Рішення № 1988460, 26.08.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.08 р. Справа № 6/97

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Резон” с.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області

до відповідача: Державного підприємства “Артемвугілля” м.Горлівка, Донецької області

третьої особи _____________

про стягнення 143 710грн. 91коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Фоменко А.Ю. – представник по довіреності від 25.06.2008р.

від відповідача – Павленко І.В. – представник по довіреності №1-12/12-10 від 02.01.2008р.

Калініч А.В. – представник по довіреності №1-12/12-8 від 02.01.2008р.

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Резон” с.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Артемвугілля” м.Горлівка, Донецької області суми приросту заборгованості у розмірі 143 710грн. 91коп. на підставі ст.625 ЦК України.

Справа слуханням відкладалася та у засіданні суду оголошувалася перерва для представлення сторонами додаткових документів, необхідних для розгляду спору по суті. Такі документи суду були представлені повністю.

У процесі слухання справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у порядку ст..22 ГПК України та просить суд стягнути з Державного підрозділу „Артемвугілля” структурний підрозділ Шахта ім.К.А.Румянцева” 40 287грн. 31коп. процентів за час прострочки оплати векселя відповідно до Уніфікованого закону „Про переказні та прості векселі” і Закону України „Про обіг векселів в Україні”. А також, просить суд стягнути з Державного підрозділу „Артемвугілля” структурний підрозділ „Шахта ім.А.І.Гайового” м.Горлівка інфляційних у сумі 34 857грн. 96коп. та 3% річних у сумі 5 802грн. 06коп. відповідно мирової угоди від 14.11.2002р. яка була укладена на виконання договору №7-з від 02.01.2002р. на надання послуг по розпилюванню лісопродукції. (Усього 40 660грн. 02коп.). Суд приймає до уваги дане уточнення та розглядає справу по суті.

Відповідач у відзиві на уточненні позовні вимоги пояснив, що позивач об’єднав дві різні вимоги у позовній заяві. Стягнення штрафних санкцій по векселю не обґрунтуванні згідно ЗУ “Про обіг векселів в Україні”, Конвенції, якою введений уніфікований закон “Про перевідні та прості векселя в Україні”.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2002р. по справі №38/470пд була затверджена мирова угода від 14.11.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Резон” с.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області та Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта ім..А.І.Гайового”.

За умовами мирової угоди від 14.11.2002р. ДВАТ „Шахта ім..А.І.Гайового” зобов”язалося в добровільному порядку та у повному обсязі погасити заборгованість перед позивачем в строк до 01.04.2003р., яка виникла із зобов”язань по договору №7-з від 02.01.2002р.

У зв”язку з невиконанням умов мирової угоди від 14.11.2002р. позивач звернувся до Калінінського ВДВС Горлівського міського управління юстиції м.Горлівка з заявою про примусове виконання ухвали від 28.11.2002р.

Постановою Калінінського ВДВС Горлівського міського управління юстиції м.Горлівка №1-493 від 18.04.2003р. було відкрито виконавче провадження.

Крім того, у зв”язку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди, рішенням господарського суду від 10.05.2006р. по справі №35/56 вже було стягнуто частково з Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта імені А.І.Гайового”, м.Горлівка, Донецька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Резон”, с.Новолуганське, Артемівський район, Донецька область за період з 01.08.03р. по 01.02.06р.: 65511,94 грн. –суми інфляції, 655,42 грн. – витрат по сплаті державного мита та 115,43 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У процесі слухання справи позивач повідомив суд, що 07.11.2006р. у газеті „Урядовий кур”єр„ № 209 ДВАТ „Шахта ім..А.І.Гайового” опубліковало оголошення про припинення діяльності юридичної особи та реорганізацію (приєднання до складу ДП „Артемвугілля”), на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 25.10.2006р. №511., яке стало його правонаступником.

Згідно ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов”язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Як вбачається з доданих позивачем до матеріалів справи копій банківських виписок Горлівської філії „Приватбанк”, сума боргу за виконані послуги по розпилюванню лісопродукції в розмірі 175 165грн. 63коп. була погашена відповідачем тільки 25.02.2008р. Таким чином, період прострочки, по якому ще не було стягнуто 3% річних та інфляційних, склав 754 календарних дня с 01.02.2006р. по 24.02.2008р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 34 857грн. 96коп. та 3% річних у сумі 5 802грн. 06коп., які підлягають стягненню у повному обсязі.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що за весь період прострочки платежу по структурному підрозділу „Шахта ім. А.І.Гайового” діяв договір уступки права вимоги боргу між ТОВ „Резон” та ТОВ „Старт”, так як фактично період прострочки, за який ще не стягувалися санкції, обчислюється з 01.02.2006р. по 24.02.2008р. А період дії договору уступки права вимоги боргу обчислюється з 04.04.2006р. по 20.03.2007р., коли він був розірваний. Таким чином, даний договір не діяв з 01.02.2006р. до 04.04.2006р. та з 21.03.2006р. до погашення основного боргу-25.02.2008р.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідач прострочив погашення заборгованості, то суд вважає вимоги позивача у цій частині позову обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно ст..22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Але як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог за вих. № 9/141 від 02.07.2008р. позивач частково змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача проценти за час прострочки оплати векселя на підставі Уніфікованого закону „Про переказні та прості векселі” і п.5 ст.2 Закону України „Про обіг векселів в Україні”.

Відповідно п.5 ст.2 Закону України „Про обіг векселів в Україні” відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Пунктом 2 статті 48 Уніфікованого закону „Про переказні та прості векселі” передбачено, що держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Відповідно до п.2 ст. 49 Уніфікованого закону особа, яка прийме переказний вексель і здійснить платіж за ним, може стягнути з інших зобов'язаних перед нею осіб відсотки на вказану суму, обчислені в розмірі шести, починаючи з дня коли вона здійснила платіж.

Так як вимоги викладені у позовній заяві були про стягнення інфляційних та 3% річних за не своєчасну оплату векселя на підставі ст. 625ЦК України, то заявою від 02.07.2008р. позивач змінив частково підстави позову, що суперечить вимогам ст.22 ГПК України.

Відповідно абзацу другого підпункту 3.7 Роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У даному випадку позивач змінив підставу позову. Тому вимоги позивача по стягненню з Державного підрозділу „Артемвугілля” структурний підрозділ „Шахта ім.К.А.Румянцева” 40 287грн. 31коп. процентів за час прострочки оплати векселя є новими, які мають бути розглянуті окремо.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Резон” с.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області до Державного підприємства “Артемвугілля” м.Горлівка, Донецької області про стягнення 143 710грн. 91коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підрозділу „Артемвугілля” структурний підрозділ „Шахта ім.А.І.Гайового” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 13, п/р № 26002002088000 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 32270533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Резон” (84573, с.Новолуганське, Артемівський район, Донецька область, вул..Сергієнко,61, п/р № 26000052101752 в ГФ „Приватбанк” м.Горлівка, МФО 335515, ЄДРПОУ 30074459) інфляційні у сумі 34 857грн. 96коп., 3% річних у сумі 5 802грн. 06коп., витрати по сплаті держмита у сумі 406грн. 60коп. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

В решті частині позову відмовити.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 26.08.2008р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя