Рішення № 19889306, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/32828.11.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

третя особа 1 ОСОБА_1

третя особа 2 Приватне підприємство «Стройсервіс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7295, 23 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 31.12.2010 р.;

від відповідача: не зявились;

від третьої особи 1: не зявились;

від третьої особи 2: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7295, 23 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.09.2010 року на перехресті вулиць Чумака бульвару Полупанова в м. Харцизу Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1. та автомобіля марки Шкода, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У звязку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1. була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 31.10.2011 року порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винну у скоєнні ДТП особу - ОСОБА_1 та залучено у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, страхувальника згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Приватне підприємство «Стройсервіс». Розгляд справи призначено на 28.11.2011 року.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 28.11.2011 року не зявилися, вимоги ухвали суду не виконали, однак, через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є незявлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів, а також необхідність витребування нових доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає їх достатніми для вирішення спору в даному засіданні та відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2011 року вимоги підтримав у повному обсязі та подав витребувані судом документи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки ВДАІ м. Донецька та Постанови Пролетарського районного суду м. Донецька від 22.11.2010 року вбачається, що 14.09.2010 року о 16-05 годині гр. ОСОБА_1., керуючи автомобілем марки МАЗ, д/н НОМЕР_1, на перехресті вулиць Чумака бульвару Полупанова в м. Харцизу Донецької області, перед зміною напрямку не переконався, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з автомобілем марки Шкода, д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, чим порушив водій вимоги п. 2.3, 10.1 ПДР України.

Пролетарським районним судом м. Донецька гр. ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Шкода, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору добровільного страхування № 28-0520-1631 від 16.04.2010 року, який укладено між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»(страховик) та ОСОБА_3. (страхувальник).

Із матеріалів справи вбачається, що 12.11.2010 року було проведено автотоварознавче дослідження (Звіт № 1438 про оцінку транспортного засобу), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Шкода, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 12233, 86 грн.

Як вбачається із страхового акту № ССКА-89 від 03.12.2010 року, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 7295, 23 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування № 28-0520-1631 від 16.04.2010 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 7295, 23 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 60640 від 03.12.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1., позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та Приватним підприємством «Стройсервіс»укладено поліс № ВЕ/6893678 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль МАЗ, д/н НОМЕР_1. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000, 00 грн., франшиза 0, 00 грн.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 зазначеного Закону, договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, згідно полісу № ВЕ/6893678 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.

Довідкою ВДАІ м. Донецька та Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 22.11.2010 року не встановлено факту керування гр. ОСОБА_1. автомобілем марки МАЗ, д/н НОМЕР_1 не на законних підставах.

Так, Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_1.), є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну автомобілю Шкода, д/н НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 7295, 23 грн.

Згідно п. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент надсилання позивачем заяви), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Листом № 0710/556 від 19.04.2011 року позивач надав відповідачеві відповідну заяву із доданими документами, які були отримані останнім 18.04.2011 року (вхідний № 4053).

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент надсилання позивачем заяви), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, відповідачу у термін до 18.05.2011 року належало виплатити страхове відшкодування чи надати обґрунтовані заперечення щодо такої виплати.

Відповідач у зазначений термін виплату страхового відшкодування не здійснив, заперечень не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.

У звязку із зазначеним, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 7295, 23 грн. законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) страхове відшкодування у розмірі 7295 (сім тисяч двісті девяносто пять) грн. 23 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання 05.12.2011 року