Рішення № 19885593, 15.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/40715.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг»

До Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

Простягнення 3885 147,42 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 дов.

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»на свою користь суму боргу в розмірі 3482353,63грн. заборгованості, 228503,99грн. пені, 174289,80грн. штрафу, а всього 3885147, 42 грн. за договором фінансового лізингу № 35 від 06.08.2008р.

В судовому засіданні 11.10.2011р. задоволено клопотання представника відповідача про проведення звірки взаєморозрахунків, в зв'язку з чим постановлено відповідну ухвалу, відповідно до якої суд зобовязав сторін по справі провести звірку взаєморозрахунків, з складанням та підписанням відповідного акту. Відповідальним за проведення звірки взаєморозрахунків призначити позивача. Підписаний акт звірки надати в судовому засіданні.

27.10.2011р. в судовому засіданні представник позивача довів суду та підтвердив документально, що ним направлений акт звірки взаєморозрахунків на адресу відповідача, але підписаний акт звірки взаєморозрахунків відповідачем до позивача не повертався.

Представник Відповідача в судове засідання 27.10.2011р. не зявився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з перебуванням представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Враховуючи що строк для вирішення спору ще був, суд вважав за доцільне задовольнити клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 15.11.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання 15.11.2011р. не зявився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг»(Позивачем) та Публічним акціонерним товариством «Мостобуд»(Відповідачем) був укладений Договір фінансового лізингу №35.

Відповідно до умов договору, Позивач зобовязався передати Відповідачу в тимчасове платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби: бетонозмішувачі STRTTER 10 Mз YF FDNJ IFCS MAN TGA 41.400 BB-WW 8х4 в кількості 5 одиниць загальною вартістю 6144692, 50 грн. (далі предмет лізингу), а Відповідач зобовязався прийняти предмет лізингу в користування та своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з п. 1.3. Договору, ціна Договору лізингу становить 8605816, 44 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі предмет лізингу був переданий в користування Відповідача 30 вересня 2008р.

Згідно п.п. 4.3. Договору, оплата лізингових платежів за другий та наступні періоди користування предметом лізингу, зазначені в графіку лізингових платежів, повинні здійснюватись до 10 числа (включно) місяця, за який здійснюється платіж.

Пунктом 4.1. Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.04.2009р. розмір лізингових платежів підлягає коригуванню у випадку зміни офіційного курсу гривні, встановленого НБУ для долара США згідно з формулою, наведено в Договорі та підлягає додатковому збільшенню на суму ПДВ на комісію у випадках, передбачених законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 3.2.2 п.3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 01.01.2011р. не є обєктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендованого (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості обєкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 196.1.2. Податкового кодексу України не є обєктом оподаткування ПДВ нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендованого (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що відносини, які виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В порядку ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг»предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Стаття 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлює, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

- предмет лізингу;

- строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів;

- інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Договір фінансового лізингу № 35 від 06.08.2008р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору, згідно акту приймання-передачі від 30.09.2008р., був переданий в користування Відповідача предмет лізингу. Також, свіченням того, що Позивачем були надані послуги фінансового лізингу в повному обсязі та належним чином є відповідні акти приймання-передачі наданих послуг (Акти: № ОУ-000120 від 31.05.2010р.; № ОУ-000150 від 30.06.2010р.; № ОУ-000170 від 31.07.2010р.; № ОУ-000199 від 31.08.2010р.; № ОУ-000224 від 30.09.2010р.; № ОУ-000250 від 31.10.2010р.; № ОУ-000274 від 30.11.2010р.; № ОУ-000301 від 31.12.2011р.; № ОУ-000102 від 30.04.2011р.; № ОУ-000125 від 31.05.2011р.; № ОУ-000131 від 30.06.2011р.).

Згідно п.п. 4.3. Договору, оплата лізингових платежів за другий та наступні періоди користування предметом лізингу, зазначені в графіку лізингових платежів, повинні здійснюватись до 10 числа (включно) місяця, за який здійснюється платіж.

Суду доведено, що станом на 05.07.2011р. лізингові платежі з травня 2010 р. по червень 2011р. включно відповідачем не сплачені в повному обсязі.

За розрахунком Позивача, загальна сума основної заборгованості по оплаті лізингових платежів по Договору за період з 01.05.2010р. по 05.07.2011р. складає: 3482353, 63 грн.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 806 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується факт передачі предмета лізингу в користування відповідача, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів з травня 2010р. по липень 2011 р. у розмірі 3482353, 63 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3. Договору, відповідач повинен був сплачувати лізингові платежі до 10 числа (включно) кожного місяця.

Проте відповідач свого обовязку зі спати лізингових платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача за період з травня 2010р. по липень 2011р. становить 3482353, 63 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 3482353, 63 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. п. 9.4. Договору, у випадку прострочення оплати лізингового платежу Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачеві пеню в розмірі 0,15 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Однак, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, розмір пені відповідно з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується складає 228 503, 99 грн.

Отже, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню в розмірі 228 503, 99 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Крім того, п. 9.4. Договору передбачена додаткова відповідальність Відповідача за не виконання обовязку щодо своєчасної оплати лізингових платежів, а саме штраф в розмірі 2% від ціни Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. п. 1.3. Договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.09.2008р., ціна Договору становить 8714489, 90 грн.

Таким чином, розмір штрафу за не виконання обовязку щодо своєчасної оплати лізингових платежів становить 174289, 80 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(вул. Паньківська, 5, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код: 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестлізинг»(вул. Гайдара, 50, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код: 35379237) 3482353 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі триста пятдесят три) грн. 63 коп. боргу по оплаті за лізингові платежі, 228503 (двісті двадцять вісім тисяч пятсот три) грн. 99 коп. пені, 174289 (сто сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп. штрафу, 25500 (двадцять п'ять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 25.11.2011р.