Рішення № 19887342, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/39122.11.11 За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м. Києва

до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” м. Києва

про відшкодування шкоди, стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 20825,99 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Сіняк Д.В.,

від відповідача Усенко А.М.

СУТЬ СПОРУ:

у жовтні 2011 року Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Брокбізнес” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 27 грудня 2010 р. на Одеському шляхопроводі у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Suzuki, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1. та автомобіля Citroen, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Suzuki, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 20466,26 грн.

Позивач, як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля Suzuki відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-037131/016НТ від 3 вересня 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 21466,26 грн.

З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, позивач в порядку регресу просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 20466,26 грн. шкоди, три проценти річних з простроченої суми 58,88 грн., пеню 300,85 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач заявою № 166/02-11 від 1 листопада 2011 р. пояснив про сплату йому відповідачем заявленої до стягнення суми шкоди, збільшив розмір вимог про стягнення трьох процентів річних з простроченої суми до 134,58 грн., пені до 687,67 грн., а також просив стягнути 20,47 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у зміненому вигляді.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на сплату позивачу належної суми страхового відшкодування, необґрунтованість заявлених вимог про стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобовязання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про відшкодування шкоди слід припинити, позов в іншій частині підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 2010 р. на Одеському шляхопроводі у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Suzuki, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1. та автомобіля Citroen, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Suzuki, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 20466,26 грн.

Вказані обставини підтверджуються постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2011 р. у справі № 3-451/11.

Позивач, як страховик згідно з платіжним дорученням № 1094 від 9 лютого 2011 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля Suzuki відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-037131/016НТ від 3 вересня 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 21466,26 грн., що обчислене виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2011 р. у справі № 3-451/11 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху водій автомобіля Citroen, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2, який був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. як особи, яка керувала автомобілем Citroen, д.н. НОМЕР_2 була застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № ВЕ/8044706 від 21 грудня 2010 р. на підставі Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.

Статтею 37.4 указаного Закону передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1. збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_2., відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 006-037131/016НТ від 3 вересня 2010 р. перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_1. мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Поясненнями сторін, платіжним дорученням № 294 від 18 жовтня 2011 р. стверджується факт сплати відповідачем страхового відшкодування у розмірі 20466,26 грн. за вирахуванням 1000 грн. франшизи за договором обовязкового страхування після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Враховуючи, що заявлена до відшкодування сума страхового відшкодування відповідачем сплачена, що підтверджується платіжним дорученням № 294 від 18 жовтня 2011 р., предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 11 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобовязання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 20,47 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 134,58 грн. три проценти річних з простроченої суми, 687,67 грн. передбаченої Законом пені.

Заперечення відповідача з цього приводу суперечать вимогам чинного законодавства про відповідальність страховика за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, тому є необгрунтованими.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 11 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 17/391 в частині вимог відшкодування 20466,2 грн. шкоди припинити.

Позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м. Києва в іншій частині задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, код 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” (04050, м. Київ, вул. Більруська, 3, код 20344871) 20,47 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 134,58 грн. три проценти річних з простроченої суми, 687,67 грн. пені, 208,26 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар