Рішення № 19882377, 01.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11 Справа № 15/5009/6653/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Управління житлового господарства Запорізької міської ради, 69037 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214

до відповідача Приватного підприємства «Світлоград», 69065 м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 24

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання №9», 69015 м. Запоріжжя, вул. Таганська, 8

про зобовязання повернути нежитлове приміщення

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник довіреність №8 від 21.06.2011

від відповідача: не зявився

від третьої особи: ОСОБА_1, представник довіреність б/н від 21.11.2011

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Управління житлового господарства Запорізької міської ради до відповідача Приватного підприємства “Світлоград” за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 9” про зобовязання повернути нежитлове приміщення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2011 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 23.11.2011. Розгляд справи переносився на 01.12.2011.

В судовому засіданні 01.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: між сторонами укладено договір №1975/09 від 26.12.2006 оренди нежитлового приміщення. Згідно акту приймання-передачі від 26.12.2006 відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 43,29 кв. м. за адресою бул. Вінтера, 24. Договір укладено строком на 3 роки. Однак всупереч чинному законодавству договір нотаріально не посвідчено. Внаслідок недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення, договір є нікчемним, а тому приміщення має бути повернуто. Позивач просить позов задовольнити.

01.12.2011 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить зобовязати відповідача повернути нежитлове приміщення загальною площею 43,29 кв. м. за адресою бул. Вінтера, 24 шляхом звільнення на користь позивача.

Заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, судом прийнята, позов розглядається з урахуванням уточнення позовних вимог.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 розяснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Третя особа позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача та третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу суд встановив, що 26.12.2006 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради Орендодавець (позивач у справі), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання №9»- Балансоутримувач (третя особа у справі) та Приватним підприємством «Світлоград»- Орендар (відповідач у справі) укладено договір №1975/09 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення загальною площею 43,29 кв. м. за адресою бул. Вінтера, 24, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО №9».

Приміщення Орендар прийняв за актом приймання-передачі від 26.12.2006.

Згідно з п. 11.1, договір діє з 26.12.2006 по 25.12.2009.

Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Згідно із ст. 209 ЦК України, правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Правовідносини сторін урегульовано договором оренди нежитлового приміщення, який укладено у простій письмовій формі строком на три роки.

Приписами ст. 793 ЦК України встановлена форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, а саме: договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (ч. 1). Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2).

На час укладення договору оренди від 26.12.2006р. стаття 793 ЦК України діяла в наступній редакції, а саме:

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Щодо збільшення строку до трьох років, то зміни до статі 793 ЦК України були внесені Законом України від 20.12.2006р., який набрав чинності з 10.01.2007р.

Тобто на день укладення договору оренди при кладенні його строком більше ніж на 1 рік такий договір підлягав обовязковому нотаріальному посвідченню.

Догові оренди від 26.12.2006р. було укладено строком на три роки.

Таким чином, оскільки предметом договору оренди нежитлового приміщення від 26.12.06 № 1975/09 є нерухоме майно, такий договір повинен був бути нотаріально посвідченим.

Оскільки, сторонами спірного договору оренди нежитлового приміщення в момент вчинення правочину не було додержано вимог, які встановлені законом про нотаріальне посвідчення договору, то з урахуванням вимог ч. 1 ст. 220 ЦК України такий договір є нікчемним.

Даний факт також встановлено рішенням господарського суду від 05.09.2011 по справі №17/5009/3467/11 та не потребує доведення в силу вимог ст. 35 ГПК України.

Рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржено і набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір оренди №1975/09 від 26.12.2006 є нікчемним в силу вимог чинного законодавства внаслідок не додержання обовязкової форми для такого виду договорів, то нежитлове приміщення загальною площею 43,29 кв. м. за адресою бул. Вінтера, 24, підлягає поверненню.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, проти позову не заперечив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства «Світлоград», м. Запоріжжя задовольнити.

2. Зобовязати Приватного підприємства «Світлоград»69065 м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 24, код ЄДРПОУ 33272494 звільнити на користь Управління житлового господарства Запорізької міської ради 69037 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, код ЄДРПОУ 03364961 нежитлове приміщення загальною площею 43,29 кв. м. за адресою бул. Вінтера, 24. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Світлоград»(69065 м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 24, код ЄДРПОУ 33272494) на користь Управління житлового господарства Запорізької міської ради (69037 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, код ЄДРПОУ 03364961) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06.12.2011р.

06.12.2011