Ухвала суду № 19889208, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 51/390

05.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»

про стягнення 4 399,28 грн.

Cуддя Пригунова А.Б.

Представники :

від позивача: Новікова О.М.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у зв’язку з невиконанням відповідачем договору поставки товарів № 1289 від 12.04.2010 р. у розмірі 4 268,59 грн., пеню у розмірі 103,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за поставлений товар відповідно до зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з нез’явленням представників відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У процесі провадження у справі позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3 268,59 грн., пеню у розмірі 130,69 грн. Судові витрати у розмірі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивач просив покласти на відповідача.

23.11.2011 р. у судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з заяво про зменшення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Медком Маркетинг і Продажа Україна»просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 768,59 грн., пеню у розмірі 130,69 грн. Судові витрати у розмірі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивач просив покласти на відповідача. Заява про зменшення розміру позовних вимог мотивована частковою оплатою відповідачем 12.10.2011 р. в сумі 500,00 грн. та 17.10.2011 р. в сумі 500,00 грн., докази щодо здійснення якої наявні в матеріалах справи.

Суд прийняв зазначену заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 23.11.2011 р. розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

05.12.2011 р. позивач через загальний відділ канцелярії суду подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу та про відмові від стягнення пені.

Так, у зазначеному клопотанні позивач просив припинити провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 268,59 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору, що зумовлено погашенням відповідачем по справі заборгованості у добровільному порядку. На підтвердження зазначених обставин позивач надав належним чином засвідчену копію виписок по особовому рахунку, якими підтверджується наступне перерахування відповідачем грошових коштів позивачу: 12.10.2011 р. –500,00 грн., 17.10.2011 р. –500,00 грн., 22.11.2011 р. –500,00 грн., 25.11.2011 р. –500,00 грн., 28.11.2011 р. –2 268,59 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України»).

У п. 17 Інформаційного листа від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України на запитання якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог відповів таке.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, з урахуванням останньої заяви позивача про зменшення позовних вимог на розгляд суду передані вимоги про стягнення заборгованість у розмірі 2 768,59 грн. та пені у розмірі 130,69 грн., які і складають ціну позову на момент вирішення спору у даній справі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 51/390 в частині стягнення з відповідача 2 768,59 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Також, позивачем у зазначеному вище клопотанні заявлено про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 130,69 грн. пені та припинення провадження в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, яке представником позивача підтримане в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»відмовилось від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»в частині стягнення пені в сумі 130,69 грн., відмова від позову в цій частині викладена в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна», сторонам відомі наслідки відмови від позову, за висновками суду, відмова від позовних вимог не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому суд приймає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»про відмову від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»в частині стягнення пені в сумі 130,69 грн. та припиняє провадження у справі № 51/390 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»про стягнення 130,69 грн. пені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду) якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа № 01-8/453 від 26.06.1995 р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив борг в сумі 2 268,59 грн., суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі у цій частині та про виникнення останнього з вини відповідача, у зв’язку з чим вважає за необхідне припинити провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України з покладенням судових витрат на відповідача.

Як про те зазначив Вищий господарський суд України у своєму листі № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

При цьому, суд також звертає увагу, що відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито»останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 80 ГПК.

Суд зазначає, що частиною 2 пункту 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, встановлено, що повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Тож, здійснені позивачем судові витрати у справі (по сплаті державного мита в сумі 49,40 грн. та сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,29 грн.) покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, п.п. 1-1, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»від позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм» 130,69 грн. пені.

2. Припинити провадження у справі № 51/390 в частині розгляду позовних вимог про стягнення 130,69 грн. пені у зв’язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»від позовних вимог.

3. Припинити провадження у справі № 51/390 в частині розгляду позовних вимог про стягнення 2 268,59 грн. боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»за відсутністю предмету спору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, б. 9, кім. 414, код 35756311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продажа Україна»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, б. 120, корп. 1, код 35432061) 52 (п’ятдесят дві) грн. 60 коп. державного мита та 121 (сто двадцять одну) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.