Рішення № 19888047, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/39105.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Партнер»

до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Статус»

про стягнення 402, 54 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача не з»явився

Від відповідача не з»явився

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Партнер” звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” про стягнення боргу за договором №09/11/04 від 05.11.2004р. про загальні умови факультативного перестрахування в розмірі 402,54 грн. із яких: 341,08 грн. основний борг, 35,10 грн. пеня, 6,08 грн. 3 % річних, 20,28 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності сплати перестрахового відшкодування згідно Договору №09/11/04 від 05.11.2004р. про загальні умови факультативного перестрахування.

Ухвалою від 10.11.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.12.2011.

В судове засідання 31.10.2011р. представники позивача та відповідача не зявилися, причини неявки суду не повідомили, через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позову посилаючись на те, що позивач не мав права здійснювати виплату страхового відшкодування страховику, оскільки страховиком не було надано необхідного для цього пакету документів.

У звязку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено до 14.11.2011р.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2011р. повторно не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України )ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 17.11.2011р.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2011 подав уточнення розрахунку штрафних санкцій, відповідно до якого просив стягнути з відповідача на користь позивача 566,88 грн. основного боргу, 67,84 грн. пені, 52,60 грн. 3% річних, 154,66 грн. інфляційних збитків, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які в судовому засіданні підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2004р. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Партнер”(правонаступником якого є позивач) та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Статус”(правонаступником якого є відповідач) було укладено Договір № 09/11/04 про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії, предметом якого загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами на факультативній (необов'язковій) основі, а також основні взаємні права і обов'язки сторін, пов'язані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування ретроцесію. (пункт 1.1. 1.2 Договору №09/11/04).

Відповідно до п. 1.3. Договору сторони укладають договори факультативного перестрахування (ковер-ноти, сліпи, конкретні договори перестрахування, сертифікати перестрахування і т.і.), що мають юридичну чинність і спричиняють відповідальності сторін. Кожен такий Договір перестрахування є незалежним від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного сторонами.

Відповідно до п. 6.1 Договору перестрахувальник зобов'язаний перерахувати перестраховикові перестрахувальну премію, що відповідає його частці відповідальності по переданому в перестрахування ризику і розміру погодженого тарифу, якщо інше не передбачено сторонами. Розмір перестрахувальної премії вказується в договорі перестрахування (ковер-ноті).

Пунктом 8.1. Договору перестрахувальник зобов'язується повідомити перестраховика про настання страхового випадку про перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання.

Відповідно до п. 8.8. Договору перестрахувальник по закінченню розслідування страхового випадку надсилає перестраховику лист (рахунок) про виплату його частки страхового відшкодування та визначений Договором комплект документів.

У відповідності до п. 9.3.6. Договору перестраховик по визнаним ним страховим випадкам зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику, або по його письмовій вказівці третій особі, відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності протягом 15 робочих днів з моменту одержання від перестрахувальника всіх документів, зазначених у п. 8.8. даного Договору.

На підставі пункту 4.2 Договору № 09/11/04 між ЗАТ “СК “Партнер” та ЗАТ “СК “Статус” було укладено Ковер-нот № К/222-10/2007 від 20.02.2007р., згідно якого було перестраховано автомобіль Porshche Cayenne S, державний номер НОМЕР_1.

03.04.2007 року з Porshche Cayenne S, державний номер НОМЕР_1., який був застрахований ЗАТ “СК “Партнер”, відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту №1132-10/01 від 19.01.2007 року, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно страхового акту ЗАТ “СК “Партнер” № 1380-/1132-10/01 від 06.04.2007 року розмір страхового відшкодування склав 4777,00 грн. Зазначена сума, в повному обсязі, була виплачена ЗАТ “СК “Партнер” власнику автомобіля Porshche Cayenne S, державний номер НОМЕР_1.

Ковер-нотом №К/22210/2007 визначена частка перестрахового відшкодування розміром 7,14 % від суми страхового відшкодування. Таким чином, сума перестрахового відшкодування від 4777,00 грн. складає 341,08 грн.

На виконання пункту 8.8. Договору № 09/11/04, ПрАТ “СК “Партнер” було направлено на адресу відповідача лист 2/1205-10 від 04.11.2010 року про виплату частки страхового відшкодування в розмірі 341,08 грн. та комплект передбачених цим пунктом документів.

Згідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свого зобовязання по оплаті частки страхового відшкодування по настанні страхових випадків у розмірі 341,08 грн. не виконав, з письмовими зверненнями у відповідності до умов Договору до позивача не звертався, а строк виконання грошового зобовязання на момент розгляду даної справи настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання зазначених вимог позивачем належними та допустимими доказами доведено факт настання страхових випадків та наявність у відповідача заборгованості. У свою чергу, зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Посилання відповідача на невиплату страхового відшкодування у звязку з ненаданням необхідних документів страховиком спростовується наступним.

Відповідно до п. 9.3.5. Перестраховик протягом 2 робочих днів після одержання від Перестрахувальника всіх документів по збитку зобовязаний письмово підтвердити свою участь у виплаті страхового відшкодування чи обґрунтувати відмовлення.

Відповідачем в свою чергу не надано доказів належного повідомлення позивача про відмову від виплати своєї частки страхового відшкодування.

Щодо неповідомлення страховиком органів ДАІ про настання ДТП суд вважає за необхідне зазначити, що умовами договору не передбачено обовязок звернення до органів ДАІ за наявності певних видів пошкодження автомобіля, які саме і були спричинені Mazda 3 1.6 SDN AT, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобовязання щодо здійснення страхового відшкодування.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 341,08 грн. визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати, а тому позивач, на підставі п. 10.4 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 35,10 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 10.4 Договору у разі несвоєчасного перерахування коштів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення оплати, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 35, 10грн. грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 20,28 грн. - інфляційних збитків та 6,87 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” (02160, м. Київ, проспект Воззєднання, 15, офіс 109, код ЄДРПОУ 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Партнер” (39617, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, код ЄДРПОУ 13958383) 341 грн. 08 коп. основного боргу, 35 грн. 10 коп. пені, 20 грн. 28 коп. інфляційних збитків, 6 грн. 87 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

06.12.2011р.