Рішення № 19886217, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 11/16-27/20522.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»

про стягнення 77 041, 52 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 22.04.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2. представник за довіреністю від 05.01.2011 року

Обставини справи:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»про стягнення 77 041, 52 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору № 530554 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.12.2006 року, відповідач свої обовязки щодо оплати за поставлену теплову енергію виконав частково, внаслідок чого у останнього з 01.09.2008 року по 01.12.2010 року виникла заборгованість у розмірі 64 615, 36 грн. За порушення відповідачем грошового зобовязання, позивач нараховує останньому збитки від інфляції у розмірі 9 861, 63 грн. та 3 % річних у розмірі 2 564, 53 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача 64615, 36 грн. - основного боргу, 9015, 73 грн. збитків від інфляції, 2564, 53 грн. - 3 % річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2011 року у звязку із тим, що воно прийнято з порушенням матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2011 року касаційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року у справі № 11/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що відхиляючи доводи відповідача про не чинність застосованих позивачем тарифів та посилаючись на постанови Шевченківського районного суду м. Києва, суди не звернули увагу на те, що матеріали справи не містять зазначених рішень.

Ухвалою суду від 12.09.2011 року справу № 11/16 прийнято до провадження, присвоєно справі № 11/16-27/205. Розгляд справи призначено на 27.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2011 року подав письмові пояснення та докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року відкладено розгляд справи до 11.10.2011 року.

У судовому засіданні 11.10.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Крім того, представник позивача подав заяву про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 11.10.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 року відкладено розгляд справи до 01.11.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.11.2011 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.11.2011 оголошена перерва до 22.11.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2011 підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.11.2011 року заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що тарифи які застосовує позивач при розрахунку позовних вимог скасовані рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є ПАТ «Київенерго»), за договором - постачальник, та Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», за договором споживач, було укладено договір № 530554 на постачання теплової енергії у гарячій воді, надалі за текстом - договір, згідно п. 1.1 якого постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Як вбачається з п. 9, 10 наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків), споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в МВРТ-5 платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Зазначений договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.07.2007 року. Договір вважається пролонгованим на кожний новий рік, якщо за місяць до закінчення його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Позивачем при розрахунку вартості поставленої теплової енергії за період з вересня 2008 року по листопад 2010 року були використані тарифи, затверджені Розпорядженнями КМДА № 643 від 30.05.2007 року, № 520 від 29.04.2009 року, № 981 від 31.08.2009 року та № 1192 від 15.10.2009 року, № 1333 від 30.11.2009 року та № 392 від 31.05.2010 року.

Так, з урахуванням вказаних тарифів позивач зазначає, що надав відповідачеві теплову енергію на загальну суму 161 825, 32 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг, у звязку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 64615, 36 грн.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідач щодо обсягу поставленої йому та використаної теплової енергії за вищевказаний період не заперечує. Розбіжності у визначенні сторонами вартості спожитої енергії повязані із застосуванням позивачем розпоряджень КМДА від 30.05.2007 № 643, від 30.01.2009 № 96, від 29.04.2009 № 520, від 31.08.2009 № 981, від 15.10.2009 № 1192, від 30.11.2009 № 1333.

Частиною 6 ст. 276 зазначеного кодексу передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Матеріалами справи встановлено, що розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії за період вересня 2008 року по листопад 2010 року проводився позивачем на підставі тарифів, встановлених:

-за період з 01.12.2006 року по 31.05.2009 року Розпорядженням КМДА № 643 від 30.05.2007 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію";

-за період з 01.06.2009 року по 31.07.2009 року Розпорядженням КМДА № 520 від 29.04.2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення";

-за період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року Розпорядженням КМДА № 981 від 31.08.2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення";

-за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року Розпорядженням КМДА № 1192 від 15.10.2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення";

-за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року Розпорядженням КМДА № 1333 від 30.11.2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення";

-за період з 01.07.2010 року Розпорядженням КМДА № 392 від 31.05.2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".

Водночас розпорядження № 643, № 520, № 981 оскаржувались в судовому порядку.

Так, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 року у справі №8/131 визнано протиправним та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2008 року №22а-14381/08 за результатами розгляду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», вказане клопотання залишено без задоволення а скарга без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року № 22а-14381/08 за результатами розгляду скарги Київської міської державної адміністрації від 13.02.2008 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 року залишено без змін.

Поряд з цим, діє попереднє розпорядження КМДА від 30.10.2006 року № 1575 «Про зтвердження тарифів на теплову енергію»в редакції розпорядження від 12.02.2007 року № 142, яким затверджено тариф такий же, що і розпорядженням №643, а саме 94, 33 грн. без ПДВ.

29.04.2009 року Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 520 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 у справі №2а-2292/10 визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 р. за №№: 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення"; 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; 520 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 року у справі № 2а-2292/09 постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 скасовано, у задоволенні позовних відмовлено.

За таких обставин, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 2а-2292/10 законної сили не набрала та була скасована апеляційною інстанцією. Отже, розпорядження № 520 в період з 01.06.2009 по 31.07.2009 було чинним, доказів зворотнього до суду не надано.

31.08.2009 року Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 981 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".

Постановою Окружного адміністративного суду від 24.09.2009 року № 2а-11345/09/2670 в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 р. N 978 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", N 980 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", N 979 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", N 981 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" - відмовлено. Отже, розпорядження № 981 було чинним в період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в результаті оскарження вищевказаних розпоряджень в адміністративному порядку було скасовано лише розпорядження КМДА № 643 від 30.05.2007 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з вересня 2008 року до листопад 2010 року.

Перевіривши розрахунок спожитої теплової енергії за зазначений період судом встановлено, що позивач надав відповідачеві теплової енергії на загальну суму 161825, 32 грн.

Відповідач здійснив оплату поставленої енергії частково на суму 96630, 56 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 64615, 36 грн.

До того ж, за порушення відповідачем грошового зобовязання, позивач нараховує останньому 3 % річних за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 2564, 53 грн. та збитки від інфляції за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 9861, 63 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, розмір 3 % річних за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року становить 2 564, 53 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З урахуванням зазначеного, за розрахунком суду розмір збитків від інфляції з жовтня 2008 року по грудень 2010 року складає 9861, 63 грн.

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному розмірі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло - Сервіс»(02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-Б; код ЄДРПОУ 31025659) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) основну заборгованість у розмірі 64 615 (шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 36 коп., три проценти річних у розмірі 2 564 (дві тисячі пятсот шістдесят чотири) грн. 53 коп., збитки від інфляції у розмірі 9 861 (девять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 63 коп., державне мито в сумі 770 (сімсот сімдесят) грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 29.11.2011 року