Рішення № 19882563, 01.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11 Справа № 30/5009/6739/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до Підприємства “Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ ”Динамо” України” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,113)

про стягнення суми 82337,01грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 20/27 від 04.01.2011 р.);

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.12.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району звернувся в господарський суд Запорізької області з позовом про стягнення з Підприємства “Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ ”Динамо” України” 82337,01грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №19 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що станом на 01.10.2011 р. відповідач має заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 82337,01грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.10.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/6739/11, розгляд якої призначено на 01.12.2011 р.

В судовому засіданні 01.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідач відзив або заперечень щодо позовних вимог не надав суду. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив заборгованість в сумі 77337,01грн. та надав суду копію платіжного доручення про часткову сплату боргу за опалення в сумі 5000,00грн. і заявив клопотання про надання розстрочки сплати боргу на шість місяців у звязку з фінансовими труднощами.

Позивачем згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України надано суду заяву, відповідно до якої сума основного боргу на день судового засідання складає 77337,01грн., оскільки після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем проведено часткову сплату за опалення за січень 2011р. в сумі 5000,00грн. Представник позивача не заперечує про надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі” Ленінського району (Енергопостачальною організацією, позивачем у справі) та Підприємством “Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ ”Динамо” України” (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір №19 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір) на обєкт теплопостачання окремо розташовану будівлю по вул. Північне шосе,113.

Відповідно до розділу 1 Договору Енергопостачальна організація зобовязалась постачати Споживачеві теплову енергію, а Споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Пунктами 6.2, 6.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити Акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, вернути його Енергопостачальній організації.

Згідно з п.6.4 Договору підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома Сторонами.

Згідно з п.6.6 Договору Споживач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Відповідно до п.10.1. Договору він набуває чинності після його підписання і діє з 01 жовтня 2002р. по 30 вересня 2003р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін щодо його розірвання.

Сторони не надали доказів щодо розірвання або припинення дії договору.

Позивач належним чином виконав умови Договору. За період січень-серпень 2011 р. поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді на обєкт теплопостачання на загальну суму 87129,85грн.

Відповідач здійснив часткову сплату за спожиту теплову енергію в сумі 4792,84грн.

Станом на 01.10.2011 р. сума заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно з Договором, складає 82337,01грн.

Позивач щомісяця надсилав на адресу Відповідача рахунки, акти приймання-передачі теплової енергії та податкові накладні, що підтверджується відповідними реєстрами.

Відповідач в передбачені умовами Договору строки не повернув позивачу належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах, від відповідача на адресу позивача не надійшло.

Платіжним дорученням №423 від 30.11.2011р., тобто після звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідачем проведено часткове погашення боргу у розмірі 5000,00грн.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено судом, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 77337,01грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Позовні вимоги про стягнення з Підприємства “Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ ”Динамо” України” на користь Філії Концерну «Міські теплові мережі” Ленінського району заборгованості за договором №19 від 01.10.2002 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 77337,01грн. були предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України. Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів на виконання послуг з постачання теплової енергії за період з січня 2011р. по серпень 2011р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 87129,85грн., у звязку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення рекомендованих листів з повідомленням за спірний період.

У встановлений п. 6.3 Договору строк (до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим) відповідач належним чином оформлені Акти на виконання послуг з постачання теплової енергії Енергопостачальній організації не повернув, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не направив. Необґрунтована відмова від підпису Актів не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.

Проте, ані у визначений Договором строк, ані пізніше, відповідач суму боргу позивачу не сплатив.

В актах приймання - передачі теплової енергії зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, Акт вважається погодженим. Тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

У звязку з відсутністю оплати, позивачем направлено на адресу відповідача лист №1813-ю від 29.09.2011р. (з доданням актів приймання-передачі теплової енергії з січня 2011р. по серпень 2011р.) з вимогою про сплату заборгованості в порядку ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується копією фіскального чеку №4141 від 30.09.2011р. та списком вкладення у конверт (арк. справи 39-41).

Направлена позивачем на адресу відповідача вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за Актами за період січень 2011 р. по серпень 2011 р., яку всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 77337,01грн. Доказів погашення суми боргу відповідачем господарському суду не надано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Факт заборгованості відповідача в сумі 77337,01грн. позивачем документально підтверджений та визнаний в повному обсязі відповідачем в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати теплової енергії та доведеність заявленої до стягнення суми, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст.83 п.6 ГПК України господарський суд за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги, що згідно наданої відповідачем довідки відділення ПуАТ “СЕБ Банк” в м. Запоріжжя №2-7/343 від 01.12.2011р., на початок операційного дня 01.12.2011р. на поточному рахунку Підприємства “Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ ”Динамо” України” залишок коштів складає 305,68грн., а стягувана сума є значною і одноразове стягнення може призвести до негативних наслідків, суд вважає можливим частково задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення і проти якого не заперечує представник позивача, і надати розстрочку виконання рішення суду на три місяці, стягуючи щомісяця по 25779,00 грн., починаючи з грудня 2011 року.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Підприємства “Управління спортивних споруд Запорізької обласної організації ФСТ ”Динамо” України” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113, ЄДРПОУ 31425902, р/р №2600400327 в АБ «АЖІО»м. Запоріжжя, МФО 313560) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; п/р зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк”, МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 77337 ( Сімдесят сім тисяч триста тридцять сім ) грн.01коп., державне мито в сумі 823 (Вісімсот двадцять три) грн.37коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення суду на три місяці, стягуючи основний борг по 25779 (Двадцять пять тисяч сімсот сімдесят девять) грн. щомісяця, починаючи з грудня 2011 року. Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00 грн. припинити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано “05” грудня 2011 року.

05.12.2011