Рішення № 19887349, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/31122.11.11 За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України м. Києва

до Комунального підприємства “Київпастранс” м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 18052,55 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Чехоєва Н.М., Кобиляк О.М.,

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

у жовтні 2011 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 9 вересня 2008 р. по вул. Привокзальній у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ 21093, д.н. НОМЕР_1, належного ОСОБА_1., під керуванням ОСОБА_2. та автомобіля ГАЗ 3309, д.н. НОМЕР_2, належного відповідачу, під керуванням ОСОБА_3.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль ВАЗ 21093, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 16052,55 грн.

Позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля ВАЗ 21093 відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі-Закону) страхове відшкодування в розмірі 16052,55 грн.

З підстав п. 38.2.1 ст. 38 Закону та ст. ст. 1187, 1191 ЦК України позивач в порядку регресу просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 16052,55 грн. шкоди, 2000 грн. витрат за надання послуг адвоката, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не зявився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 9 вересня 2008 р. по вул. Привокзальній у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ 21093, д.н. НОМЕР_1, належного ОСОБА_1., під керуванням ОСОБА_2. та автомобіля ГАЗ 3309, д.н. НОМЕР_2, належного відповідачу, під керуванням ОСОБА_3.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль ВАЗ 21093, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої визначено на підставі звіту Всеукраїнської громадської організації “Спілка оцінювачів України” № 703 від 16 вересня 2008 р.

Позивач згідно з платіжним дорученням № 3000 від 3 грудня 2008 р. відшкодував власнику пошкодженого автомобіля ВАЗ 21093 відповідно до вимог п. 41.1 ст. 41 Закону шкоду в розмірі 16052,55 грн., що обчислювалося виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 38 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2008 р. у справі № 3-47290/08 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху водія автомобіля ГАЗ 3309, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3., який був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Згідно пояснень представника позивача, листа відповідача № 2808 від 28 лютого 2009 р. автомобіль ГАЗ 3309, д.н. НОМЕР_2 знаходиться у власності відповідача, під час виконання трудових обовязків з яким ОСОБА_3. вчинив ДТП.

Таким чином, відповідальним за завдані ОСОБА_1. збитки відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України є відповідач.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 38 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” підлягає стягненню 18052,55 грн. шкоди.

Заявлені позивачем вимоги про відшкодування 2000 грн. витрат по оплаті правової допомоги відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України задоволенню не підлягають, оскільки як слідує з контракту про надання правової допомоги від 5 травня 2010 р. така допомога надана позивачу не адвокатом, а фізичною особою-підприємцем. Згідно платіжного доручення № 4801 від 8 листопада 2011 р. кошти в указаному розмірі також сплачені Чихоєвій Н.М. не як адвокату, а як фізичній особі-підприємцю. Діяльність адвоката в силу вимог Закону України “Про адвокатуру” не є підприємницькою. Витрати на оплату послуг, наданих підприємцем, не відносяться до господарських.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Моторного (транспортного) страхового бюро України м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс” (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код 31725604) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський б-р, 8, код 21647131) 18052,55 грн. шкоди, 160,53 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар