Ухвала суду № 19887913, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 53/47628.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНВІ" про стягнення заборгованості 84 873,88 грн. Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1. представник за довіреністю від 30.08.11

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНВІ" заборгованості за Договором поруки в розмірі 84 873,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 порушено провадження по справі № 53/476, розгляд справи призначено на 24.10.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 24.10.2011 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.11.2011.

В судовому засіданні 21.11.2011 представник відповідача порушив перед судом клопотання про припинення провадження у справі, у звязку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Своє клопотання представник відповідача обґрунтував п. 8.1 Договору № 12/02/09-2, відповідно до якого у випадку виникнення розбіжностей і спорів при виконанні сторонами даного договору замовник і перевізник будуть намагатися врегулювати їх шляхом переговорів. Якщо вирішенні спорів по даному договору дружнім шляхом є неможливим, всі розбіжності і спори по даному договору або у звязку з ним, підлягають передачі на розгляд і кінцеве рішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

Таким чином, п. 8.1 Договору встановлене арбітражне застереження, яке також містить необхідні елементи: вибір права (Україна), місце арбітражу (Київ), мова арбітражного провадження (російська) та кількість арбітрів (один).

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив.

В судовому засіданні 21.11.2011, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 28.11.2011.

Представник позивача належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, в засідання суду 28.11.2011 не зявився; клопотання про відкладень розгляду справи від позивача не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.11.2011 підтримав подане 21.11.2011 клопотання про припинення провадження у справі.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши пояснення представників сторін з даного приводу, суд дійшов висновку про його задоволення та припинення провадження у справі виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно зі змісту ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 84 873,88 грн. позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем Договору поруки від 09.11.2010.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель (відповідач) бере на себе зобовязання перед кредитором (позивач) відповідати за виконання зобовязань фірми «FELGON & MAREN S. L.», надалі боржник по договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 12/02/09-2 від 12.02.2009р., укладеному між боржником та кредитором.

Поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за виконання зобовязань боржника по вказаному в. п. 1.1 даного договору в тому ж обємі, як і боржник (п. 2.1 Договору від 09.11.2010).

Даний договір укладений на строк дії кредитного договору (п. 4.2 Договору від 09.11.2010).

12.02.2009 між позивачем та фірмою «FELGON & MAREN S. L.»було укладено Договір № 12/02/09-2 на перевезення вантажів автомобільним транспортом і міжнародному сполученні, відповідно до умов якого предметом даного договору є порядок взаємовідносин, які виникають між замовником (фірма «FELGON & MAREN S. L.») та перевізником (позивач) при плануванні, здійсненні оплати транспортних послуг при перевезеннях вантажів в міжнародному автомобільному сполученні (п. 1.1 Договору № 12/02/09-2).

Відповідно до п. 8.1 Договору у випадку виникнення розбіжностей і спорів при виконанні сторонами даного договору замовник і перевізник будуть намагатися врегулювати їх шляхом переговорів. Якщо вирішенні спорів по даному договору дружнім шляхом є неможливим, всі розбіжності і спори по даному договору або у звязку з ним, підлягають передачі на розгляд і кінцеве рішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

Даний Договір вступає в силу з дня його підписання і буде діяти до 31.12.2009р. (п. 10.1 Договору № 12/02/09-2).

Якщо ні одна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання даного договору, то строк його дії буде автоматично пролонгується на кожний наступний строк. (п. 10.3 Договору № 12/02/09-2).

Матеріали справи не містять доказів розірвання Договору № 12/02/09-2, визнання недійсним арбітражного застереження або визнання недійсним самого Договору № 12/02/09-2, таким чином суд дійшов висновку, що Договір № 12/02/09-2 є дійсним в повному обсязі встановлених в ньому умов.

При дослідженні позовної заяви, судом встановлено, що позивач обґрунтував позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем Договору поруки від 09.11.2010, який укладений на виконання Договору № 12/02/09-2 та просить стягнути заборгованість на підставі Договору поруки від 09.11.2010, який укладений на виконання Договору № 12/02/09-2.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Забезпечення виконання обовязку здійснюється шляхом встановлення спеціальних способів, які стимулюють боржника до належної поведінки, гарантують виконання ним основного зобовязання з урахуванням інтересів кредитора. Ці способи спрямовані на упередження або зменшення обсягу негативних наслідків, які можуть настати у разі порушення зобовязання.

Забезпечення зобовязання по суті створює нове зобовязання (забезпечувальне), яке є акцесорним (додатковим), завжди вникає у звязку з основним зобовязанням та залежить від долі останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Це узгоджується і з п. З ст. 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958), чинної для України, відповідно до якої суд Договірної Держави, якщо до нього надходить позов з питання, за яким сторони уклали угоду, що передбачається цією статтею, повинен, на прохання однієї зі сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не знайде, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконаною.

В п. 5 Роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»№ 04-5/608 від 31.05.2002 р., зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Так, арбітражна угода не може бути виконана, якщо сторони неправильно виклали назву третейського суду або зазначили арбітражну установу, якої не існує. Провадження у справі в цих випадках припиняється на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах. .

З ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно з ч.3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93, у разі припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, сплачене державне мито підлягає поверненню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, п. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 80, ст. 86 ГПК України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 53/476 припинити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС" (33207, м. Рівне, вул. Київська, 64-А, код ЄДРПОУ 03567150) з Державного бюджету державне мито в сумі 849 (вісімсот сорок девять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість) перераховане за платіжними дорученням № 3479 від 08.10.2011 та № 3480 від 08.09.2011 відповідно. Платіжні доручення № 3479 від 08.10.2011 та № 3480 від 08.09.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 53/476.

3. Видати наказ.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Суддя Грєхова О.А.