Рішення № 19886562, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/44221.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «АльфаФАРМ»

простягнення 29 541,14 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 135 від 26.10.11р.;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АльфаФАРМ»про стягнення 13872,65 грн. основного боргу, 13456,47 грн. пені, 2212,02 грн. 30% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 51 від 12 березня 2009 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 13 872,65 грн.

Ухвалою від 10.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.11.2011 року.

В судовому засіданні 04.11.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 04.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.11.2011 року.

В судовому засіданні 21.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 21.11.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр»(далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АльфаФАРМ»(далі покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 51 (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобовязується поставляти непродовольчі товари (далі товар) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобовязується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору предметом даного Договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно транспортних накладних тощо), які є невідємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 4.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.4 Договору сторони узгодили, що покупець сплачує 0% вартості кожної партії товару до моменту її передачі на підставі виставленого постачальником рахунку. Решту вартості кожної партії товару покупець сплачує в такому порядку: на протязі 30 календарних днів з дня отримання товару 100% його вартості.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 43587,64 грн., що засвідчується видатковими накладними № 4480 від 21 травня 2009 року на суму 1036,92 грн., № 4479 від 21 травня 2009 року на суму 2800,79 грн., № 14998 від 29 вересня 2010 року на суму 417,90 грн., № 14997 від 29 вересня 2010 року на суму 619,26 грн., № 771 від 18 січня 2011 року на суму 136,50 грн., № 487 від 14 січня 2011 року на суму 2462,46 грн., № 769 від 18 січня 2011 року на суму 1397,06 грн., № 20453 від 20 грудня 2010 року на суму 1032,36 грн., № 20452 від 20 грудня 2010 року на суму 1450,64 грн., № 18642 від 23 листопада 2010 року на суму 2160,52 грн., № 18643 від 23 листопада 2010 року на суму 1288,98 грн., № 16692 від 26 жовтня 2010 року на суму 1209,52 грн., № 15641 від 08 жовтня 2010 року на суму 1555,38 грн., № 15639 від 08 жовтня 2010 року на суму 1729,41 грн., № 14349 від 21 жовтня 2010 року на суму 844,50 грн., № 14348 від 21 вересня 2010 року на суму 5039,23 грн., № 11023 від 22 липня 2010 року на суму 1817,89 грн., № 11025 від 22 липня 2010 року на суму 1243,74 грн., № 11799 від 05 серпня 2010 року на суму 306,48 грн., № 11796 від 05 серпня 2010 року на суму 464,78 грн., № 8349 від 02 червня 2010 року на суму 1167,65 грн., № 8351 від 02 червня 2010 року на суму 357,42 грн., № 2596 від 17 лютого 2010 року на суму 837,78 грн., № 2595 від 17 лютого 2010 року на суму 3670,21 грн., № 10091 від 22 вересня 2009 року на суму 1392,48 грн., № 14830 від 09 грудня 2009 року на суму 504,90 грн., № 14829 від 09 грудня 2009 року на суму 1547,19 грн., № 10418 від 28 вересня 2009 року на суму 512,64 грн., № 10417 від 28 вересня 2009 року на суму 927,58 грн., № 9248 від 08 вересня 2009 року на суму 3043,17 грн., № 9249 від 08 вересня 2009 року на суму 612,30 грн.

В свою чергу, відповідач частково повернув поставлений товар та частково розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 13872,65 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 13872,65 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 13872,65 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 5.5 Договору якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців також покупець сплачує постачальнику пеню 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. При цьому нарахування пені за цим пунктом договору починається від самого першого дня прострочення покупця перед постачальником.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13456,47 грн. за період з 18.02.2011 року по 01.09.2011 року.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, проплат, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також обмеживши нарахування пені шестимісячним строком із дня коли зобовязання мало бути виконано та обмеживши нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1072,18 грн., перерахунок якої здійснено за період з 18.02.2011 року по 18.08.2011 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.4 Договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 30 % річних в сумі 2212,02 грн.

Здійснивши перерахунок 30 % річних з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дати поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АльфаФАРМ»(місцезнаходження: 03148, м. Київ, Святошинський р н, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 35756311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр»(місцезнаходження: 03050, м. Київ, Святошинський р н, вул. Борщагівська, буд. 128; фактична адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, код ЄДРПОУ 32103858) 13 872 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 65 коп. - основного боргу, 1 072 (одну тисячу сімдесят дві) грн. 18 коп. пені, 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 02 коп. 30 % річних, 171 (сто сімдесят одну) грн. 57 коп. - державного мита та 137 (сто тридцять сім) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

28.11.2011 року