Рішення № 19886983, 23.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/36523.11.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромета”, м.Київ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона-2”, м. Київ

про: стягнення 124337, 52 грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №0401 від 04.01.2011р.);

представника Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євромета”, м. Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона-2”, м. Київ (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі: 100808, 43 грн. основний борг, пеня 7391, 90 грн., 3% річних 1446, 30 грн., інфляційні нарахування у розмірі 4610, 04 грн. та штраф у розмірі 10080, 84 грн., а всього 124337, 52 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за Договором купівлі-продажу №895ЄМ від 01.09. 2009р.

В судовому засіданні 26.10.2011р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: витяг з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, акт звірки взаєморозрахунків з доказами відправки Відповідачу за період з 16.08.2010р. по 17.10.2011р., виписка з банківського рахунку відносно здійсненої Відповідачем часткової оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 23.11.2011р. у звязку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

В судовому засіданні 23.11.2011р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: виписки з банківського рахунку відносно здійсненої Відповідачем часткової оплати.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Відповідач у судове засідання не зявився, доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази та заслухавши в судовому засіданні представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2009 року між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №895ЄМ (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець зобовязується передати у власність Покупцеві товар в асортименті, в кількості та по ціні, що визначена умовами цього Договору, а Покупець зобовязується прийняти такий товар та оплатити в порядку у відповідності до Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна сума Договору складається з суми вартості усіх видаткових накладних, що оформляються Сторонами під час дії цього Договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору, термін відвантаження (передачі) Товару складає не пізніше 5 (пяти) календарних днів з моменту узгодження Сторонами асортименту, кількості, ціни та вартості відповідної партії Товару.

Згідно із п. 5.2. Договору, остаточний розрахунок за отриманий Товар Покупець здійснює протягом 21 календарного дня починаючи з дати отримання Товару.

Як вбачається з п. 6.2. Договору, за прострочення терміну оплати вартості отриманого Товару відповідно до п. 5.2. цього Договору Покупець сплачує на користь Продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що у випадку прострочення платежу більше, ніж на 30 календарних днів, нарахування пені припиняється , а Покупець сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії Товару.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2010р. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на таких же умовах, якщо до закінчення терміну дії цього Договору, жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про його припинення. (п.9.1.Договору).

На виконання умов Договору, в період з 16.08.2010р. по 15.10.2010р. Позивач передав Відповідачу товар, на загальну суму 212847, 59 грн. за видатковими накладними: №ЄМ-00013468 від 16.08.2010р. на суму 491, 40 грн., №ЄМ -0003464 від 16.08.2010р. на суму 171, 31 грн., №ЄМ-00013322 від 16.08.2010р. на суму 1085, 28 грн., №ЄМ-00014575 від 02.09.2010р. на суму 1 658,14 грн., №ЄМ-00014481 від 02.09.2010р. на суму 284, 78 грн., №ЄМ-00014869 від 07.09.2010р. на суму 4161, 60 грн., №ЄМ-00014986 від 07.09.2010р. на суму 33300,00 грн., №ЄМ-00015735 від 15.09.2010р. на суму 12060, 00 грн., №ЄМ-00015730 від 17.09.2010р. на суму 1464, 14 грн., №ЄМ-00016291 від 22.09.2010р. на суму 30240,00 грн., №ЄМ-00016292 від 23.09.2010р. на суму 7218, 74 грн., №ЄМ-00017480 від 08.10.2010р. на суму 232, 20 грн., №ЄМ -00018039 від 15.10.2010р. на суму 30240,00 грн. та №ЄМ-00018039 від 15.10.2010р. на суму 30240,00 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується також довіреностями на отримання товару №141 від 16.08.2010р., №160 від 02.09.2010р., №167 від 14.09.2010р. та №184 від 08.10.2010р.

Відповідно до платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 112039, 16 грн., в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 100808, 43 грн.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань з оплати продукції згідно умов Договору №895ЄМ від 01.09.2009р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, Позивач передав Відповідачу товар, на загальну суму 212847, 59 грн.

Відповідно до платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 112039, 16 грн., чим порушив п.5.2 Договору в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 100808, 43 грн.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 100808, 43 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення суми боргу у розмірі 100808, 43 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 6.2. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Як вбачається з п. 6.2. Договору, за прострочення терміну оплати вартості отриманого Товару відповідно до п. 5.2. цього Договору Покупець сплачує на користь Продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що у випадку прострочення платежу більше, ніж на 30 календарних днів, нарахування пені припиняється, а Покупець сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії Товару.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом встановлено, що Відповідачем прострочено зобовязання щодо оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому стягнення пені припиняється після спливу 30 денного терміну прострочення оплати по кожній накладній.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений без урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з порушенням вимог, викладених у п.6.3 Договору, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” програми „Калькулятори”, дійшов висновку про задоволення стягнення пені частково у розмірі 1 284, 27 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 18.04.2011р., не перевищує відповідний розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже підлягає стягненню у сумі 1446, 30 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період моменту прострочення по квітень 2011р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 4610,04 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована вказаний період, а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 4610, 04 грн.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи п.6.3. Договору у випадку прострочення платежу більше, ніж на 30 календарних днів, нарахування пені припиняється, а Покупець сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії Товару.

Судом встановлено, що при здійсненні Позивачем розрахунку штрафу на підставі п.6.3 Договору, останнім було допущено помилку, а саме замість 5% штрафу, Позивачем було помилково нараховані штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої продукції. Доказів внесення змін до Договору в цій частині Позивачем не надано, а тому суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату штрафу за період з моменту прострочення по листопад 2010р. прийшов до висновку про задоволення штрафних санкцій за Договором частково у розмірі 5040, 42 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромета”, м. Київ задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона - 2”, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромета”, м.Київ суму основної заборгованості у розмірі 100808, 43 грн., пені 1 284,27 грн., 3% річних 1446, 30 грн., інфляційні нарахування у розмірі 4610, 04 грн. та штраф у розмірі 5040, 42грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона - 2”, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євромета”, м.Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 1131, 90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28.11.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева