Рішення № 19887627, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/330

22.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” Автономної Республіки Крим

до Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва

про стягнення безпідставно набутих коштів, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 105602,37 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Немірований П.О.,

від відповідача Скопич Ю.В.

СУТЬ СПОРУ:

у листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що він платіжними дорученнями №№ 4075 від 25 листопада 2009 р., 4166, 4168 від 30 листопада 2009 р., 4402 від 14 грудня 2009 р., 4466 від 17 грудня 2009 р., сплатив на користь відповідача грошові кошти у розмірі 676008 грн. як оплату за скраплений газ за договорами №№ А119/11617сг-09, А119/11625сг-09.

Кошти в розмірі 88008 грн. відповідачем одержані безпідставно, оскільки сума проведеного платежу перевищувала ціну указаних договорів на цю суму.

Посилаючись на те, що в установлений Указом Президента України “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” № 227/95 від 16 березня 1995 р. п’ятиденний строк відповідач одержані кошти йому не повернув, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 88008 грн. безпідставно набутих коштів, 12849,17 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4745,20 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 листопада 2009 р. між сторонами у справі були укладені договори купівлі-продажу скрапленого газу №№ А119/11617сг-09, А119/11625сг-09, загальна ціна яких становить 588000 грн.

Платіжними дорученнями №№ 4075 від 25 листопада 2009 р., 4166, 4168 від 30 листопада 2009 р., 4402 від 14 грудня 2009 р., 4466 від 17 грудня 2009 р. позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 676008 грн. як оплату за скраплений газ за договорами №№ А119/11617сг-09, А119/11625сг-09 від 26 листопада 2009 р.

Це підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних платіжних доручень та договорів.

Кошти у розмірі 88008 грн. одержані відповідачем безпідставно, оскільки перевищують погоджену сторонами ціну вищевказаних договорів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Листом № 15-4201/15 від 30 вересня 2011 р. позивач пред’явив відповідачу вимогу про повернення безпідставно набутих коштів.

Доказів повернення відповідачем одержаних від позивача коштів суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь підлягає стягненню 88008 грн. безпідставно набутих коштів.

Вимоги про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України збитків внаслідок інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми задоволенню не підлягають, оскільки протягом заявленого позивачем періоду прострочення грошового зобов’язання не існувало.

Доводи позивача щодо строку повернення коштів відповідачем з посиланням на Указ Президента України № 227/95 від 16 березня 1995 р. є необгрунтованими, оскільки цей Указ втратив силу з часу набрання чинності Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, яким врегульовано відносини функціонування платіжних систем, переказу коштів та відповідальність суб’єктів переказу та встановлено обов’язок неналежного отримувача повернути кошти після повідомлення про помилковий переказ.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” (95014, м. Сімферополь, вул. Мармурова, 46 А, код 26538518) 88008 грн. безпідставно набутих коштів, 880 грн. витрат по оплаті державного мита, 196,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар