Рішення № 19888451, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/29405.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик Плюс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагра»

Простягнення 43405,46 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № б/н від 19.01.2011р.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик Плюс»(далі позивач) подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагра»(далі відповідач ) про стягнення 43405,46 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 13 від 04.01.2010.

Ухвалою суду від 19.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/294 та призначено розгляд на 18.11.2011 р.

18.11.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник позивача повідомив суд про зміну адреси відповідача, надав довідку ЄДРПОУ на відповідача та докази відправки позовної заяви на нову адресу відповідача.

Суд відклав розгляд справи на 05.12.2011.

05.12.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, хоча ознайомлювався з матеріалами справи, про що свідчить відмітка на клопотання останнього про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 15.10.2011, а саме: 03126, м.Київ, вул. Івана Лепсе 67, також суд скеровував процесуальні документи на адресу: 03058, м.Київ, вул.. Гарматна 55.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Суд дійшов висновку про винесення рішення за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8 від 01.07.2003 р. технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень (далі договір), згідно якого відповідач зобовязався сплачувати фактичну вартість, наданих позивачем, комунальних послуг (холодне та гаряче водопостачання, центральне опалення, каналізація), що надавались позивачем у приміщенні за адресою: м.Київ, просп. 40-річчя Жовтня 17-А, а також сплачувати експлуатаційні виплати (п.2.4.1 договору).

Згідно п.3.1 договору відповідач зобовязався щомісячно вносить оплату до 10 числа наступного за звітним місяцем.

Факт надання послуг позивачем, підтверджується рахунками-фактурами, які відповідач отримує щомісячно, у відповідності до переліку орендарів по дільниці майстра, та засвідчує отримання рахунку підписом, уповноваженої особи.

Термін дії договору був встановлений з 01.07.2003 по 01.07.2008р. і відповідно до п.4.3 договору вважається продовженим на наступний рік, якщо одна із сторін не заявляє про його розірвання за 30 днів до закінчення строку (тобто відбувається автоматичне поновлення строку його дії).

Починаючи з лютого 2010 року відповідач не належно виконував умови договору, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість 21702,73 грн.

19.11.2010 відповідач продав зазначене приміщення, про що свідчить копія договору купівлі-продажу, наявна в матеріалах справи, проте листів про розірвання договору позивачу не скеровував.

В період з 01.02.2010 по 01.12.2010 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 21702,73 грн.

На підставі ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ніж 100% від загальної суми боргу.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 43405,46 грн. боргу, а саме: 21702,73 грн. основного боргу, 21702,73 грн. - пені та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової територій», субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендованими ними на підставі договору, сплачують комунальні послуги та тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

28.11.2011 представник сторін у судовому засіданні повідомили суд про сплату відповідачем основної заборгованості, про що надали докази.

Представник відповідача заявив клопотання про зменшення суми пені, оскільки основну заборгованість було погашено у повному обсязі.

Суд, керуючись право наданим у відповідності до мст 83 ГПК України вирішив зменшити розмір пені до 50%.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 434,05 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагра»(03058, м. Київ, вул. Гарматна 55, код ЄДРПОУ 24373355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик - Плюс»(03028, м. Київ, вул. Малокитаївська 7-А, код ЄДРПОУ 32374917) 21702 (двадцять одну тисячу сімсот дві) грн. 73 коп. основного боргу, 21702 (двадцять одну тисячу сімсот дві) грн. 73 коп. - пені, держмито в розмірі 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 05 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 07.12.2011р. )