Рішення № 19885604, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/47821.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СГ Консалт"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні

відповідача1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_1

простягнення 2 635 808,22 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Кімлик І.В.

від відповідача:не з'явився

третя особа 1:не з'явився

третя особа 2:ОСОБА_1 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Консалт" (надалі ТОВ "СГ Консалт") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (надалі ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент") про стягнення 2 635 808,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №П14/03 від 14.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СУГ Восток" надало кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, а відповідач належним чином грошове зобовязання по поверненню грошових коштів не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 000 000,00 грн., право вимоги сплати якої набуто позивачем на підставі договору відступлення права вимоги №У07-10 від 07.10.2011 р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 100 000,00 грн., інфляційні у розмірі 18 000,00 грн. та 50% річних у розмірі 517 808,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, розгляд справи призначено на 14.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р. розгляд справи відкладено до 21.11.2011 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, 14, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10987868 від 31.08.2011 р. та вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Третя особа 1, повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, вимоги ухвал суд не виконала, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа 2 в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, проти позову заперечувала в повному обсязі.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2011 р. між ТОВ "СУГ Восток" (позикодавець) та ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" (позичальник) укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №П14/03 (надалі "Договір").

Відповідно до п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає позичальнику на зворотній основі грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги в сумі 2 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю вказану суму у строки, встановлені цим договором. Позикодавець не отримує від позичальника відсотки від суми позики.

Згідно з п. 3 Договору граничний термін повернення позичальником суми позики позикодавцю встановлюється до 14.04.2011 р.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що за несвоєчасне виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення суми позики у строк, встановлений п. 3 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю штраф у розмірі 5% від суми позики, та додатково штрафні відсотки за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, за весь період несвоєчасного виконання зобов'язання, у розмірі 50% річних від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання (відсотки встановлені у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України).

15.03.2011 р. позикодавець перерахував на рахунок позичальника 2 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №157 від 15.03.2011 р. та банківською випискою за 15.03.2011 р.

07.10.2011 р. між ТОВ "СУГ Восток" (первісний кредитор) та ТОВ "СГ Консалт" (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги №У07-10 (надалі "Договір відступлення права вимоги"), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредитору згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги №П14/03 від 14.03.2011 р., укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" (боржник).

Згідно з п. 1.2 Договору відступлення права вимоги згідно з даним договором новий кредитор отримує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн. суми загальної заборгованості, що виникла згідно основного боргу.

Пунктом 1.3 Договору відступлення права вимоги сторони погодили, що до нового кредитора згідно даного договору переходить також право на стягнення штрафних санкцій, збитків та неустойки (в тому числі за п. 4.1 основного договору та по ст. 625 Цивільного кодексу України) за порушення боржником зобов'язань за основним договором з моменту, коли зобов'язання за основним договором мало бути виконане.

Відповідно до п. 4. 2 Договору відступлення права вимоги первісний кредитор не пізніше 5 днів зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги згідно даного договору новому кредитору.

Повідомленням №135-1 від 07.10.2011 р., направленим на адресу відповідача 20.10.2011 р., ТОВ "СУГ Восток" повідомило відповідача про відступлення права вимоги. Спір у справі виник у звязку із наявністю зобовязання ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" по поверненню на користь позивача позики та сплати штрафних санкцій за Договором.

Договір є договором позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи (платіжне доручення №157 від 15.03.2011 р.) підтверджується перерахування позикодавцем та отримання відповідачем 2 000 000,00 грн. на підставі Договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3 Договору, відповідач був зобовязаний повернути позикодавцю позику до 14.04.2011 р.

На підставі договору відступлення права вимоги №У07-10 від 07.10.2011 р. позикодавець відступив, а позивач набув право вимоги, що належить первісному кредитору згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги №П14/03 від 14.03.2011 р.

Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, відбулася заміна кредитора у зобовязанні, що виникло за Договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 2 000 000,00 грн. на підставі Договору за надану позику.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "СГ Консалт" про стягнення з ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" заборгованості у розмірі 2 000 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 100 000,00 грн., інфляційних у розмірі 18 000,00 грн. та 50% річних у розмірі 517 808,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.04.2011 р. по 20.10.2011 р. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк (до 14.04.2011 р.) свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 15.04.2011 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що за несвоєчасне виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення суми позики у строк, встановлений п. 3 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю штраф у розмірі 5% від суми позики, та додатково штрафні відсотки за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, за весь період несвоєчасного виконання зобов'язання, у розмірі 50% річних від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання (відсотки встановлені у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України).

З урахуванням положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 4.1 Договору та п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 100 000,00 грн. за неналежне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись положеннями статей 536, 625 Цивільного кодексу України, пунктом 4.1 Договору сторони погодили інший розмір процентів, ніж встановлений законом за прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 18 000,00 грн. та 50% річних у розмірі 517 808,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Консалт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, 14, ідентифікаційний код 36377178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Консалт" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 91; ідентифікаційний код 33479070) заборгованість у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. 00коп., штраф у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 18000(вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп., 50% річних у розмірі 517 808 (п'ятсот сімнадцять грн. вісімсот вісім) грн. 22 коп., державне мито у розмірі 25 500 (двадцять пять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 24.11.2011 р.