Рішення № 19890116, 12.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 12/167-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомзакритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №82 від 15.09.2011 року),

ОСОБА_2 представник (довіреність №65 від 05.08.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»(далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №VVS-5 від 04.01.2010 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити та передати у власність відповідача лікарські засоби (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково, а саме в сумі 575973,48 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 2340917,52 грн., 184900,42 грн. пені, три проценти річних у розмірі 35787,18 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 81932,11 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2011 року, справу призначено до розгляду 28.09.2011 року.

28 вересня 2011 року представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.10.2011 року.

03 жовтня 2011 року представник позивача направив на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 2340917,52 грн., 180924,06 грн. пені, три проценти річних у розмірі 35787,18 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 81932,11 грн.

12 жовтня 2011 року представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення відповідачу поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

04 січня 2010 року між закритим акціонерним товариством «Фармацевтична фірма «Дарниця»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі відповідач) був укладений договір поставки №VVS-5 (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити та передати у власність відповідача лікарські засоби (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2915991,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №80004378 від 24.12.2010 року, а відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується довіреністю, виданою відповідачем особі, уповноваженій на отримання товару у позивача, №16514 від 24.12.2010 року, проте оплатив його частково, а саме у розмірі 575073,48 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 2340917,52 грн., 184900,42 грн. пені, три проценти річних у розмірі 35787,18 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 81932,11 грн.

03 жовтня 2010 року представник позивача направив на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 2340917,52 грн., 180924,06 грн. пені, три проценти річних у розмірі 35787,18 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 81932,11 грн.

07 вересня 2011 року сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що борг відповідача перед позивачем станом на 07.09.2011 року становив 2340917,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 2340917,52 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 180924,06 грн. пені, три проценти річних у розмірі 35787,18 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 81932,11 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 6.1 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, зазначений в розділі 14 даного договору, в строк що не перевищує 55 календарних днів від дати поставки товару, якщо останній день оплати випадає на вихідний чи святковий день, останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним чи святковим робочий операційний (банківський) день.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 11.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочки.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 18.02.2011 року до 18.08.2011 року, суму боргу у розмірі 2340917,52 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 180924,06 грн., що підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 18.02.2011 року до 22.08.2011 року складає 186 днів, тому три проценти річних від суми 2340917,52 грн. становлять 35787,18 грн., що підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 18.02.2011 року до 22.08.2011 року: у березні 101,4% (УК №64 від 08.04.2011р.), квітні 101,3% (УК №83 від 11.05.2011р.), травні 100,8% (УК №103 від 08.06.2011р.), червні 100,4% (УК №122 від 08.07.2011р.), липні 98,7% (УК №144 від 09.08.2011р.),серпні 99,6% (УК №164 від 08.09.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 2340917,52 грн., складає 92562,35 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 81932,11 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(Київська обл., васильківський р-н, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код 19351156) на користь закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (м. Київ, вул. Бориспільська, 13, код 00481212) борг у сумі 2340917,52 грн. (два мільйони триста сорок тисяч девятсот сімнадцять грн. 52 коп.); 180924,06 грн. (сто вісімдесят тисяч девятсот двадцять чотири грн. 06 коп.) пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 81932,11 грн. (вісімдесят одна тисяча девятсот тридцять дві грн. 11 коп.); три проценти річних у розмірі 35787,18 грн. (тридцять пять тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 18 коп.); 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.10.2011 року.