Рішення № 19886632, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/47328.11.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Созідатель-2004"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.М."

про стягнення 482820,46 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю від 18.07.11

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 23.06.11, ОСОБА_3. представник за довіреністю від 23.11.11

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.М."заборгованості за договором підряду № 14/07-07 від 02.07.2007 в сумі 482820,46 грн., в т.ч. 193518,40 грн. основного боргу, 68718,09 грн. інфляційних втрат, 16748,97 грн. 3% річних та 203835,00 грн. пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір, на виконання умов якого позивачем було виконано підрядні роботи з оздоблення та утеплення фасаду житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (Ф КБ-2в) та довідками про їх вартість (Ф КБ-3), долученими до матеріалів справи, за які відповідач належним чином не розрахувався. У звязку з простроченням відповідачем виконання зобовязань щодо своєчасної оплати виконаних робіт позивач також просить суд стягнути з відповідача річні та інфляційні на підставі ст. 625 ЦК України та пеню на підставі п. 7.2 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011 порушено провадження у справі № 53/473, розгляд справи призначено на 24.10.2011.

В судовому засіданні 24.10.2011 представником позивача подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 349616,61 грн., в т.ч. 193518,40 грн. основного боргу, 68718,09 грн. інфляційних втрат, 16748,97 грн. 3% річних та 70631,15 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2011 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у звязку із пропуском позивачем строків давності на звернення з указаним позовом.

В судовому засіданні 24.10.2011, в порядку ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 21.11.2011.

Через відділ діловодства суду 22.11.2011 від відповідача по справі надійшли доповнення до відзиву, в яких відповідач звернув увагу суду на закінчення строку дії договору 31.10.2007, а відтак зазначив про неможливість нарахування 3% річних та інфляційних, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення вимоги в порядку ст. 530 ЦК України відповідачу.

В судовому засіданні 28.11.2011, в порядку ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 28.11.2011.

Через відділ діловодства суду 25.11.2011 від відповідача по справі надійшла заява про застосування строків позовної давності.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2007 року між сторонами по справі укладено Договір підряду № 14/07-07 (далі Договір), згідно умов якого позивач зобов'язувався виконати для відповідача роботи по оздобленню та утепленню фасаду житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі роботи), а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

У пункті 3.1. Договору сторони погодили, що підрядник зобовязується здійснювати оздоблювальні роботи відповідно до кошторису, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, що визначають ціну робіт.

Додатковою угодою № 4 до Договору № 14/07-07 від 02.07.2007 року від 02.06.2008 року сторони погодили, що вартість робіт за даним договором складає 2431264,00 коп., в т.ч. ПДВ 405211,00 грн.

Остаточний розрахунок за договором здійснюється по акту виконаних робіт (п. 5.3. Договору).

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про їх вартість, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 873618,00 грн.

Згідно п. 6.1. Договору замовник зобовязаний сплатити підряднику остаточну, обумовлену ціну після здачі роботи за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника,- достроково.

Відповідно п. 6.2. Договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом пяти днів за фактично виконані роботи після підписання актів виконаних робіт КБ-2 та КБ-3. Протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання остаточний розрахунок.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем здійснено оплату виконаних робіт на загальну суму 680099,60 грн. (копії банківських виписок залучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно довідки про заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.2011 року за підписом директора та головного бухгалтера позивача борг відповідача складає 193518,40 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог та просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором підряду. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 61 ЦК України.

Згідно з частинами 1-2 та частини 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що позивачем було виконано роботи згідно умов Договору, а відповідачем зазначені роботи було прийнято, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (Ф КБ-2в) та довідками про їх вартість (Ф КБ-3), які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх, зокрема, від 18.06.2010 року на суму 5239,20 грн., від 28.11.2008 року на суму 11463,60 грн., від 29.09.2008 року на суму 55537,20 грн., від 28.08.2008 року на суму 73093,20 грн., від 28.08.2008 року на суму 43704,00 грн., від 28.08.2008 року на суму 13215,60 грн., від 28.07.2008 року на суму 4412,40 грн., від 28.07.2008 року на суму 25144,80 грн., від 28.07.2008 року на суму 9601,20 грн., від 28.07.2008 року на суму 107107,20 грн., від 27.06.2008 року на суму 38725,20 грн., від 27.06.2008 року на суму 57295,20 грн., від 27.06.2008 року на суму 1870,80 грн., від 28.05.2008 року на суму 6244,80 грн., від 28.05.2008 року на суму 2590,80 грн., від 28.05.2008 року на суму 68312,40 грн., від 25.04.2008 року на суму 7804,80 грн., від 25.04.2008 року на суму 79149,60 грн., від 25.04.2008 року на суму 5331,60 грн., від 26.03.2008 року на суму 78837,60 грн., від 26.03.2008 року на суму 11378,40 грн., від 26.03.2008 року на суму 5196,00 грн., від 27.02.2008 року на суму 26622,00 грн., від 28.01.2008 року на суму 16851,60 грн., від 28.01.2008 року на суму 4052,40 грн., від 27.11.2007 року на суму 5590,80 грн., від 29.10.2007 року на суму 9441,60 грн., від 29.10.2007 року на суму 33560,40 грн., від 26.09.2007 року на суму 7534,80 грн., від 26.09.2007 року на суму 24294,00 грн., від 28.01.2007 року на суму 34414,80 грн., всього на суму 873618,00 грн.

Згідно з банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали були оглянуті в судовому засіданні відповідачем було сплачено позивачу за виконані підрядні роботи 680099,60 грн.

Несплаченим залишився борг у розмірі 193518,40 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що строк дії даного договору закінчився 31.10.2007, а тому до спірних відносин необхідно застосовувати норми ч. 2 ст. 530 ЦК України. Однак, враховуючи, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем вимоги щодо погашення боргу в оспорюваній сумі, звернення позивача з указаним позовом є передчасним.

Судом встановлено, що в п. 8.4. Договору сторони дійсно погодили, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.10.2007 року.

Однак, враховуючи укладення між сторонами 02.06.2008 року додаткової угоди до даного договору, підписання та погодження між сторонами актів приймання виконаних робіт та довідок про їх вартість у 2008, 2009, 2010 роках, які містять як підставу складення Договір № 14/07-07 від 02.07.2007, а також банківські виписки за 2008 рік з призначенням платежу: «Оплата по дог. № 14/07-07 від 02/07/2007г. на оздоблення та утеплення фасаду Бак»суд вважає, що сторони своїми діями продовжували строк дії договору та відповідно схвалювали його.

Разом з тим, згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Порядок визначення початку перебігу позовної давності врегульовано ст.261Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві б/н від 21.10.2011 та заяві б/н від 23.11.2011 відповідач заявив про необхідність застосування строку позовної давності.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом враховано, що згідно з частиною 5 статті 267 ЦК України ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Проте, клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності позивачем заявлено не було.

При цьому, судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами.

Таким чином, до позовних вимог в частині стягнення основного боргу, який виник за актами від 28.08.2008 року на суму 73093,20 грн., від 28.08.2008 року на суму 43704,00 грн., від 28.08.2008 року на суму 13215,60 грн., від 28.07.2008 року на суму 4412,40 грн., від 28.07.2008 року на суму 25144,80 грн., від 28.07.2008 року на суму 9601,20 грн., від 28.07.2008 року на суму 107107,20 грн., від 27.06.2008 року на суму 38725,20 грн., від 27.06.2008 року на суму 57295,20 грн., від 27.06.2008 року на суму 1870,80 грн., від 28.05.2008 року на суму 6244,80 грн., від 28.05.2008 року на суму 2590,80 грн., від 28.05.2008 року на суму 68312,40 грн., від 25.04.2008 року на суму 7804,80 грн., від 25.04.2008 року на суму 79149,60 грн., від 25.04.2008 року на суму 5331,60 грн., від 26.03.2008 року на суму 78837,60 грн., від 26.03.2008 року на суму 11378,40 грн., від 26.03.2008 року на суму 5196,00 грн., від 27.02.2008 року на суму 26622,00 грн., від 28.01.2008 року на суму 16851,60 грн., від 28.01.2008 року на суму 4052,40 грн., від 27.11.2007 року на суму 5590,80 грн., від 29.10.2007 року на суму 9441,60 грн., від 29.10.2007 року на суму 33560,40 грн., від 26.09.2007 року на суму 7534,80 грн., від 26.09.2007 року на суму 24294,00 грн., від 28.01.2007 року на суму 34414,80 грн. суд вважає за необхідне застосувати наслідки спливу позовної давності у вигляді відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню частково в сумі 72235,00 грн. за актами від 18.06.2010 року на суму 5239,20 грн., від 28.11.2008 року на суму 11463,60 грн., від 29.09.2008 року на суму 55537,20 грн. позовна давність за якими не сплила.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути 68718,09 грн. інфляційних втрат, 16748,97 грн. 3% річних

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

Враховуючи наявність вини з боку відповідача, а також заяву відповідача про застосування до спірних взаємовідносин строків давності, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 23513,69 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 5751,35 грн.

Також позивач просить стягнути неустойку за 1 рік прострочення в розмірі 70631,15 грн. за період з 29.09.2010 року по 28.09. 2011 року.

Відповідно п. 7.2 договору, у разі невиконання або неналежного виконання Замовником обовязків щодо порушення строків виконання зобовязання, він сплачує підряднику неустойку у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Акти приймання передачі виконаних робіт підписані сторонами у 2008 році, остаточний розрахунок у відповідності договору мав бути здійснений протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання. За таких обставин строк позовної давності про стягнення неустойки сплив.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд.2-Б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Созідатель-2004 " (03164, м. Київ, вул. Олевська, буд. 3, корпус А, код ЄДРПОУ 33154332) основний борг у розмірі 72235 (сімдесят дві тисячі двісті тридцять пять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 513 (двадцять три тисячі пятсот тринадцять) грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 5 751 (пять тисяч сімсот пятдесят одна) грн. 35 коп., судові витрати в розмірі 1 015 ( одна тисяча п'ятнадцять) грн. 00 коп. - державного мита та 49 (сорок девять) грн. 61 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Дата підписання: 30.11.2011