Рішення № 19886322, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/41014.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Діамар"

Простягнення 71 610, 98 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 15 від 16.09.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діамар" про стягнення 71 610, 98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 24 від 04.10.2010 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умов даного договору за поставлений товар своєчасно не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 66181, 84 грн.

Ухвалою від 26.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.10.2011 року.

В судове засідання 21.10.2011 року представник позивача не зявився, вимог ухвали про порушення провадження по справі не виконав, проте на адресу суду направив телеграму про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 21.10.2011 року розгляд справи відкладено на 14.11.2011 року.

В судовому засіданні 14.11.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, а також надав заяву про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Екконд».

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2011 року вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивач надав заяву про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Екконд" в обґрунтування чого надав рішення загальних зборів та витяг з ЄДР. Суд розглянув та відхилив подану заяву, так як згідно поданого витягу запис про припинення позивача в ЄДР не внесено, передавальний баланс також не надано. Крім того, слід зазначити, що у випадку припинення позивача, правонаступник останнього не позбавлений права та можливості звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 14.11.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ»ВИ» (далі- постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамар»(далі покупець, відповідач) укладено договір поставки № 24 (далі-Договір).

В силу положень п.п. 1.1 Договору, постачальник зобовязувався поставити, а покупець прийняти та оплатити кондитерські вироби (далі-Товар) по цінам, в асортименті та кількості у відповідності до видаткової накладної на кожну партію товару, що є невідємною частиною Договору.

Як встановлено, в п. 3.1 Договору, поставлений товар оплачується покупцем по цінам зазначеним в видаткових накладних постачальником на момент поставки. Ціни встановлюються в національній валюті України - гривнях в т.ч. ПДВ 20 %. Ціни на відвантажений покупцю товар можуть бути змінені тільки за згодою сторін.

Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок на умовах DDU м. Київ у відповідності з Офіційними правилами інтерпритації торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р. (п. 4.10 Договору).

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 6 Договору, відповідно до якого покупець здійснює оплату товару з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, проставлена покупцем в видаткових документах постачальника в день отримання товару. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу кондитерські вироби на загальну суму 66181, 84 грн., що підтверджується видатковими накладними, скріплених печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у звязку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 66181, 84 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач завернувся до відповідача з вимогою про погашення боргу (оригінал фіскального чеку та опису вкладення в цінний лист від 22.02.2011 року долучені до матеріалів справи), однак зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 66181, 84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказані договори за своє правовою природою є договорами поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 66181, 84 грн. нормативно та документально доведений.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, у разі недотримання строків оплат, постачальник може стягнути з покупця штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, якщо заборгованість строків оплати становить вище 20 днів.

Позивач за прострочення відповідачем строків оплати вартості товару, керуючись пунктом 8.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 5429, 14 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов Договору та простроченої суми заборгованості, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»(місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 26, фактична адреса: 03134, м. 03134, м. Київ, вул. Мира, б. 19, код ЄДРПОУ 34693607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт «ВИ»(місцезнаходження: 61009, м. Харків, вул. Ванди Василевської, буд. 2, фактична адреса: 61001, м. Харків, пл. Повстання, 15, код ЄДРПОУ 36817207) 66181 (шістдесят шість тисяч сто вісімдесят одна) грн. 84 коп. основного боргу, 5429 (пять тисяч чотириста двадцять девять) грн. 14 коп. штрафу, 716 (сімсот шістнадцять) грн. 11 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

21.11.2011 року.