Рішення № 19886511, 29.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/49629.11.11

За позовом публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дарницького району м. Києва

про стягнення 76757, 03 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011

року)

відповідача:представник ОСОБА_2 (довіреність № 45/151 від 20.01.2011 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Київенерго” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району м. Києва 76757, 03 грн., (у тому числі 56946, 53 грн. сума основного боргу, 14989, 86 грн. інфляційні втрати, 4850, 64 грн. 3 % річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 року порушено провадження у справі №23/496 та призначено її розгляд на 22.11.2011 року.

У судовому засіданні з 22.11.2011 року до 29.11.2011 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні 22.11.2011 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача письмовий відзив не надав, але проти стягнення суми основного боргу заперечував та надав докази погашення заборгованості.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 9598009 від 01.03.2004 року про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 9598009 від 01.03.2004 року Позивач зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Відповідачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими останнім величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 9598009 від 01.03.2004 року зобовязався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та тарифами, зазначеними у додатку 2.

Договір № 9598009 від 01.03.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За період з 01.12.2008 року по 01.10.2011 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 56946, 53 грн.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 9 додатку № 2 до договору № 9598009 від 01.03.2004 року Відповідач зобовязувався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду. Відповідно до пункту 10 додатку № 2 Відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує на рахунок Позивача вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що Відповідач платіжним дорученням від 21.11.2011 року перерахував на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 57380, 67 грн., тому вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення трьох процентів річних у розмірі 4850, 64 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі (за період з січня 2009 року по вересень 2011 року).

Однак, враховуючи часткове погашення Відповідачем заборгованості, до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 4416, 50 грн., (тобто за мінусом 434, 14 грн.).

Судом встановлено, що при нарахуванні інфляційних втрат Позивачем не було враховано, що у липні 2009 року, серпні 2009 року, квітні 2010 року, травні 2010 року, червні 2010 року, липні 2010 року, липні 2011 року, серпні 2011 року інфляційні нарахування мали відємне значення.

З урахуванням показників відємного значення, розмір інфляційних втрат становить 12263, 57 грн. Таким чином, до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 12263, 57 грн.

Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством “Київенерго” вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва заборгованості Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району м. Києва (02091, м. Київ, Дарницький район, Харківське шосе, буд. 148-А, ідентифікаційний код 31722755) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 4416 (чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн. 50 коп. 3 % річних, 12263 (дванадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 57 коп. інфляційні втрати, 740 (сімсот сорок) грн. 61 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 71 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк