Рішення № 19882515, 17.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.11 Справа № 2/5009/5412/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”, м. Токмак Запорізької області,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Іпсилон Інтернешнл Електронікс”, м. Запоріжжя,

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про визнання договору № 1 від 05.08.2010р. про поступку прав вимоги недійсним,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 102/200 від 24.01.2011р.);

від відповідача-1: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 02.11.2011 р.);

від відповідача-2: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося відкрите акціонерне товариство “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Іпсилон Інтернешнл Електронікс” та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору № 1 від 05.08.2010р. про поступку прав вимоги недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що поступка права вимоги за договором поставки № 295 від 21.01.2008 р. здійснена відповідачами без згоди боржника, що є порушенням умов п. 9.6 договору поставки та вимог ч. 1 ст. 516, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України і є підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 203, 215, 516, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 12.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.10.2011 р.

В судовому засіданні 11.10.2011 р. представник позивача надав доповнення до позовної заяви від 10.10.2011 р. № 102/3612, в яких зазначив додаткову підставу визнання недійсним договору № 1 від 05.08.2010р. про поступку прав вимоги, а саме: одна із суттєвих умов спірного договору, викладена в п. 2.4, щодо строків повідомлення боржника про перехід права вимоги (до 31.12.2009 р.) суперечить даті укладання договору 05.08.2010 р.

Доповнення прийняті судом до розгляду, оскільки не суперечать ст. 22 ГПК України.

У звязку з неявкою в судове засідання відповідачів та невиконанням сторонами вимог суду у повному обсязі суд ухвалою від 11.10.2011 р. відклав розгляд справи на 31.10.2011 р.

31.10.2011 р. позивач подав заяву про зміну підстав позову, в якій зазначив, що відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Пунктом 2.3 спірного договору передбачено, що кредитор, який відступає вимогу, має перевірити її відповідність закону та іншим нормативно-правовим актам, дієздатність боржника в момент виникнення вимоги, відповідність волі боржника, що виражена в зобовязанні, його дійсній волі, а також відповідність інших правил ЦК про дійсність угоди. Позивач вказує, що момент укладення спірного договору кредитором не було здійснено перевірку відступлених прав на відповідність закону, а також волі боржника, внаслідок чого було передано неіснуюче право вимоги, оскільки на підставі рахунку № 206 від 07.08.2008 р. між ТОВ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” та ТОВ “Іпсилон Інтернешнл Електронікс” не існувало жодних господарських відносин.

Суд не приймає заяву про зміну підстав позову, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 22 ГПК України після початку розгляду справи по суті.

За клопотанням відповідач-2, суд продовжив строку розгляду спору на 15 днів до 24.11.2011р. та відклав розгляд справи на 17.11.2011р.

В судовому засіданні 17.11.2011р. були присутніми представники позивача та відповідача-1. За їх заявою розгляд справи здійснювався без фіксації технічними засобами.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2011р. подав письмову заяву, в якій підтримав первісні позовні вимоги про визнання договору № 1 від 05.08.2010р. про поступку прав вимоги недійсним з підстав порушення відповідачами умов договору поставки щодо отримання згоди боржника на поступку права вимоги.

Відповідач-1 в судовому засіданні 17.11.2011р. надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки спірний договір № 1 від 05.08.2010р. про поступку прав вимоги укладений відповідно до норм цивільного законодавства і про укладення даного договору позивач повідомлений належним чином. Вказує, що відповідач-1 звертався до позивача з претензією № 125 від 02.04.2009 р. щодо сплати заборгованості, однак зобовязання за договором позивачем не виконані. Також надав письмові пояснення від 17.11.2011 р. про те, що первісний кредитор не отримував згоду позивача на заміну кредитора за договором № 1 від 05.08.2010 р.

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спірний договір укладений відповідно до норм діючого законодавства та містить усі необхідні для даного виду договорів суттєві умови. На укладення спірного договору не поширюється заборона, встановлена статтею 515 Цивільного кодексу України, щодо відступлення права вимоги. Зауважує, що незгода позивача із заміною кредитора не звільняє позивача від виконання зобовязань за договором поставки перед первісним кредитором, однак позивач не виконав своїх зобовязань за договором поставки. Також вважає, що той факт, що позивач, отримавши копію договору про поступку прав вимоги, не висував будь-яких заперечень проти заміни кредитора свідчить про мовчазну згоду позивача з заміною кредитора.

Від відповідача-2 до початку судового засідання 17.11.2011 р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку представника.

Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача-2, витребуваних судом документів та будь-яких доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачем-2 не було подано, а строк розгляду справи вже продовжувався судом і спливає 24.11.2011 р.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача-2.

В судовому засіданні 17.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

05.08.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю “Іпсилон Інтернешнл Електронікс” (надалі - кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - набувач права вимоги) укладено договір про поступку прав вимоги № 1, за яким кредитор передає, а набувач вимоги набуває право вимоги в повному обсязі та на тих умовах, які існували до моменту переходу прав між кредитором та відкритим акціонерним товариством «ТКШЗ»(надалі боржник) на підставах Цивільного кодексу України згідно рахунку № 206 від 07.08.2008 р. на суму 27720,00 грн.

Відповідно до умов п. п. 2.1, 2.4 договору згідно вимог ЦК України кредитор зобовязаний передати набувачу права вимоги всю інформацію та документацію, що посвідчує право вимоги, яке є предметом даного договору. Кредитор повідомляє боржника про здійснений перехід права боргу набувачу вимоги до 31.12.2009 р. шляхом вручення боржнику копії даного договору.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що у випадку неотримання повідомлення про перехід прав, боржник може здійснити виконання своїх зобовязань кредитору, таке рішення визнається виконанням належного зобовязання кредитору.

Згідно з п. 5.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання.

У звязку з неточностями та технічними описками при укладенні цього договору сторони уклали додаткову угоду № 1 від 15.11.2010 р. до договору про поступку прав вимоги № 1 від 05.08.2010 р., в якій виклали в новій редакції пункт 1.1 договору щодо предмета договору. Визначили, що передаються права вимоги згідно наступних документів: договір поставки № 295 від 21.01.2008 р., специфікація (додаток № 1 до договору поставки № 295 від 21.01.2008 р.) від 21.01.2008 р., рахунок-фактура № СФ-00206 від 07.08.2008 р., видаткова накладна № РН-0000217 від 15.08.2008 р., податкова накладна № 218 від 15.08.2008 р. на суму 27720,00 грн.

Також змінено пункт 2.4 договору, визначивши, що кредитор повідомляє боржника про здійснений перехід права вимоги набувачу вимоги до 31.12.2010 р. шляхом направлення (вручення) боржнику копії даного договору та додатків до нього.

22.11.2010 р. кредитор повідомив боржника про поступку права вимоги та надіслав для ознайомлення копію відповідного договору з додатковою угодою до нього, що підтверджується фіскальним чеком від 22.11.2010 р. № 4981.

Позивач просить визнати вказаний договір про поступку права вимоги № 1 від 05.08.2010 р. недійсним, оскільки поступка права вимоги здійснена відповідачем-1 без згоди боржника, що є порушенням умов п. 9.6 договору поставки № 295 від 21.01.2008 р. та вимог ч. 1 ст. 516, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України і є підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається зі змісту спірного договору про поступку прав вимоги № 1 від 05.08.2010р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2010 р.), відповідач-1 передав відповідачу-2 права вимоги згідно договору поставки № 295 від 21.01.2008 р., специфікації (додаток № 1 до договору поставки № 295 від 21.01.2008 р.) від 21.01.2008 р., рахунку-фактури № СФ-00206 від 07.08.2008 р., видаткової накладної № РН-0000217 від 15.08.2008р., податкової накладної № 218 від 15.08.2008 р. на суму 27720,00 грн.

Договір поставки № 295 від 21.01.2008 р. укладено між ТОВ “Іпсилон Інтернешнл Електронікс” (постачальник) та ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (покупець).

Згідно з п. 1.1 договору поставки постачальник зобовязується передати у власність покупця товар, вказаний у додатках специфікаціях до договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

У п. 2.1 договору поставки визначено, що найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися відповідно до даного договору, вказуються у додатках специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невідємну частину договору.

Оплата товару, відповідно до умов п. п. 5.1, 5.2 договору поставки, здійснюється покупцем на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2 договору поставки постачальник протягом 3-х днів після поставки товару зобовязується надати покупцю (його представнику) на товар, що поставляється відповідно до даного договору, наступні документи:

-накладну, рахунок на товар;

-сертифікат якості підприємства-виробника або документ, що його замінює (за необхідності);

-податкову накладну.

Оригінали вказаних документів передаються покупцю або вказаному ним представнику «з рук у руки»або направляються по пошті заказним листом.

У п. 9.11 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2009 р.

У специфікації до договору сторони погодили, що за договором поставляється паливо пічне на суму 27720,00 грн. з ПДВ. Вивантаження товару забезпечує покупець.

Згідно видаткової накладної № РН-0000217 від 15.08.2008 р. відповідач-1 поставив позивачу обумовлений в договорі товар - паливо пічне на суму 27720,00 грн. з ПДВ.

На суму поставленого товару відповідач-1 виписав податкову накладну та рахунок-фактуру № СФ-00206 від 07.08.2008 р.

У звязку з несплатою позивачем вартості отриманого товару, відповідач-1 звертався до позивача з претензією від 02.04.2009 р. про сплату 27720,00 грн. боргу, яку, як наголошують відповідачі, направлено 14.05.2009 р. згідно фіскального чеку № 3841.

На час розгляду справи позивач не сплатив вартість товару, наявність боргу за договором поставки не заперечує.

Таким чином, за спірним договором про поступку прав вимоги відповідач-1 відступив дійсне право вимоги.

Пунктом 9.6 договору поставки № 295 від 21.01.2008 р., за яким право вимоги передано по спірному договору №1 від 05.08.2010р., передбачено, що передача прав та зобовязань, набутих сторонами згідно даного договору, третій стороні, без попередньої письмової згоди іншої сторони виключається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Отже, сторони зобовязані дотримуватися погоджених ними в договорі умов, які вони визнали обовязковими.

Відповідачі не надали доказів отримання попередньої письмової згоди позивача на передачу права вимоги за договором поставки. Позивач взагалі заперечує надання будь-якої згоди на передачу іншій особі, зокрема і відповідачу-2, прав за договором поставки № 295 від 21.01.2008 р.

Відповідач-1 у письмових поясненнях суду від 17.11.2011 р. повідомив про те, що первісний кредитор не отримував згоду позивача на заміну кредитора за договором № 1 від 05.08.2010 р.

Таким чином, при укладенні спірного договору про поступку прав вимоги було порушено вимоги ч. 2 ст. 516, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання договору недійсним згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2011 р. у справі № 7/138-37/505.

Доводи відповідачів про те, що невідповідь позивача на повідомлення його про передачу прав вимоги за договором постачання № 295 від 21.01.2008 р. відповідачу -2 є мовчазною згодою останнього на таку передачу, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не змінюють умов п.9.6 вказаного договору постачання, які в силу ст. 629 та 516 ЦК України ЦК України є обовязковими для сторін. Крім того, сторони у договорі постачання визначили конкретну форму надання згоди на передачу прав за договором постачання, а саме: письмову форму. Такої згоди, як зясовано при розгляді даного спорупозивач відповідачу-1 не надавав.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання договору № 1 від 05.08.2010р. про поступку прав вимоги (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2010 р.) підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір № 1 від 05.08.2010 р. про поступку прав вимоги (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2010 р.), укладений товариством з обмеженою відповідальністю “Іпсилон Інтернешнл Електронікс” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Іпсилон Інтернешнл Електронікс” (вул. 40 років Радянської України, буд. 41, офіс 24, м. Запоріжжя, 69037, п/р № 2600430579 в філії АБ «Діамант», м. Запоріжжя, МФО 313924, код ЄДРПОУ 35627844) на користь відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (вул. Куйбишева, 59, м. Токмак, Запорізька область, 71709, п/р № 26004130056721 в філії «Запорізьке РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 00231584, ІПН 002315808335) 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69013, п/р НОМЕР_3 в філії «ЗРУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (вул. Куйбишева, 59, м. Токмак, Запорізька область, 71709, п/р № 26004130056721 в філії «Запорізьке РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 00231584, ІПН 002315808335) 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.12.2011 р.

05.12.2011