Рішення № 19885928, 17.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/418-26/240

17.11.11 р.

За позовом Публічного акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ”

До Комунального підприємства “ Чоколівське ” Солом’янської районної у м. Києві ради

про стягнення 975 998, 96 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Ромась Д.М. –предст.

Від відповідача Сахно І.В –предст.

Рішення прийняте 17.11.2011 р., оскільки у судовому засіданні 29.09.2011 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судових засіданнях 13.10.2011 р. та 27.10.2011 р. оголошувались перерви.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ( правонаступником якого є ( публічне акціонерне товариство “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства “ Чоколівське ” Солом’янської районної у м. Києві ради 931 142,29 грн. заборгованості за отримані за період з серпня 2010 р. по жовтень 2010 р. послуги з водопостачання та водовідведення, 16 400,40 грн. пені, 3 174,27 грн. –3% річних та 25 282, 00 грн. збитків від інфляції, а всього 975 998, 96 грн.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за період з серпня 2010 р. по жовтень 2010 р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 2 447 668, 58 грн.

Натомість, відповідач оплатив зазначені послуги лише частково в сумі 1 516 526,29 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 42/418 від 25.01.2011 р. позов публічного акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 42/418 від 24.05.2011 р. зазначене рішення Господарського суду м. Києва змінене.

Постановою Вищого господарського суду України № 42/418 від 23.08.2011 р. рішення Господарського суду м. Києва № 42/418 від 25.01.2011 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду № 42/418 від 24.05.2011 р. скасовані і справа направлена на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справ № 04-1/989 від 01.09.2011 р. справа № 42/418 передана на новий розгляд судді Пінчуку В.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2011 р. справі № 42/418 присвоєний новий номер 42/418-26/240 і призначений розгляд зазначеної справи на 29.09.2011 р.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній зобов’язався оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 р.

Згідно п. 2.1.1 зазначеного договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється, згідно за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Відповідно до п. 2.1.2 договору № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 р., зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента у строки, згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водоспоживання ( до 30 м. куб. із незначним коливанням ) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Якщо лічильник не працює не звини абонента, кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку, коли лічильник працював менше двох місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10 днів. Облік води за таким порядком здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) лічильника, перерахунки за відповідний період не проводяться. ( п. 2.1.3 договору ).

Кількість стічних вод згідно п. 2.1.4 договору визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об’ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно п. 2.2.1 договору № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 р., постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи ( в електронному вигляді –дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги –доручення тощо ) для оплати за поставлену воду та прийнятті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Строк оплати за договором відповідно до умов п.п. 2.2.2, 2.2.3 встановлений десять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з Господарським кодексом України та Законом України “ Про житлово –комунальні послуги ” такі відносини між виробником послуг ( ВАТ “ АК “ Київводоканал ” ) та виконавцями ( власники теплових пунктів ) мають регулюватись виключно на договірних засадах.

Частиною першою ст. 26 Закону України “ Про житлово –комунальні послуги ” встановлені істотні умови договору між виконавцем, виробником та споживачем, а частиною четвертою зазначеного Закону передбачено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. “ Суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти ( котельні ) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення ”.

У зв’язку з відсутністю договірних відносин між сторонами про постачання питної води на підігрів оплата вартості цих послуг здійснюється по факту сплати населенням послуг за гаряче водопостачання.

Судом встановлено, що за період з серпня по жовтень 2010 р., позивачем відпущено відповідачу води, що йде на підігрів на загальну суму 393 042, 66 грн.

Разом з тим, у відповідача відсутній обов’язок оплачувати зазначені послуги, оскільки, ані умовами договору, ані чинним законодавством не передбачена оплата споживачем обсягів питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, якщо теплові пункти ( котельні ) не перебувають на балансі або в управлінні.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.29. зазначених Правил, визначено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється, зокрема, за допомогою засобів обліку на водозаборах.

Згідно п. 2.1.4 договору № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 р., кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об’ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Крім того, судом встановлено, що позивач включив до розрахунку ( коди 9-1567 та 9-51567 ) воду, що йде на підігрів –54 247 куб. м. за тарифом 2,712 грн. на суму 147 117, 86 грн.

Натомість, позивач повинен був включити до розрахунку тільки стоки, тобто 54 247 куб. м х 1, 188 грн. = 64 445, 44 грн.

Таким чином, позивач завищив заборгованість відповідача на 82 672, 42 грн., а тому в цій частині суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.

В частині позовних вимог за постачання питної води та стоків в розмірі 455 427, 21 ( 931 142, 29 грн. –393 042, 66 грн. –82 672, 42 грн. ), суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2 договору № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 р., передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 2.2.2 зазначеного договору, оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції, ( з урахуванням п.2.2. договору № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 р. та дебетових інформаційних повідомлень ( т. ІІ а.с. 1- 16 ) ), задовольняє зазначені штрафні санкції лише частково, а саме: 8 391, 18 грн. збитків від інфляції, 1778, 37 коп. –3% річних та 9 188, 22 грн. пені.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства “ Чоколівське ” Солом’янської районної у м. Києві ради ( 03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А, код 35756971 ) на користь відкритого акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ( 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664 ) 455 427 ( чотириста п’ятдесят п’ять тисяч чотириста двадцять сім ) грн. 21 коп. основного боргу, 9 188 ( дев’ять тисяч сто вісімдесят вісім ) грн. 22 коп. пені, 1 778 ( одну тисячу сімсот сімдесят вісім ) грн. 37 коп. –3% річних, 8 391 ( вісім тисяч триста дев’яносто одну ) грн. 18 коп. збитків від інфляції, 4 747 ( чотири тисячі сімсот сорок сім ) грн. 85 коп. державного мита та 114 ( сто чотирнадцять ) грн. 81 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя

В.І.Пінчук

дата підписання повного тексту рішення 28.11.2011 р.