Рішення № 19882519, 15.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа № 2/5009/5521/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, м. Запоріжжя,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області,

про стягнення 79153,44 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № ВРН 628516 від 25.10.2011 р., головний юрисконсульт відділу судового та виконавчого провадження Управління пізнього збору проблемної заборгованості роздрібних клієнтів Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”);

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, м. Запоріжжя, з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізької області, про стягнення 72550,00 грн. заборгованості по кредиту, 6080,29 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 28.01.2011р. по 07.07.2011р., 343,98 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом за період з 27.08.2010р. по 07.07.2011р., 179,17 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період з 01.09.2010р. по 07.07.2011р., що разом складає 79153,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 010/17-22/452 від 26.01.2007р. щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 3, 15, 208, 209, 526, 1054 Цивільного кодексу України та умов кредитного договору № 010/17-22/452 від 26.01.2007р.

Ухвалою від 19.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.10.2011 р.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду у повному обсязі, суд ухвалою від 25.10.2011 р. відклав розгляд справи на 15.11.2011р.

В судовому засіданні 15.11.2011р. був присутнім лише представник позивача. За його клопотанням розгляд справи здійснювався без фіксації технічними засобами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив в судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки.

Ухвала про призначення справи до розгляду надсилалась на адресу відповідача, вказану в позовній заяві (АДРЕСА_1, 71100), та була повернута поштовою установою до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання. Дана адреса станом на 19.10.2011р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з цього реєстру. Відповідач з реєстру не виключений.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст. 64 ГПК України суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 15.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк аваль»(надалі - кредитор) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (надалі - позичальник) укладено кредитний договір № 010/17-22/452 (невідновлювальна кредитна лінія).

Згідно з п. 1.1 договору кредитор, на положеннях та на умовах цього договору, надає позичальнику кредит (надалі кредит) у сумі 163450,00 строком до 09 січня 2014 року (включено) зі сплатою 19% річних.

Під терміном «невідновлювальна кредитна лінія»розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом упродовж дії кредитного договору.

У п. 2.1 договору визначено, що кредитні кошти призначені для придбання обладнання.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

У п. 3.2 договору сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів до договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважається одним днем).

Згідно з п. 3.1 договору сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за кредитним договором:

- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом;

- у другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість);

- в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.

При цьому, з підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення кредитної заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) за цим договором.

Відповідно до умов п. 6.1 договору позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим договором.

Проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно на рахунок нарахованих процентів кредитора № НОМЕР_1 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, або шляхом договірного списання кредитором коштів з поточного рахунку позичальника згідно умов цього договору.

Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток № 1 до цього договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).

У п. 9.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені).

Отже, умови договору є чинними на час розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, відповідно до заяв відповідача про перерахування коштів в сумі 8000,00 грн., від 20.03.2007 р. в сумі 53950,00 грн., від 29.01.2007 р. на суму 100200,00 грн. позивач видав відповідачу кредит на загальну суму 163450,00 грн.

Видача кредиту підтверджується розпорядженнями банку про перерахування коштів та меморіальними ордерами від 07.02.2007 р. - в сумі 101500,00 грн., від 07.03.2007 р. в сумі 8000,00 грн., від 20.03.2007 р. в сумі 53950,00 грн., а також відповідними виписками банку з реєстру розрахункових документів.

У додатку № 1 до договору сторони погодили графік погашання кредиту, відповідно до якого передбачена сплата платежів в розмірі 2020,00 грн. до 26го числа кожного місяця в період з 26.05.2007 р. по 26.12.2013р. та сплата останнього платежу в розмірі 1850,00 грн. до 09.01.2011 р.

За період з 26.05.2007 р. по 26.01.2011 р. відповідачем сплачено в рахунок погашення кредиту 90900,00 грн. (дорівнює 45 платежам по графіку), що підтверджується виписками банку з реєстру розрахункових документів по рахунку № НОМЕР_2 (позичковий рахунок для сплати кредиту). Залишок кредиту складає 72550,00 грн.

В порушення умов договору, з лютого 2011 року відповідач не здійснював чергових платежів згідно графіку погашення кредиту, внаслідок чого станом на 08.07.2011 р. утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 10100,00 грн. (5 чергових платежів по 2020,00 грн. за період з лютого по червень 2011 року).

У звязку з наявністю у відповідача заборгованості за договором, позивач звертався до відповідача з претензією від 11.07.2011 р. № с08-114-11/1-1128, в якій вимагав сплатити суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 44076,19 грн. станом на 08.07.2011 р., а також нараховані відсотки та пеню згідно пунктів 6.1, 7.2, 10.2 договору.

Відповіді на претензію позивач не отримав, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитом на підставі п. 7.4 договору, а саме: 72550,00 грн. заборгованості по кредиту, 6080,29 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 28.01.2011р. по 07.07.2011р., 343,98 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом за період з 27.08.2010р. по 07.07.2011р., 179,17 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період з 01.09.2010р. по 07.07.2011р., що разом складає 79153,44 грн.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 цього договору (зобовязання позичальника) кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є діючим, не розірваним, отже він підлягає виконанню згідно погоджених сторонами умов.

Доказів сплати заборгованості по кредиту відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 72550,00 грн. заборгованості по кредиту підлягають задоволенню.

Відповідно до умов п. п. 1.1, 3.2 договору на суму залишку заборгованості (згідно графіку) позивачем нараховані відсотки за користування кредитом по ставці 19% з розрахунку фактичних календарних днів у році за період з 07.02.2007 р. по 07.07.2011 р. в загальній сумі 97046,08 грн.

За цей період відповідачем сплачено відсотків на загальну суму 90965,79 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку № НОМЕР_1 (рахунок для сплати відсотків).

Залишок боргу по відсотках складає 6080,29 грн.

Доказів сплати заборгованості по відсотках за спірний період відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6080,29 грн. заборгованості по відсотках підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

На підставі п. 10.2 договору позивачем нараховано пеню на суму прострочених платежів по кредиту в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 27.08.2010 р. по 07.07.2011р. в сумі 343,98 грн.

По кожному простроченому платежу пеню нараховано в межах шестимісячного терміну нарахування пені. При розрахунку пені враховано сплачені відповідачем суми чергових платежів.

Розрахунок пені судом перевірено та визнано вірним. Вимоги про стягнення 343,98 грн. пені за прострочення сплати кредиту підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано пеню на суму заборгованості по відсотках в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 01.09.2010 р. по 07.07.2011 р. в сумі 179,17 грн.

Розрахунок пені на суму боргу по відсотках судом перевірено. Вимоги про стягнення 179,17 грн. пені за прострочення сплати відсотків підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суд зазначає, що згідно статуту Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», назву Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке є правонаступником всіх прав та зобовязань Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ІІН НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_5) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” (вул. Тургенєва, 29, м. Запоріжжя, 69063, МФО 313827, рахунок № 2909334 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, код ЄДРПОУ 23794014) 72550,00 грн. (сімдесят дві тисячі пятсот пятдесят грн. 00 коп.) заборгованості по кредиту, 6080,29 грн. (шість тисяч вісімдесят грн. 29 коп.) заборгованості по відсотках, 343,98 грн. (триста сорок три грн. 98 коп.) пені за прострочення сплати кредиту, 179,17 грн. (сто сімдесят девять грн. 17 коп.) пені за прострочення сплати відсотків.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ІІН НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_5) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” (вул. Тургенєва, 29, м. Запоріжжя, 69063, МФО 313827, рахунок № 6499475 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, код ЄДРПОУ 23794014) 791,53 грн. (сімсот девяносто одна грн. 53 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 01.12.2011 р.

01.12.2011