Рішення № 19887669, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/51730.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»

доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1

простягнення 6 233,99 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2. представник за довіреністю;

від відповідача:ОСОБА_3. представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6233,99 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки товару № 568 від 01.03.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.11 р.

В судовому засіданні 30.11.11 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій заявив про сплату відповідачем суми основного боргу та просив стягнути на свою користь 255,51 грн. пені, 48,40 грн. інфляційних втрат та 56,44 грн. 3 % інфляції.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 30.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»(надалі позивач, постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки товару № 568, за яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар у відповідності з поданими відповідачем замовленнями, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість на умовах договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 45 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 6.1. договору, сторони несуть майнову відповідальність за збитки, що сталися в наслідок невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, відповідно до Цивільного кодексу України. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від відшкодуванням збитків завданих потерпілій стороні.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар, який не був повністю оплачений відповідачем у встановлений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 5 840,64 грн., проте 28.11.11 р. відповідач повністю сплатив суму боргу.

У звязку з простроченням виконання відповідачем зобовязань за договором щодо оплати вартості поставленого товару позивач просить стягнути пеню в розмірі 288,51 грн., 48,40 грн. інфляційних втрат та 56,44 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору не передбачено нарахування пені, у звязку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Пункт 6.1. договору, на який посилається позивач як на підставу стягнення суми пені, передбачає нарахування збитків, при цьому, сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від відшкодуванням збитків, завданих потерпілій стороні.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 48,40 грн. інфляційних втрат 56,44 грн. 3% річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У звязку зі сплатою відповідачем суми основного боргу провадження у справі в цій частині належить припинити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мальва»(03086, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, кв. 36; ідентифікаційний номер 2625110834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 40; код ЄДРПОУ 32485229) 48 (сорок вісім) грн. 40 коп. індексу інфляції, 56 (пятдесят шість) грн. 44 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.12.2011