Рішення № 19885730, 23.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/50523.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси»

доПриватного підприємства «Гранд-Сервіс»

простягнення 13 476,82 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Гранд-Сервіс»про стягнення 13 476,82 грн., з яких 9650,00 грн. основного боргу, 892,86 грн. 3 % річних та 2933,96 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань по поставці оплаченого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.11 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси»(надалі - позивач) замовило у Приватного підприємства «Гранд-Сервіс»(надалі - відповідач) поставку товару.

Для оплати замовленого товару відповідачем було виставлено рахунки № 220701 від 22.07.08 р. на суму 4950,00 грн. та № 4081 від 04.08.08 р. на суму 4700,00 грн.

Зазначені рахунки було оплачено позивачем шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями № 1465 від 06.08.08 р. та № 1835 від 16.09.08 р.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано у встановленому порядку відповідачем, поставка оплаченого позивачем товару здійснена не була.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси»зазначає про відсутність підстав для набуття відповідачем вказаних коштів, так як відповідач фактично не знаходиться за своєю юридичною адресою, місцезнаходження його невідоме, а отже, поставка товару неможлива.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Виходячи з того, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів та враховуючи значний період невиконання відповідачем своїх зобовязань, вбачається відсутність наміру відповідача здійснити поставку оплаченого товару, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 9650,00 грн. безпідставно набутих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 2933,96 грн. індексу інфляції та 892,86 грн. 3 % річних на підставі ст. ст. 536, 625, 1214 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягають як безпідставно заявлені.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гранд-Сервіс»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, б. 100/2; код ЄДРПОУ 32303940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Агро-Черкаси»(49101, м. Дніпропетровськ, пр-т. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 33282749) 9 650 (девять тисяч шістсот пятдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 96 (девяносто шість) грн. 50 коп. державного мита, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.11.2011