Рішення № 19887609, 25.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/49725.11.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»

доДочірнього підприємства «Автобан Україна»

простягнення 19051,14 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1.дов. № 56 від 15.08.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом Дочірнього підприємства «Автобан Україна»про стягнення 16170,00 грн. основного боргу, 2118,27 грн. інфляційних втрат та 762,87 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати коштів за поставлений товар відповідно до видаткової накладної наявної в матеріалах справи.

Ухвалою від 27.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.11.2011 року.

В судовому засіданні 25.11.2011 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16170,00 грн., що засвідчується видатковою накладною № ПЗ-000457 від 31 серпня 2007 року та довіреністю на отримання товарно матеріальних цінностей серія ЯНС № 272555 від 21.08.2007 року.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 16170,00 грн.

05 лютого 2010 позивач направив на адресу відповідача претензію № 13-5 юр/233, відповідно до якої просив останнього погасити існуючу заборгованість, яка була вручена відповідачу 26.02.2010 року, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення, проте вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 16170,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 16170,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 762,87 грн. 3 % річних та 2118,27 грн. інфляційних втрат за період з 06.03.2010 року по 30.09.2011 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням вартості поставленого товару, прострочення відповідачем грошового зобовязання, дати вручення претензії, а також зважаючи на семиденний строк для виконання зобовязання від дня її вручення, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 1552,32 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів здійснених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Автобан Україна»(місцезнаходження: 04080, м. Київ, Оболонський р н, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 32593472) на користь Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»(місцезнаходження: 21036, Вінницька обл., м. Вінниця, Ленінський р н, вул. 40-річчя перемоги, буд. 27, код ЄДРПОУ 03449841) 16 170 (шістнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1552 (одну тисячу пятсот пятдесят дві) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 87 коп. 3% річних, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 85 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

01.12.2011 року