Рішення № 19886282, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/40021.11.11 За позовомТовариство з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” ДоВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Провідшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 22614, 74 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –ОСОБА_1, пред. за дов. б/н від 01.12.2010 р.

Від відповідача –ОСОБА_2, пред. за дов. №08-03-28/105-11 від 21.02.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю “Альянс Україна” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 22614, 74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.10.2011 року.

Представник позивача у судове засідання 24.10.2011 року зявився.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав клопотання щодо отримання інформації від моторного (транспортного) страхового бюро України про наявність полісу.

Клопотання судом задоволено.

Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву прийнято судом до розгляду.

В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року розгляд справи відкладено на 21.11.2011 року.

          У судове засідання 21.11.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

          Представник відповідача надав усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У задоволенні клопотання судом відмовлено.

Представник позивача надав усні пояснення щодо стажу керування автотранспортним засобом потерпілої особи.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

          Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(надалі –Позивач, Страховик) та ОСОБА_3 (надалі –Страхувальник) було укладено Договір страхування № 200.0069361 (надалі –Договір страхування; копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до Договору страхування Позивачем було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ, 24.02.2009 року у с. Миколаївка, Новомосковського району Дніпропетровськї області водій транспортного засобу “М-21406”, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 при зміні напрямку руху виїхав на зустрічну смугу і не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду від 24.02.2009 року по справі № 3-827/09 визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

На підставі звіту експерта №А29/09 від 06.03.2009 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування № 200-7195-0 від 16.03.2009 року.

Платіжним дорученням № 3431 від 18.03.2009 року позивачем перераховано на підставі наказу № 200719509 страхувальнику суму збитків в розмірі 22614,74 грн.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “М-21406”, державний номер НОМЕР_2, застраховано у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі –відповідач) за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/8462127.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Новомосковського міськрайонного суду від 24.02.2009 року по справі № 3-827/09 визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “М-21406”, державний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/8462127.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем полісу № ВВ/8462127страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “М-21406”, державний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4, транспортного засобу “М-21406”, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На підставі звіту експерта №А29/09 від 06.03.2009 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування № 200-7195-0 від 16.03.2009 року.

Платіжним дорученням № 3431 від 18.03.2009 року позивачем перераховано на підставі наказу № 200719509 страхувальнику суму збитків в розмірі 22614,74 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 22614,74 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Відповідно відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України від 09.11.2011 року, за полісом № ВВ/8462127 встановлено франшизу у розмірі 2% від ліміту відповідальності страховика, що становить 510 грн.

Відповідно п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 22104 грн. 74 коп.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, ідентифікаційний код 32253696) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 22104 (двадцять дві тисячі сто чотири) грн. 74 коп. боргу, 221 (двісті двадцять одну) грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 25.11.2011 року