Рішення № 19884854, 15.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/27515.11.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»;

ДоПублічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна»;

Провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13917,80 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність №203 від 16.05.2011 р.;

Від відповідача:ОСОБА_2, представник, довіреність №85D/2011 від 11.03.2011 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 р. порушено провадження у справі №18/275, справа призначена слуханням на 01.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. слухання справи №18/275 було відкладено до 15.11.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 13917,80 грн. в якості виплати страхового відшкодування, 139,18 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Публічне акціонерне товариство Страхова компанія «Універсальна», у наданому відзиві на позов заборгованість перед позивачем визнав частково у розмірі 12689,75 грн., посилаючись на висновок автотоварознавчої експертизи №811/08 від 03.11.2008 р., згідно з яким розмір матеріального збитку визначений у сумі 13199,75 грн. Відповідач зазначає про те, що за мінусом безумовної франшизи, визначеної полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВВ/3841523 у сумі 510,00 грн., заборгованість відповідача становить 12689,75 грн.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення суми шкоди, визнаної відповідачем у розмірі 12689,75 грн., про що свідчить відповідне письмове підтвердження у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.04.2008 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладений договір страхування транспортних засобів № 206-08162-08, за умовами якого під страховий захист позивача взято автомобіль марки «Мітсубіші Лансер»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

02.10.2008 р. у м. Дніпропетровську на вул. Героїв Сталінграду сталася ДТП за участю автомобіля марки «Мітсубіші Лансер»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Деу Ланос»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_4. Зазначена обставина підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування АТ Шевченківського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у м. Києві №8330837.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «Мітсубіші Лансер»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) були завдані механічні пошкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2008 р. №3-21009/08 винним у вищезазначеній ДТП визнано ОСОБА_4; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.

Згідно з висновком спеціаліста автотоварознавця №811/08, складеним судовим експертом ОСОБА_5 03.11.2008 р., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Мітсубіші Лансер» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) внаслідок ДТП, складає 13199,75 грн.

27.11.2008 р. ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту позивача № 6159/206/205 від 29.01.2009 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, рахунку № 4 від 19.01.2009 р., позивачем на користь ОСОБА_3 було сплачене страхове відшкодування у сумі 13417,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2696 від 30.03.2009 р. та 500,00 грн. на користь ПП ОСОБА_5 в якості оплати за виконані роботи, що підтверджується квитанцією №811 від 03.11.2008 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з полісом №ВВ/3841523 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність водіїв, що експлуатують транспортний засіб марки «Деу Ланос»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), застрахована відповідачем.

Згідно з полісом №ВВ/3841523 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає, 25500,00 грн.; франшиза 510,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 02.10.2008 р. у м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграду, визнано водія автомобіля марки «Деу Ланос»(державний номер НОМЕР_2) ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків у розмірі виплаченої страхової суми за мінусом безумовної франшизи, що складає 12689,75 грн.

У звязку з тим, що позивачем при визначенні збитків зі сплаченої суми страхового відшкодування не вирахувана безумовна франшиза у розмірі 510,00 грн., позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 12689,75 грн. (13199,75 грн. матеріального збитку згідно з висновком спеціаліста автотоварознавця №811/08, складеним судовим експертом ОСОБА_5 03.11.2008 р., 510,00 грн. безумовної франшизи). Зазначена сума збитків визнана відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна»(інд. 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-а, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Індіго»(інд. 01011, м. Київ, вул. Немирова-Данченка, 1; код ЄДРПОУ 20782312) 12689 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят девять) грн. 75 коп. збитків, 126 (сто двадцять шість) грн. 90 коп. витрат по сплаті держмита та 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко

Дата складання рішення 22.11.2011 р.