Рішення № 19888602, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/50406.12.11 За позовом підприємства «Кобальт»Харківської міської асоціації воїнів

інтернаціоналістів

до приватного підприємства фірма «Макс»

про стягнення 12240, 90 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 11.11.2011 року)

відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Підприємство «Кобальт»Харківської міської асоціації воїнів інтернаціоналістів звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства фірма «Макс»12240, 90 грн. (у тому числі 7863, 62 грн. сума основного боргу, 939, 05 грн. пеня, 2720, 81 грн. інфляційні втрати та 717, 42 грн. 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

07.11.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/504 та призначено її розгляд на 22.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, розгляд справи відкладено до 06.12.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 30.07.2007 року укладено договір № 43/7К/ТО, відповідно до якого Позивач зобовязався виконати технічне обслуговування техніки.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання робіт з технічного обслуговування автомобіля самосвал АС-3251/2 з боку Позивача у період з березня 2008 року по вересень 2008 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт та видатковими накладними (копії залучені до матеріалів справи) підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за договором № 43/7К/ТО від 30.07.2007 року.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 43/7К/ТО від 30.07.2007 року оплата здійснюється шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача на протязі пяти календарних днів з моменту надання послуг.

Відповідач свої зобовязання за виконані роботи виконав не в повному обсязі, заборгованість Відповідача на момент розгляду спору становить 7863, 62 грн., яку останній визнав повністю, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 20.05.2011 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 7863, 62 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.3 договору № 43/7К/ТО від 30.07.2007 року встановлено, що у випадку порушення строків оплати робіт Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої в строк продукції за кожен день.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, правомірним буде нарахування пені за період з 28.09.2008 року по 27.03.2009 року, тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 933, 89 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд приходить до висновку про задоволення вимог в цій частині, а тому підлягають до стягнення з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 2720, 81 грн. та 3 % річних у розмірі 717, 42 грн. (за період з 28.09.2008 року по 12.10.2011 року).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені підприємством «Кобальт»Харківської міської асоціації воїнів інтернаціоналістів вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства фірма «Макс»(03164, м. Київ, Святошинський район, провулок Приладний, будинок, 10, кімната 4, ідентифікаційний код 24411452) на користь підприємства «Кобальт»Харківської міської асоціації воїнів інтернаціоналістів (61003, м. Харків, Червонозаводський район, вулиця Гамарника, будинок 7/9, ідентифікаційний код 30655306) 7863 (сім тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 62 коп. сума основного боргу, 933 (девятсот тридцять три) грн. 89 коп. пеня, 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 81 коп. інфляційні втрати, 717 (сімсот сімнадцять) грн. 42 коп. 3 % річних, 122 (сто двадцять дві) грн. 36 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 90 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.