Рішення № 1988915, 03.09.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2008 р. Справа № 40/99-08

вх. № 4040/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Панарін М.М., дов. від 10.06.2008 року відповідача - 1. не з*явився, 2. не з*явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА", м. Кам*янка-Бузька

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД", м. Харків 2.Фірми "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT", князівство Ліхтенштейн, Ругель

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про визнання недійсним договору поруки від 11 червня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" та Фірми "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT".

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник другого відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 02 вересня 2008 року було оголошено перерву до 03 вересня 2008 року до 12 годин 30 хвилин з метою виготовлення повного тексту процесуального документа.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

11 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" та Фірмою "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT" було укладено договір поруки.

Згідно п.п.1.1. пункту 1 договору поруки перший відповідач поручається перед Фірмою "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНО-ІНВЕСТ" в повному обсязі основного зобов'язання, вказаного в статті 2 договору від 11 червня 2007 року.

Статтею 2 договору поруки від 11 червня 2007 року передбачено, що основне зобов'язання - це зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-ІНВЕСТ" перед Фірмою "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT", які випливають з договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-ІНВЕСТ ХАРКІВ" від З1 травня 2007 року.

Позивач вважаємо договір поруки від 11 червня 2007 року фіктивним правочином, посилаючись на наступне.

Згідно частини 1 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. У Цивільному кодексі Української РСР такі договори називалися мнимими угодами (стаття 58 ЦК УРСР).

Абзацом 1 пункту 14 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" передбачено, що мнима угода (стаття 58 Цивільного кодексу) є недійсною незалежно від мети її укладення, оскільки сторони такої угоди не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідною угодою. Такою може бути визнана будь-яка угода, в тому числі здійснена у нотаріальній формі. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання мнимої угоди, господарський суд приймає рішення лише про визнання угоди недійсною без застосування будь-яких наслідків. У разі коли за мнимою угодою було передано якесь майно, сторони не позбавлені права звернутися з позовами про його витребування, тому що у зв'язку з відсутністю у такої угоди будь-яких правових наслідків, сторони повинні бути приведені до попереднього стану.

Від імені Фірми "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT" договір поруки підписано уповноваженим представником - Кошарним Олександром Миколайовичем (довіреність від 19 липня 2006 року). Водночас, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія А А №421130, Кошарний Олександр Миколайович є одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД". До того ж, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" є Кошарна Тетяна Олексіївна, а ще одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" є Кошарний Олексій Олександрович. Таким чином, двоє засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" та керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" пов'язані родинними стосунками.

Згідно п.п.3.1. пункту З договору поруки від 11 червня 2007 року у разі порушення боржником основного зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Таким чином, є той факт, що метою укладення оспорюваного договору поруки є штучне збільшення суми штрафних санкцій за рахунок укладення ще одного договору поруки, адже 31 травня 2007 року між Фірмою "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОНО-ІВЕСТ", як боржником, а також Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНО-ІВЕСТ ХАРКІВ" й Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА", як поручителями, вже було укладено чотирьохсторонній договір поруки. Відповідно до п.п.6.3. пункту 6 договору поруки від 31 травня 2007 року та договору поруки від 11 червня 2007 року у випадку прострочення виконання обов'язку, передбаченого абзацом 1 пункту 5.1 цього договору, кожний з поручителів зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 0,2 відсотки від суми основного зобов'язання за кожний день прострочення.

Статтею 554 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Керуючись статтею 554 Цивільного кодексу України, другий відповідач може стягнути штучно збільшену суму штрафних санкцій з будь-якого з солідарних боржників. Отже, договір поруки від 11 червня 2007 року всупереч статтей 546-548, 553-559 Цивільного кодексу України не виступає видом забезпечення виконання зобов'язання, що свідчить не про бажання сторін створити правові наслідки, а про фіктивність (мнимість) правочину.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На відміну від договору поруки від 31 травня 2007 року, стороною договору поруки від 11 червня 2007 року не виступає боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНО-ІВЕСТ".

Згідно статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" дано визначення статусу фінансової установи, а саме, "фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг".

Оскільки, перший відповідач на момент підписання оспорюваного договору поруки не був внесений до Державного реєстру фінансових установ, а отже, не володів статусом "фінансової установи", можна констатувати відсутність у даної особи права на надання фінансових послуг, в тому числі права на укладення договорів поруки.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України "підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу".

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства".

Так як Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначає обов'язковість набуття особою статусу "фінансової установи" для надання фінансових послуг, укладення договорів поруки без отримання цього статусу є порушенням вимог вищевказаного закону.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України "господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині".

Згідно абзаца 1 пункту 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Договір поруки від 11 червня 2007 року безпосередньо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки, як було сказано вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" є одним із поручителів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-ІНВЕСТ" - на підставі договору поруки від 31 травня 2007 року, а тому позовні вимоги про стягнення можуть бути заявлені кредитором як до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-ІНВЕСТ", як до боржника, так і до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА", як до поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України "кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу". Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (пункт 2 частина 2 статті 1б Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, статтями. 20, 207 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним Договір поруки від 11червня 2007 року, укладений між Товариством з Тобмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 60, ідентифікаційний код 24477853) та фірмою "HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT" (9491, князівство Ліхтенштейна, Руггель, Постштрассе, 403, реєстраційний код FL-0001.541.104-1).

Стягнути з Товариства з Тобмеженою відповідальністю "КРОНО-СХІД" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 60, ідентифікаційний код 24477853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНО-УКРАЇНА" (80400, Львівська область, м. Кам*янка-Бузька, вул. Я. Мудрого, 62, ідентифікаційний код 31147999) - 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 03.09.2008 року.

Суддя Хотенець П.В.

Секретар судового засідання Карімов В.В.