Рішення № 19887679, 23.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/38823.11.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд»

простягнення 120 429,51 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. - представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд»про стягнення 120 429,51 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.10.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.11 р. розгляд справи відкладено на 31.10.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.11 р. продовжено строк розгляду справи на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.11.11 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання втретє не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 30/08/10 (надалі договір), за яким позивач зобовязався зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити фанеру водостійку ламіновану гладку у кількості 650 метрів квадратних, згідно із рахунком-фактурою, яка виконується як невід'ємна частина договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, сторони дійшли згоди про ціну товару на умовах базису поставки та специфікацією до нього, у 96,60 грн. за метр квадратний, усього на суму 62 790 грн.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору передбачено, що ціна товару у рахунках - фактурах та видаткових накладних визначається у гривнях. Загальна ціна договору розраховується на підставі сум, вказаних у відповідних рахунках-фактурах та видаткових накладних, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором. Оплата вартості фанери відповідно до її договірної ціни здійснюється в такому порядку: покупець протягом 3 банківських днів з дня одержання від постачальника повідомлення про готовність до відвантаження, зобов'язаний перерахувати на рахунок постачальника 20% вартості місячної норми відвантаження, а залишок 80 % вартості місячної норми протягом 60 календарних днів після надходження товарної партії згідно з графіком поставки. Розрахунки за даним договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у реквізитах даного договору.

Згідно п. 4.3. договору, за порушення термінів перерахування платежів покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

20.08.10 р. позивачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0001673 для оплати товару на суму 62790,00 грн.

Як вбачається з банківської виписки, доданої до позовної заяви, відповідач 31.08.10 р. сплатив на рахунок позивача суму у розмірі 20000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за будівельні матеріали згідно рахунку-фактури № 1673 від 20.08.10 р.».

На виконання умов договору 01.09.10 р. відповідачу поставлено товар відповідно до видаткової накладної № РН-0001512 на підставі рахунку-фактури № СФ-0001673 від 20.08.10 р. на суму 62790,00 грн. Таким чином, оплата решти вартості товару за вказаною накладною відповідно до п. 3.3. договору мала відбутись не пізніше 31.10.10 р.

06.09.10 р. позивачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0001821 на загальну суму 72450,00 грн., проте відповідач не виконав умови п. 3.3. договору зі сплати 20% вартості товару протягом 3 банківських днів з дня одержання повідомлення, перерахувавши 15.09.10 р. суму у розмірі 5000,00 грн. та 17.09.10 р. у розмірі 6000,00 грн. та вказавши призначення платежу: «оплата за будівельні матеріали згідно рахунка-фактури № СФ-0001821 від 06.09.10 р.».

Позивач відповідно до видаткових накладних № РН-0001599 від 10.09.10 р. та № РН-0001632 від 15.09.11 р., які були видані на підставі рахунку-фактури № СФ-0001821 від 06.09.10 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 72450,00 грн., який відповідачем не оплачено у повному розмірі.

13.04.11 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 83, у якій просить сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 104240,00 грн., проте відповіді на вказану претензію відповідач не надав, суму заборгованості не сплатив.

У відповідності зі ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписи ч. 1 ст. 693 ЦК України зазначають, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування відповідачу 8056,47 грн. пені, 5524,72 грн. індексу інфляції та 2608,31 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 39/148 від 26.01.10 р.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд»(02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101; код ЄДРПОУ 32771651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 147; код ЄДРПОУ 34760531) 104240 (сто чотири тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 8056 (вісім тисяч пятдесят шість) грн. 47 коп. пені, 5524 (пять тисяч пятсот двадцять чотири) грн. 72 коп. індексу інфляції, 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 31 коп. 3 % річних, 1 204 (одну тисячу двісті чотири) грн. 30 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.11.2011