Рішення № 19885146, 17.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/41217.11.11 Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Іванов О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Przedsiкbiorstwo Handlowe Motoryzacji Jуzef Szeptycki (Підприємство торгове Моторизація Йозеф Шептицькі), Польща

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бафарм”, м.Київ

про: стягнення 227 311,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (дов. №б/н від 23.09.2011р.);

від Відповідача не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Przedsiкbiorstwo Handlowe Motoryzacji Jуzef Szeptycki (Підприємство торгове Моторизація Йозеф Шептицькі), Польща (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бафарм”, м.Київ (далі Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 227 311,00 грн. за Контрактом № 2008/UKR-01.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Контракт № 2008/UKR-01, рахунок фактура на експорт № 52/Н/2008, підтвердження митної служби Польщі про вивіз товару з офіційним перекладом та CMR, витяг про офіційний курс валют Національного банку України, від 23.09.2011 р., акт звіряння взаємних рахунків № 1

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує, ст.ст. 1, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст. 1,13,15 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011р. порушено провадження у справі № 55/412 та призначено її розгляд на 17.11.2011р.

16.11.2011 р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про залучення додаткових документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а саме: акт звіряння взаємних розрахунків з доказами направлення Відповідачу, витяг сайту Державного підприємства «Інформаціно-ресурсний центр».

17.11.2011 р. у судове засідання з'явився представник Позивача, надав усні пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи. Крім того, доказами належного повідомлення Відповідача про час та місце судового розгляду є відмітка на поштовому повідомленні про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів та враховуючи строки вирішення спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач у судовому засіданні клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані докази та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бафарм”, м.Київ, як покупцем та Przedsiкbiorstwo Handlowe Motoryzacji Jуzef Szeptycki (Підприємство торгове Моторизація Йозеф Шептицькі), Польща, як продавцем, укладено контракт № 2008/UKR-01 згідно з яким, Продавець продає Покупцю Товар на умовах поставки FCA місто Біла Подляска Польща, в повній відповідності з Додатками до даного Контракту згідно з умовами даного контракту.

Відповідно до п. 4.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FCA місто Біла Подляска Польща згідно правил ІНКОТЕРМС 2000.

В силу положень Контракту (5.3) не пізніше, ніж за 10 днів до узгодженої дати поставки Товару, Продавець зобовязаний направити Покупцю офіційне письмове підтвердження про готовність відвантажити товар.

Базові умови поставки сторонами погоджені у розділі 4, де згідно з п. 4.3 Контракту визначено, що датою поставки товару вважається дата навантаження товару в транспортний засіб, наданий Покупцем.

У п. 3.2 Контракту зазначено, що оплата вартості поставленого за даним Контрактом Товару повинна бути проведена Продавцю Покупцем на рахунок в банку на протязі 30 днів після поставки.

У розділі 2 сторони Контракту погодили ціну і загальну вартість Товару.

Пунктом 2.2 Контракту передбачено, що загальна вартість даного Контракту становить 100000,00 американських доларів.

Згідно з п.2.3 Контракту ціни, вказані в додатку до даного контракту є фіксованими и не підлягають зміні в ході виконання даного контракту (лише за умови його освоєння в об'ємі -/+ 10%).

У п. 3.2 сторони погодили, що оплата по контрактним поставкам проводитиметься Покупцем після предявлення оригіналу рахунку або рахунку-проформи Продавця (в рахунку вказується за яку партію Товару він виставляється).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.1 Контракту № 2008/UKR-01 від 28.10.2008 р., поставка здійснюється на умовах FCA (назва місця) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 р.

При цьому термін FCA означає, що Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому мiтцi. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому мiсцi. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому мiсцi, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Позивачем на виконання умов контракту виставлено інвойс «ФАКТУРА НДС ЭКСПОРТ 52/Н/2008»відповідно до якого загальна вартість товару становить 85816,78 американських доларів.

Згідно умов Контракту строк платежу до 29.11.2008 р., проте відповідачем оплата Товару проведена не була.

10.08.2009 р. Відповідачем було повернута частину товару на загальну суму 18575,80 американських доларів, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №1/564ф-10 від 27.04.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що у разі порушення зобовязання за договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З матеріалів справи встановлено, що з Позивачем на виконання умов контракту виставлено інвойс «ФАКТУРА НДС ЭКСПОРТ 52/Н/2008»відповідно до якого загальна вартість товару становить 85816,78 американських доларів.

Згідно умов Контракту строк платежу визначений до 29.11.2008 р., проте Відповідачем оплата Товару проведена не була.

Однак 10.08.2009 р. відповідачем було повернута частину товару на загальну суму 18575,80 американських доларів, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 67240,98 американських доларів

Як зазначено в абзаці другому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Таким чином, станом на 17.11.2011 заборгованість в сумі 67240,98 дол. США за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 798,35 грн. за 100 доларів США) складає 536 818,36 грн.

Позивачем заявлено вимогу, про стягнення з Відповідача 209601,50 грн. основної заборгованості.

Судом, при перевірці розрахунку основної заборгованості, встановлено, що заявлений до стягнення розмір менший, ніж встановлений за розрахунком суду, проте враховуючи те, що Позивачем не було подано заяву про вихід суду за межі позовних вимог, задоволенню підлягає основна заборгованість у розмірі 209601,50грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 209 601,50 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив що розмір 3% річних, який нарахований Позивачем протягом періоду з 29.11.2008р. по 23.09.2011р., не п?ревищує відповідного розміру, що може бути стягнутий за період з моменту прострочення по 23.09.2011р., а отже підлягає стягненню у сумі 17709,80 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Przedsiкbiorstwo Handlowe Motoryzacji Jуzef Szeptycki (Підприємство торгове Моторизація Йозеф Шептицькі) 21-500, Польща, Бяла Подляска, вул. Бжеска, 174, код NIP 537-000-38-84, р/р 87 1750 1107 0000 0000 0207 3765 в Raiffeisen Bank Polska S.A. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бафарм”, м. Київ, ідентифікаційний код 32786228 на користь Przedsiкbiorstwo Handlowe Motoryzacji Jуzef Szeptycki (Підприємство торгове Моторизація Йозеф Шептицькі) 21-500, Польща, Бяла Подляска, вул. Бжеска, 174, код NIP 537-000-38-84, р/р 87 1750 1107 0000 0000 0207 3765 в Raiffeisen Bank Polska S.A. основну заборгованість у розмірі 209601,50 грн., що еквівалентно 26254,34 американським доларам., три відсотки річних у розмірі 17709,80 грн., що еквівалентно 2 220,47 американським доларам.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Бафарм”, м. Київ, ідентифікаційний код 32786228 на користь Przedsiкbiorstwo Handlowe Motoryzacji Jуzef Szeptycki (Підприємство торгове Моторизація Йозеф Шептицькі) 21-500, Польща, Бяла Подляска, вул. Бжеска, 174, код NIP 537-000-38-84, р/р 87 1750 1107 0000 0000 0207 3765 в Raiffeisen Bank Polska S.A. компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 2274,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 22.11.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева