Рішення № 19886241, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/36728.11.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про стягнення 2074, 94 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. дов № 288 від 04.08.2011 р.

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2074, 94 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі № 36/367, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

28.11.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2074,94 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

У судовому засіданні 28.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2007 р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(далі-страховик) та ОСОБА_2 (далі страхувальник) укладено договір № 520525227 добровільного страхування транспортних засобів, обєктом якого є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником транспортного засобу марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску є ОСОБА_2

24.10.2008 р. о 09 год. 00 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, зареєстрована в м. Луцьку по вул. К. Карого, 6, учасниками якої є - транспортний засіб марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що належить ОСОБА_2 та транспортний засіб марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_3 власником якої є ОСОБА_3

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода підтверджується довідкою МВС України про дорожньо-транспортну пригоду від 24.10.2008 р.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 12.11.2008 р. у справі № 3-41937/2008 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3, власника транспортного засобу марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_3 застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом № ВА 5721698 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.01.2008 р.

Загальний розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 2455 про оцінку автомобіля, складеного 27.10.2008 р. субєктом оціночної Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат субєкта оціночної діяльності № 4723/06 від 30.03.2006 р.) складає 2785, 52 грн.

23.12.2008 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику в розмірі 2074,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12358 від 23.12.2008 р.

09.09.2011 р. Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»надіслало на адресу відповідача претензію, в якій просить ВАТ НАСК «Оранта»виплатити йому суму страхового відшкодування в розмірі 2074, 94 грн., оскільки ОСОБА_3 застрахований обовязковою цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», що підтверджується полісом № ВА 5721698 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Станом на день розгляду справи відповідач відповіді на вищезазначену заяву не надав, суму страхового відшкодування не сплатив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 2074, 94 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 2074,94 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобовязаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву визнав заборгованість перед позивачем.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 2074, 94 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код 16285602) страхове відшкодування в розмірі 2074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 94 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 29.11.2011 р.