Рішення № 19887662, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/52230.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геркулес Плюс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»

простягнення 59 275,84 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геркулес Плюс»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»про стягнення 59 275,84 грн., з яких 58271,65 грн. основного боргу, 841,35 грн. пені та 162,84 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 450128-КР від 28.09.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.11 р.

В судовому засіданні 30.11.11 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 30.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геркулес Плюс»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 450128-КР, відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити товар у строки, обумовлені договором, згідно із замовленням покупця, яке є невід'ємною частиною договору, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених у додатку № 4 до договору «Додаткові умови», який є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1 договору, ціна договору та асортимент товару обумовлюються сторонами у специфікації до договору.

Відповідно до п. 7.1. договору, загальна вартість договору складає суму товару, отриманого за усіма накладними.

Відповідно до п. 7.2 договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строк, встановлений сторонами у п. 6 додатку № 4 до договору «Додаткові умови».

Згідно з п. 6 вказаного додатку, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 8.9. договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати тТовару постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення платежу.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № Видаткова накладна № ГП-0001850 від 10.11.10 р., № ГП-0001849 від 10.11.10 р., № ГП-0001851 від 10.11.10 р., № ГП-0002094 від 20.12.10 р., № ГП-0002093 від 20.12.10 р., № ГП-0002092 від 20.12.10 р., № ГП-0000671 від 22.04.11 р., № ГП-0000670 від 22.04.11р., № ГП-0000951 від 07.06.11 р., № ГП-0000950 від 07.06.11 р., № ГП-0001085 від 30.06.11 р., № ГП-0001084 від 30.06.11 р., № ГП-0001 120 від 13.07.11 р., № ГП-0001119 від 13.07.11 р. на загальну суму 98344,11 грн. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені поставки здійснювались в межах дії договору № 450128-КР, інших зобовязань між сторонами з приводу поставки товару не виникало.

05.09.11 р. сторони уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1758-05/09/2011, відповідно до якої позивач та відповідач, маючи однорідні вимоги, строк виконання яких настав, зокрема за договором поставки № 450128 від 28.09.10 р., дійшли згоди про залік однорідних вимог на загальну суму 2 294,31 грн.

Відповідачем 04.08.11 р. було здійснено часткове повернення товару на загальну суму 17778,15 грн., що підтверджується поворотними накладними № 58361, № 58364, № 58363, № 58362, № 373543, № 373547.

Зобовязання по оплаті решти поставленого товару відповідачем виконані не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 58271,65 грн.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобовязань за договором нараховано пеню у розмірі 841,35 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має сплатити 162,84 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А; код ЄДРПОУ 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геркулес Плюс»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.130, корп.2, кв.43, код ЄДРПОУ 30688389) 58271 (пятдесят вісім тисяч двісті сімдесят одну) грн. 65 коп. основного боргу, 841 (вісімсот сорок одну) грн. 35 коп. пені, 162 (сто шістдесят дві) грн. 84 коп. 3 % річних, 592 (пятсот девяносто дві) грн. 76 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.12.2011