Рішення № 19886929, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/41528.11.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про стягнення частки страхового відшкодування 74 629,89 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 51 від 20.06.11, ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 66 від 12.08.11

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 01/230-446 від 31.10.11.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" частки страхового відшкодування за Договором про співпрацю в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 91/01-017/022 від 15.02.2005 в розмірі 74 629,89 грн., в тому числі 67848,73 грн. основного боргу, 6513,48 грн. пені, 267,68 грн. 3% річних.

Свою позовну заяву позивач обґрунтував тим, що ним було сплачено страхове відшкодування по Договору від 09.12.2010 у звязку з чим виникло право отримати від відповідача частку страхового відшкодування по Договору про співпрацю в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 91/01-017/022, на підставі чого звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, відповідач в порушенні умов Договору перестрахування не здійснив свого обовязку щодо відшкодування частки страхової виплати позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 порушено провадження по справі № 53/415, розгляд справи призначено на 17.10.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 17.10.2011 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 14.11.2011.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.11.2011 надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до висновку спеціалістів № 534/2011 від 26.10.2011 швидкість руху автомобіля Рендж Ровер д/н НОМЕР_1 на момент ДТП складала 131,7-140,6 км/год., а тому у позивача були підстави для відмови від сплати страхового відшкодування на підставі п. 16.5.6 Договору від 09.12.2010, проте він ними не скористався. Внаслідок чого, відповідач відмовляється від виплати частки страхового відшкодування на підставі п. 7.5 Договору про співпрацю в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 91/01-017/022.

Судом прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 67848,73 грн. основного боргу, 13162,65 грн. пені, 540,93 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 14.11.2011 продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін.

В судовому засіданні 14.11.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 28.11.2011.

25.11.2011 через канцелярію суду від позивача по справі надійшли письмові пояснення в яких позивач вказав, що позивач направляв відповідачу всі документи на виконання п. 7.2 Договору, проте відповідач не виплатив частку страхового відшкодування та ним вживалися всі можливі дії, спрямовані на затримку та ухилення від здійснення належної виплати; позивачем надано висновок Київського НДІ судових експертиз в якому зазначено, що швидкість руху автомобіля Рендж Ровер д/н НОМЕР_1 становила 109,00 км/год; також в документах ДАІ про ДТП не встановлено факту перевищення швидкості автомобілем Рендж Ровер д/н НОМЕР_1; відповідач в порушення умов Договору № 91/01-017/022 до цих пір не прийняв рішення про виплату або про відмову у виплаті частки страхового відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні 28.11.2011 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та заперечив на відзив відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.11.2011 заперечив на позов.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2005 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 91/01-017/022.

Відповідно до п. 1.1 Договору перестрахування його предметом є основоположні та загальні умови перестрахування та ретроцесії ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами на факультативній (необовязковій) основі, а також основні взаємні права та обовязки сторін, повязані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування або ретроцесію.

Під ризиком, що передається в перестрахуванню в рамках цього Договору, розуміється подія, визначена первинним Договором страхування або перестрахування, укладеного однією зі сторін, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки вірогідності та випадковості настання. (п. 1.3 Договору перестрахування).

Під передачею ризику в перестрахуванні в рамках цього Договору розуміється страхування однією стороною ц другої сторони на умовах законодавства України, цього Договору та Договору перестрахування ризику виконання стороною, яка передає ризик частини свої зобовязань за Договором первинного страхування, співстрахування або вхідного перестрахування. (п. 1.4 Договору перестрахування).

Обєктом перестрахування за цим Договором є ризик виконання частини своїх зобовязань перестраховиком по укладеному перестрахувальником як страховиком (перестрахувальником) основному договору страхування, співстрахування або перестрахування. (п. 1.5 Договору перестрахування).

09.12.2010 між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № ОБюДМт06-01.042. Відповідно до Договору добровільного страхування було застраховано автомобіль Рендж Ровер д/н НОМЕР_1 на випадок настання подій страхових ризиків дорожньо-транспортної пригоди, інші випадкові події, протиправні дії треті осіб та викрадення автомобіля.

Відповідно до п. 5.17 Договору добровільного страхування, страхова сума автомобіля Рендж Ровер д/н НОМЕР_1 становила 690780,00 грн.

15.12.2010 позивач та відповідач уклали Ковер-ноту № ТР.10.127-3 до Договору про співпрацю в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 91/01-017/022 з приводу Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № ОБюДМт06-01.042., яки м було застраховано автомобіль Рендж Ровер д/н НОМЕР_1, період страхування з 14.12.2010 по 13.12.2011. Відповідальність перестраховика (відповідача) по Ковер-ноті № ТР.10.127-3 становить 14,48% від страхової суми.

Позивач на виконання умов Договору перестрахування по ковер-ноті № ТР.10.127-3 перерахував на користь відповідача перестрахувальну премію в розмірі 4140,00 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 21 від 06.01.2011.

14.05.2011 о 10 год. 00 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Рендж Ровер»д/н НОМЕР_1 на 258 км. Автодороги Київ-Одеса не дотримався безпечної дистанції і безпечного інтервалу руху, що призвело до зіткнення з автомобілем який рухався в тому ж напрямку. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2011 визнано винним в ДТП ОСОБА_4

16.06.2011 позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та просив направити представника відповідача для проведення незалежної експертизи автомобіля «Рендж Ровер»д/н НОМЕР_1 (лист № 1225 від 16.05.2011).

Відповідно до звіту № 26/05/11 від 23.05.2011 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, на підставі документів, маркетингу ринків збуту обєктів порівняння при проведенні підрахунків на дату оцінки, отримано що матеріальний збиток без урахування ВТВ нанесений власнику транспортного засобу «Рендж Ровер»д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 696374,15 грн.

Відповідно до Звіту № 26/05/11 № 32044 від 23.05.2011 про оцінку вартості аварійного пошкодженого транспортного засобу, ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Рендж Ровер»д/н НОМЕР_1 на дату оцінки складає 154803,97 грн.

Як вбачається з п. 15.8 Договору добровільного страхування при повній фактичній або конструктивній загибелі ТЗ, а також у випадку, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує 80% його дійсної (оціночної) вартості на момент укладання Договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах повна загибель ТЗ.

При врегулюванні збитку на умовах «повна загибель ТЗ»за вибором страховика можлива виплата відшкодування за одним із 2-х варіантів: у розмірі страхової суми з урахуванням умов Договору за умови передачі пошкодженого застрахованого ТЗ Страховику (у цьому випадку ТЗ повинен бути знятий страхувальником з обліку в органах реєстрації, при цьому витрати страхувальника на зняття ТЗ о обліку страхуванням не покриваються, при передачі ТЗ страховику повинен складатися акт огляду ТЗ із зазначенням комплектації) або у розмірі страхової суми з урахуванням умов договору за вирахуванням вартості придатних залишків застрахованого ТЗ за умови, що такі залишки ТЗ передаються Страхувальнику (при цьому вартість таких придатних залишків ТЗ за рішенням страховика визначається або шляхом експертної оцінки, або визначенням ціни реалізації цих залишків, вартість придатних залишків ТЗ може бути визначена за узгодженням між страховиком та страхувальником) (п. 15.9 Договору добровільного страхування).

Позивачем було визнано страховий випадок та встановлено подію «повна загибель ТЗ»на підставі чого прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 466898,03 грн. (страховий акт № КА89-11/1693).

Позивач виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 466898,03 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень: № 1580 від 20.06.2011, № 1601 від 22.06.2011, № 341 від 06.07.2011, № 342 від 07.07.2011, № 344 від 11.07.2011, № 343 від 08.07.2011, № 1191 від 18.07.2011, № 1251 від 27.07.2011, № 1772 від 20.07.2011, № 1799 від 25.07.2011, № 1814 від 25.07.2011, № 1849 від 28.07.2011, № 1869 від 01.08.2011, № 1967 від 11.08.2011, № 2690 від 08.08.2011, № 2700 від 09.08.2011, № 2020 від 16.08.2011, № 2717 від 15.08.2011.

Також відповідач поніс витрати повязані з оплатою вартості експертиз в розмірі 1800,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2333 від 31.05.2011.

Відповідно до п. 3.3.1. Перестраховик зобов'язується перерахувати перестрахувальнику свою частку страхового відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього Договору і Договору перестрахування, у термін та на умовах, обумовлених в розділі 7 цього Договору, якщо інше не передбачено в Договорі перестрахування.

Згідно п. 7.2. договору перестрахування, при настанні страхового випадку, передбаченого первинним Договором страхування і Договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику (або за дорученням Перестрахувальника Страхувальнику або вигодонабувачу) частину відшкодування, яка відповідає його частці (обсягу) відповідальності за Договором перестрахування, протягом 12 (дванадцяти) робочих днів після одержання від Перестрахувальника наступного комплекту копій документів: повідомлення Страхувальника про настання страхового випадку та Заява про виплату страхового відшкодування; договір страхування; офіційний висновок з описанням всіх обставин випадку, який видається установою, до компетенції якої належить розгляд даного випадку (наприклад, довідки з ДАІ про ДТП із зазначенням винної особи, довідки правоохоронних органів про протиправні дії, акту пожежно-технічної експертизи про причини пожежі, довідки з метеорологічної або сейсмологічної служби про стихійне лихо і т.п.); розрахунок суми страхового відшкодування; страховий акт; експертний висновок щодо розміру збитку, якого було завдано внаслідок настання страхового випадку; рахунок (кошторис) на відновлювальні роботи в тому випадку, якщо за умовами в первинного договору Страхування розмір збитку визначається на підставі такого рахунку; документи, які підтверджують витрати Перестрахувальника, пов'язані з врегулюванням збитку; платіжне доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видатковий ордер про оплату Перестрахувальником страхового відшкодування (якщо в Договорі перестрахування не передбачено застереження про «касовий збиток»).

Крім того, пунктом 7.2. Договору перестрахування передбачено поняття «касовий збиток»- умова договору перестрахування, відповідно до якої збитки, що перевищують визначену в договорі перестрахування величину, підлягають сплаті Перестраховиком відповідно до його відповідальності за Договором перестрахування після отримання від Перестрахувальника та всіх документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку. В разі «касового збитку» перестраховик сплачує свою частку у сумі страхового відшкодування раніш, ніж Перестрахувальник здійснить виплату страхового відшкодування страхувальнику. Як зазначено в умовах перестрахувальної ковер-ноти № ТР.10.127-3. від 15.12.2010р. збиток встановлено в розмірі 70 000,00 грн.

В разі коли Договором перестрахування передбачено застереження про «касовий збиток», то перестраховик сплачує частину страхового відшкодування відповідно до своєї долі відповідальності та умов Договору перестрахуванням протягом 7 (семи) робочих днів після надання перестрахувальником всіх документів, що підтверджують настання страхового випадку (п. 7.6 Договору перестрахування).

23.06.2011 позивач звернувся до відповідача про перерахування суми страхового відшкодування в розмірі 67848,73 грн. (466898,03 грн. (сума страхового відшкодування) + 1800,00 грн. (вартість експертиз)/14,476% = 67848,03 грн.)

У відповідь на заяву позивач відповідач запросив додаткові матеріали по страховому випадку (лист № 12/1347 від 25.06.2011).

Позивач повторно звернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування та надав додаткові документи по страховому випадку (лист № 1648 від 06.07.2011).

Проте станом на сьогоднішній день відповідач не сплатив позивачу частину суми страхової виплати у відповідності до умов Договору перестрахування.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування»розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування.

Абзацом 16 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, та що розмір суми страхового відшкодування не може перевищувати розміру матеріального збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до висновку спеціалістів № 534/2011 від 26.10.2011 швидкість руху автомобіля Рендж Ровер д/н НОМЕР_1 на момент ДТП складала 131,7-140,6 км/год., а тому у позивача були підстави для відмови від сплати страхового відшкодування на підставі п. 16.5.6 Договору добровільного страхування від 09.12.2010, проте він ними не скористався. Внаслідок чого, відповідач відмовляється від виплати частки страхового відшкодування на підставі п. 7.5 Договору про співпрацю в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 91/01-017/022.

Відповідно до п. 16.5.6 Договору добровільного страхування підставою для відмови страховика у здійснені страхових виплат або страхового відшкодування є також перевищення встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км./год.

П. 7.5 Договору про співпрацю в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії передбачено, що при сплаті перестрахувальником «компромісного збитку»перестраховик вправі відмовитись від відшкодування своєї частки в цій частині збитку за виключенням випадків, коли сплата «компромісного збитку»раніше була погоджена з перестраховиком у письмовому вигляді. «Компромісний збиток»- виплата перестрахувальником страхового відшкодування в наступних випадках: унаслідок події, що відповідно до умов укладеного Договору страхування, Правил страхування перестрахувальника і законодавства України, може бути не визнана страховою; якщо перестрахувальник відповідно до умов укладеного договору страхування, Правил страхування перестрахувальника і законодавства України, має підстави від відмовлення у виплаті або зменшенні розміру страхового відшкодування, але не скористався такими підставами.

Позивачем було надано висновок Київського НДІ судових експертиз в якому зазначено, що швидкість руху автомобіля Рендж Ровер д/н НОМЕР_1 становила 109,00 км/год.

Суд досліджуючи висновок спеціаліста № 534/2011 від 26.10.2011 встановив, що при складанні висновку спеціалістом ОСОБА_5 досліджено фото автомобілів, письмові пояснення водіїв та пасажирів автомобілів, протоколи огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 14.05.2011, схеми місця ДТП, що вбачається з додатків до висновку спеціаліста № 534/2011 від 26.10.2011

Досліджуючи висновок Київського НДІ судових експертиз № 7209/11-18 від 26.08.2011 суд встановив, що при складанні висновку експертами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 досліджено: фото автомобілів, схему місця ДТП, пояснення водії транспортних засобів, звіт про результаті огляду місця ДТП, а також експертами було складено додаткову масштабну схему ДТП в якій зазначені слідова інформація .

У висновку Київського НДІ судових експертиз № 7209/11-18 від 26.08.2011 на відміну від висновку спеціалістом ОСОБА_5 досліджено та складено масштабну схему ДТП в якій зазначена слідова інформація; надано більш повну характеристику знаходження автомобілів на автодорозі. Висновком № 7209/11-18 від 26.08.2011 надано характеристику слідів автомобілів на автодорозі, що не було предметом дослідження висновку № 534/2011 від 26.10.2011. Також висновок № 7209/11-18 від 26.08.2011 містить більш повну характеристику пошкоджень автомобілів отриманих в ДТП, надана характеристика руху автомобілів в момент перед ДТП. Також у висновку № 7209/11-18 від 26.08.2011 враховано кінетичну енергію автомобілів. У висновку № 534/2011 від 26.10.2011 було застосовано методику, яка не враховує кінетичної енергії Рендж Ровера, яка була затрачена на деформацію автомобіля Бентлі та Тойота.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що дослідження по висновку Київського НДІ судових експертиз № 7209/11-18 від 26.08.2011 в якому зазначено, що швидкість руху автомобіля Рендж Ровер становить близько 109 км/год., є більш повним складений з урахуванням більшої кількості чинників на відміну від висновку № 534/2011 від 26.10.2011. А тому суд не бере до уваги висновок № 534/2011 від 26.10.2011 наданий відповідачем.

Як вбачається з довідки № 547 від 28.07.2011 ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»ДП «Черкаський облавтодор»філія «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця»на ділянці автомобільної дороги 1-ї «б»технічної категорії М-05Київ-Одеса, що належить Службі автомобільних доріг у Черккській області з км 143+028 по км 237+108 в межах Черкаської області та з км 237+108 по км 274+360 в межах Кіровоградської області дозволена швидкість не більше 110 км/год.

У звязку з наведеним, суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки експертним висновком Київського НДІ судових експертиз № 7209/11-18 від 26.08.2011 встановлено, що швидкість руху автомобіля Рендж Ровер становить близько 109 км/год., що не перевищує на 20 км/год. допустиму швидкість на 258 км. Автодороги Київ-Одеса.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обовязку щодо вчасної оплати частки перестрахового відшкодування за договором перестрахування, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 67848,73 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 11.2 якщо сторонами не були дотримані терміни проведення платежів та інше не було передбачено умовами цього Договору та Договорів перестрахування, то сторона, що допустила порушення термінів розрахунків, сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але розмір пені не може перевищувати 50% від суми несплаченого або невчасно сплаченого платежу.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При дослідженні розрахунку пені позивача, суд встановив, що позивач наводить розрахунок пені, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд наводить власний розрахунок пені у відповідності до чинного законодавства України та п. 11.2 Договору.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

67848.7327.07.2011 - 31.10.2011977.7500 %0.042 %*2794.81 З огляду на вищенаведене, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2794.81 грн., відповідно до розрахунку суду.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних, який судом перевірено та з яким суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідачам на користь позивача складає 540,93 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) 67848 (шістдесят сім тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 73 коп. основного боргу, 2794 (дві тисячі сімсот девяносто чотири) грн. 81 коп. пені, 540 (пятсот сорок) грн. 93 коп. 3% річних, а також 711 (сімсот одинадцять) грн. 84 коп. державного мита, 206 (двісті шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 01.12.2011