Рішення № 19887922, 02.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/9002.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Київенерго”

До Житлово-будівельного кооперативу “Десна”

Простягнення 136622,56 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 представник за довіреністю від 22.04.2011 р. № Д07/2011/04/22-17

від відповідача Заславська С.П. керівник

02.12.2011 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2009 року Публічним акціонерним товариством “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Київенерго” (до зміни найменування Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”) було заявлено до суду позов про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Десна” 76349,22 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді відповідно до договору від 01.05.2001 р. № 8262014, 43253,84 грн. інфляційної складової боргу, 7745,61 грн. 3 % річних та 9273,89 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/90 від .12.2009 р.

Ухвалою від 01.02.2010 р. провадження у справі було зупинено до вирішення Апеляційним судом міста Києва справи № 2а-57/09 та набрання законної сили постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.12.2009 р. в адміністративній справі № 2а-57/09 або ж її скасування в установленому законодавством порядку, а також до вирішення Шевченківським районним судом міста Києва адміністративної справи № 2а-3475/09 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

09.11.2011 р. провадження у справі було поновлено за клопотанням позивача, який подав суду докази усунення обставин, що зумовили його зупинення, про що було винесено відповідну ухвалу суду, розгляд справи по суті спору призначено на 18.11.2011 р.

16.11.2011 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для пошуку та ознайомлення з позовною заявою № 2а-57/09 і підготовки відзиву.

У судове засідання, призначене на 18.11.2011 р., зявився представник позивача, який подав суду розрахунок ціни позову у справі № 46/90 за договором № 8262014 за період з 01.12.2006 р. по 01.11.2011 р., письмові відомості про тарифи, застосовувані у спірних з відповідачем правовідносинах.

Відповідач уповноваженого представника не направив, витребувані судом документи і докази у справі не подав.

Ухвалою від 18.11.2011 р. розгляд справи було відкладено на 02.12.2011 р. зважаючи на неявку в засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 02.12.2011 р., зявилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції у спорі під час його розгляду по суті. Представник позивача посилався на допущене відповідачем прострочення виконання грошового зобовязання за договором від 01.05.2001 р. № 8262014 за період з 01.12.2006 р. по 01.12.2009 р. та підтвердив повне погашення основного боргу станом на час розгляду справи.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву з додатками та просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 76349,22 грн., відмовити у позові щодо стягнення 8234,50 грн. пені, 9811,27 грн. інфляційної складової боргу та 1284,80 грн. 3 % річних через неправильне їх нарахування та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 р. позивачем та відповідачем було укладено договір № 8262014, за умовами якого та відповідно до чинного законодавства України позивач зобовязався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності відповідача для потреб опалення та вентиляції (в період опалювального сезону) і гарячого водопостачання (протягом року) в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач зобовязався своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно до звертання-доручення та п. 1, 3 додатку № 3 до договору № 8262014 облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, що можуть змінюватись в період дії договору.

Згідно з п. 2 додатку № 4 до договору відповідач зобовязаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділенні теплозбуту оформлену енергопостачальною організацією платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду, який оформлює і повертає один примірник в районний відділ теплозбуту.

У п. 3 додатку № 4 до договору встановлено обовязок відповідача сплачувати вартість теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

За твердженнями позивача, у період з 01.09.2006 р. по 01.12.2009 р. відповідачу було поставлено теплової енергії загальною вартістю 523668,72 грн., тоді як оплачено ним було лише 447319,50 грн. станом на час звернення до суду у 2009 році.

Зазначені твердження позивача про обсяги постачання знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться відомості обліку теплової енергії та облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за спірний період, розрахунок ціни позову, довідка про надходження коштів.

Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на суму 523668,72 грн., а також оплати останнім її вартості у розмірі 447319,50 грн. та обсяг заборгованості в сумі 76349,22 грн. станом на грудень 2009 року.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наданими сторонами доказами, а саме: оновленим розрахунком ціни позову та довідкою про надходження коштів, а також двостороннім актом звіряння розрахунків та платіжними дорученнями від 28.01.2010 р., 30.03.2010 р., 31.05.2010 р., 30.06.2010 р. на загальну суму 88000,00 грн. стверджується факт погашення відповідачем основної заборгованості за договором від 01.05.2001 р. № 8262014 за період з 01.12.2006 р. по 01.12.2009 р. (зі сплачених коштів в рахунок погашення боргу за спірний період пішло 10000,00 грн. у січні 2010 року, 12000,00 грн. у березні 2010року, 37648,48 грн. у травні 2010 року та 16664,74 грн. у червні 2010 року.

Таким чином, у звязку з повним погашенням боргу з оплати вартості теплової енергії за спірний період вже після порушення провадження у справі № 46/90, основний борг відповідача станом на листопад 2011 року відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на те, що станом на час вирішення спору основний борг відповідачем погашено, предмет спору між сторонами щодо стягнення 76349,22 грн. відсутній, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 43253,84 грн. інфляційної складову боргу за весь час прострочення Житлово-будівельного кооперативу “Десна”, 7745,61 грн. 3 % річних та 9273,89 грн. пені.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.5 додатку № 4 до договору від 01.05.2001 р. сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організації нараховує споживачеві пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та обставини прострочення відповідача у відносинах з позивачем, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, тоді як проведений позивачем розрахунок таким, що потребує уточнення. Так, матеріалами справи, де міститься довідка позивача про надходження коштів та проведений відповідачем контррозрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних підтверджується неправильне застосування позивачем індексів інфляції та розміру облікової ставки Національного банку України. У звязку з викладеним, відповідно контррозрахунку, поданого відповідачем, що перевірений судом та приймається як належний, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 33442,57 грн. інфляційної складової боргу, 6640,81 грн. 3 % річних та 1039,39 грн. пені.

Отже, позовні вимоги про стягнення договірної неустойки та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України задовольняються судом частково.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

У звязку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати підлягають пропорційному покладенню на сторін відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням факту сплати основного боргу після звернення позивача до суду з указаним позовом.

Розглянувши заявлену відповідачем вимогу про розстрочення на дванадцять місяців виконання судового рішення через відсутність обігових коштів для його виконання, суд вважає за можливе задовольнити таку вимогу частково, розстрочивши в порядку ст.ст. 83, 84 виконання судового рішення на шість місяців.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Припинити провадження у справі в частині стягнення 76349,22 грн. боргу.

2.В іншій частин вимог позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Десна” (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 10-а, ідентифікаційний код 23492129) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 33442 (тридцять дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 57 коп. інфляційної складової боргу, 6 460 (шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 81 коп. 3 % річних, 1039 (одну тисячу тридцять девять) грн. 39 коп. пені, 1 173 (одну тисячу сто сімдесят три) грн. державного мита та 202 (двісті дві) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову відмовити повністю.

5.Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2011 р. у справі № 46/90, зобовязавши Житлово-будівельний кооператив “Десна” (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 10-а, ідентифікаційний код 23492129) сплатити Публічному акціонерному товариству “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) належні до стягнення суми шістьма рівними платежами по 7 053 (сім тисяч пятдесят три) грн. 06 коп. кожен починаючи з дати набрання даним рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 06.12.2011 р.