Рішення № 19888108, 02.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/31502.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна»

До Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»

Простягнення 14667, 72 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1., довіреність № б/н від 01.12.2011

від відповідача ОСОБА_2., довіреність № 14/10 від 20.01.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна» (далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»(далі відповідач ) про стягнення 14667, 72 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1-0210/БР-КФ від 05.02.2010.

Ухвалою суду від 26.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/315 та призначено розгляд на 02.12.2011 р.

24.11.2011 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

02.12.2011 позивач подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

02.12.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Київською філією ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»було укладено договір № 1-0210/БР-КФ від 05.02.2010 (далі договір), згідно якого відповідач зобовязався передати у власність позивача природний газ, а позивач зобов”язався прийняти від відповідача та оплатити його вартість, в обсязі визначеному умовами договору (п.1.1 договору).

30.04.2010 року ТОВ «Фроніус Україна»та Київська філія ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»підписали Акт звірки, згідно якого КФ ДП «Нафтогазмережі»має заборгованість перед ТОВ «Фроніус Україна»в сумі 14667,72 гривень.

18.05.2010 року КФ ДП «Нафтогазмережі»направило лист № 176/10 на адресу ТОВ «Фроніус Україна»з повідомленням про розірвання договору поставки природного газу № 1-0210/БР -КФ від 05.02.2010 року з 01.05.2010 року та повідомленням про рішення Міністерства палива та енергетики України ( наказ № 141/1 від 13.04.2010 року) та рішення Правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»( Протокол №62 від 12.04.2010 року) про припинення діяльності ДП «Нафтогазмережі»шляхом його реорганізації - приєднання до ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України».

17.09.2010 року ТОВ «Фроніус Україна»направило на адресу ДП «Нафтогазмережі»вимогу про повернення передплати за газ в сумі 14667,72 гривень. Лист - вимогу ДП «Нафтогазмережі»отримали 23.09.2010 року ( вх. № 982).

26.10.10 року ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»повідомило, що всі права та обов'язки кредиторів в силу вимог ст. 104 Цивільного кодексу України перешли до правонаступника - Дочірної компанії «Газ України»Національної акціонерної компаній «Нафтогаз Україна», тобто до Відповідача.

Станом на 26.09.2011 року Відповідач не виконав вимогу щодо повернення заборгованості в сумі 14667,72 гривень.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 14667,72 грн. та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що договір між сторонами не було розірвано, проте в матеріалах справи наявний лист № 176/10 від 18.05.2010, згідно якого ДП «Нафтогазмережі»розірвало договір, у зв”язку з відсутністю лімітів природного газу та реорганізацією.

Також представник позивача надав докази того, що на даний час позивачем було укладено договір з іншою постачальною організацією для задоволення своїх потреб по поставці природного газу, що свідчить про те, що позивач втратив господарський інтерес до договору № 1-0210/БР-КФ від 05.02.2010р.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 146,68 грн., судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденко 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна» (07455, Київська область, с.Княжичі, вул. Слави 24, код ЄДРПОУ 33565713) 14667 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 72 коп. заборгованість, 146 (сто сорок шість) грн. 68 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І. Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 06.12.2011)