та поломок автомобіля.

Суд звертає увагу, що звіт № 1479 про незалежну оцінку вартості транспортного засобу не визначає вартості відновлювального ремонту автомобіля та, крім того, його результати можуть бути повязані з нормальним зносом, амортизацією автомобіля у період його експлуатації, крім того, акт виконаних робіт № ЗА-0013040 включений до вартості відшкодування збитків.

При цьому, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження реального понесення витрат по усуненню поломок, несправностей та технічного обслуговування в розмірі 10246, 25 грн.

З огляду на викладене, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що його права в цій частині порушені відповідачем та підлягають судовому захисту, в звязку з чим суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 10246, 25 грн. коштів для усунення поломок, несправностей та технічне обслуговування не підлягає задоволенню у звязку з недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме у розмірі 20991, 83 грн., з яких: 15250, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 1379, 25 грн. інфляційні втрати, 604, 67 грн. 3 % річних та 3757, 91 грн. збитків.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (що діяла на момент звернення до суду) при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Провадження у справі № 24/101-11 в частині позовних вимог Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»до Комунального підприємства «Бучатепломережа»про стягнення 500, 00 грн. заборгованості з орендної плати припинити у звязку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Бучатепломережа»(08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 4-А, ідентифікаційний код - 36170163) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»(08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, буд. 2-А, ідентифікаційний код - 13712765) 15250 (п'ятнадцять тисяч двісті пятдесят) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 1379 (одну тисячу триста сімдесят девять) грн. 25 коп. - інфляційних втрат, 604 (шістсот чотири) грн. 67 коп. - 3 % річних, 3757 (три тисячі сімсот пятдесят сім) грн. 91 коп. - збитків, 209 (двісті девять) грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 156 (сто пятдесят шість) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 29.11.2011 р.