Рішення № 19889146, 12.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/24512.08.11

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія”

про стягнення 10 719,90 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача ОСОБА_1 предст. за дов. № 8 від 04.01.11 р.

від відповідача ОСОБА_2 предст. за дов. від 22.03.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія” про відшкодування шкоди в сумі 10 719,90 грн. в порядку регресу у звязку із виплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу №131293/4002/0000436 від 21.07.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, було виплачено страхове відшкодування власнику автомобілю марки «Форд», державний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_3 в сумі 11219,90 грн., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування", статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником автомобіля марки Volkswagen, державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, є ОСОБА_4 Відповідальність власника транспортного засобу, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/8503700), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків в сумі 11219,90 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.11 р. порушено провадження у справі № 8/245 та призначено її розгляд в судовому засіданні.

В судове засідання 30.06.2011 р. представники сторін зявилися.

Представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду, надав суду пояснення та підтримав повністю позовні вимоги.

Представник відповідача надав витребувані ухвалою суду докази, відзив на позовну заяву, в якому не визнав позовні вимоги. Відповідач не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8503700 не значиться у базі застрахованих відповідача, а сам позивач не є стороною за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не є особою, яка постраждала внаслідок ДТП, а отже між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 14.07.2011 р.

В судовому засіданні 14.07.2011 р. судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2010 р. між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №131293/4002/0000436 (надалі договір), обєктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Форд», державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ 01.02.2011 р. в м. Києві на Одеському мосту сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участі застрахованого автомобіля марки «Форд»(державний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_3, яким керував ОСОБА_5, та автомобіля марки Volkswagen (державний номер НОМЕР_2) під управлінням ОСОБА_4, який порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Форд», в результаті чого було пошкоджено обидва транспортні засоби. Зазначений факт встановлений Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.1010 р. (суддя Новак А.В.), якою ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

02.02.2011 р. власник застрахованого автомобіля «Форд»звернувся до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди, яка була завдана ОСОБА_3 внаслідок ДТП, яка мала місце 01.02.2011 р., позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у СПД ОСОБА_6 Відповідно до Звіту №05Б/02/11 від 16.02.2011 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_1, складає 12472 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн.. 90 коп.

Відповідно до вищезазначеного звіту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 11219,90 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 1253,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №007256 від 03.03.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи викладене, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 11219,90 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортним засобом автомобілем Volkswagen (державний номер НОМЕР_2), керував ОСОБА_4, з вини якого сталося ДТП, що призвело до заподіяння шкоди автомобілю «Форд».

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Volkswagen (державний номер НОМЕР_2), встановлена в судовому порядку Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.1010 р. (суддя Новак А.В.).

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Volkswagen (державний номер НОМЕР_2), застрахована відповідачем Закритим акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»згідно із полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8503700.

Відповідно полісу ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25500,00 грн., а франшиза складає 500 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була завдана в результаті ДТП, що мала місце 01.02.2011 р. у розмірі 10719,90 грн. (за вирахуванням франшизи 500,00 грн.).

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 993, 1187, 1188, 1194, 1191 ЦК України, та ст.ст. 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5б, ідентифікаційний код 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, ідентифікаційний код 20033533) 10719 (десять тисяч сімсот девятнадцять) грн. 90 коп. страхового відшкодування, 107 (сто сім) грн. 20 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення 08.12.2011 р.