Рішення № 19889798, 11.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2011 р. Справа № 24/086-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Підприємства споживчої кооперації «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників:

від позивача:Озарків І.Д.

від відповідача:не зявились суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про усунення перешкод Підприємству «Фастівський ринок»Київської регіонспоживспілки у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Фастівського ринку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, шляхом виселення відповідача з усім належним йому майном з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою, що належить останньому на праві постійного користування, встановивши на ній без будь-яких правовстановлюючих документів металевий контейнер.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2011 р.

16.09.2011 р. через загальний відділ канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 16.09.2011 р. (вх. № 12730 від 16.09.2011 р.), у якому він просить суд розгляд справи відкласти.

У судових засіданнях 16.09.2011 р. та 29.09.2011 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення по справі від 14.10.2011 р. (вх. № 14056 від 14.10.2011 р.), у яких він зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та у позові потрібно відмовити з підстав відсутності у позивача статусу землекористувача земельної ділянки.

14.10.2011 р. через загальний відділ канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 14.10.2011 р. (вх. № 14055 від 14.10.2011 р.), у якому він просить суд продовжити строки розгляди справи та відкласти розгляд справи.

У судовому засіданні 14.10.2011 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2011 р. продовжено строк вирішення спору до 15.11.2011 р.

У судовому засіданні 20.10.2011 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 04.11.2011 р.

03.11.2011 р. через загальний відділ канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання від 03.11.2011 р. (вх. № 15079 від 03.11.2011 р.), у якому він зазначає, що з поважних причин не може бути присутнім у судовому засіданні та просить суд відкласти розгляд справи.

У судове засідання 04.11.2011 р. представник відповідача не зявився.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 11.11.2011 р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.11.2011 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради «Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку»№ 224/5 від 17.12.1996 р. Фастівському колгоспному ринку оформлено право постійного користування земельною ділянкою площею 1, 76 га.

На підставі вказаного рішення Фастівською міською радою Фастівському колгоспному ринку було видано Державний акт на право постійного користування землею площею 1,76 га, який 26.03.1997 р. зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000041.

Як вбачається з матеріалів справи, до даної землі включена земельна ділянка площею 1, 38 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Як зазначає позивач, Фастівський колгоспний ринок та Підприємство споживчої кооперації «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації є однією юридичною особою та йому належить право постійного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2.

Вищезазначений факт підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 338 від 18.01.2011 р., рішеннями господарського суду Київської області у справі № 20/160-09 від 07.10.2009 р., № 20/161-09 від 07.10.2009 р., постановами Вищого господарського суду України у справі № 20/160-09 від 20.05.2010 р., № 20/161-09 від 20.05.2010 р. та іншими документами (статутами, свідоцтвами про перереєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, довідкою № 6-33/1180 від 23.12.1997 р. виконавчого комітету Фастівської міської ради, листами Головного управління статистики у Київській області), які знаходяться у матеріалах справи. Таким чином, при розгляді справи судом встановлена наявність у позивача майнових прав на земельну ділянку площею 1, 38 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, 30.12.2010 р. між Київською регіональною спілкою споживчої кооперації та позивачем було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 30, за умовами якого Київська регіональна спілка споживчої кооперації зобовязалася передати, а позивач прийняти у строкове платне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

На виконання умов вищезазначеного договору Київська регіональна спілка споживчої кооперації передала, а позивач прийняв цілісний майновий комплекс, що підтверджується актом передачі-приймання основних засобів цілісного майнового комплексу в строкове платне користування від 01.01.2011 р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач посилаючись на те, що відповідач, встановивши металевий контейнер № 304, площею 24 м.кв. на належній йому на праві постійного користування земельній ділянці, порушує його права та законні інтереси, як користувача земельної ділянки по вул. 25- річчя Жовтня, 9 у м. Фастові та вищезазначеного майнового комплексу, просить суд усунути перешкоди у користуванні зазначеним майном шляхом виселення відповідача з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу з огляду на положення ст.ст. 391, 396 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 57/188/84/105 від 26 лютого 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за № 288/6576 затверджено Правила торгівлі на ринках (далі Правила).

Відповідно пункту 2 Правил ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо (п.13 Правил).

Таким чином, торговельне місце є спеціально визначена площа території ринку, яка розташована на земельній ділянці, що належить позивачу на праві постійного користування, і призначена для здійснення торгівлі. Дане торговельне місце може бути обладнане позивачем (столи, контейнери) і надаватись особам, що здійснюють роздрібну торгівлю у подібному вигляді. Але може передаватись право на місце розташування особі, що здійснює торгівлю, на території ринку, саме це благо вона отримує від ринку, як підприємства, що здійснює організацію торгівлі на певній території.

Право визначення місця розташування суб'єктів, що здійснюють торгівлю, належить позивачу, відповідно до п. 14 вищезазначених Правил торгівлі на ринках, оскільки він є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований ринок, і даний вид діяльності не суперечить його статуту.

Згідно із п.п. 15, 16, 19 Правил, спеціалізовані зони, ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються наочними позначеннями про їх призначення. Усі торговельні місця позначаються номерами. У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем). За окрему плату продавцям можуть надаватися послуги у вигляді бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, утримання торговельного місця в належному стані, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо. Тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до вимог п. 20 Правил, адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, договором (письмовою угодою) та правилами торгівлі на ринках регулюються відносини адміністрації ринку і господарюючих на ньому субєктів.

За таких обставин, відповідач мав право здійснювати підприємницьку діяльність на території ринку тільки на підставі укладеної згідно з п. 20 Правил письмової угоди з адміністрацією ринку.

При розгляді справи судом встановлено факт знаходження металевого контейнеру відповідача за № 304, площею 24 м.кв, на території Фастівського ринку за адресою: Київська область, АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві постійного користування, що підтверджується актом від 03.08.2011 року, який знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, відповідач не заперечує знаходження належного йому металевого контейнеру № 304, площею 24 м.кв, по АДРЕСА_2, який він використовує для здійснення власної підприємницької діяльності.

В ході розгляду справи відповідач не надав суду жодного правовстановлюючого документа або договору, на підставі яких він має право постійного або тимчасового користування земельною ділянкою (торговим місцем) за адресою: Київська область, АДРЕСА_2, наданій позивачу у постійне користування, а також будь-яких документів щодо розташування та встановлення на ній металевого контейнеру № 304, площею 24 м.кв.

Твердження відповідача, що його контейнер жодних майнових прав позивача, зокрема прав користування цілісним майновим комплексом та земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_2 не порушує в звязку з тим, що позивач статусу землекористувача стосовно спірної земельної ділянки не має, спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач в порушення ст.ст. 391, 396 Цивільного кодексу України самовільно встановив на земельній ділянці, належній позивачу на праві постійного користування, металевий контейнер за № 304, площею 24 м.кв. за адресою: Київська область, АДРЕСА_2, який використовує для здійснення власної підприємницької діяльності, чим позбавляє позивача можливості на власний розсуд використовувати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку з розташованим на ній цілісним майновим комплексом.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.152 Земельного кодексу України порушене право позивача підлягає захисту шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення - відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Фастівського ринку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, шляхом виселення відповідача з усім належним йому майном з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Усунути перешкоди Підприємству «Фастівський ринок»Київської регіонспоживспілки (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - 01561195) у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Фастівського ринку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) з усім належним їй майном з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Підприємства «Фастівський ринок»Київської регіонспоживспілки (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - 01561195) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 18.11.2011 р.