Рішення № 19882218, 29.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа № 3/5009/6468/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 165”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні позивача: Управління комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про стягнення пені в сумі 546, 02 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність № б/н від 01.07.2009р.;

ОСОБА_2 економіст першої категорії, довіреність № б/н від 01.11.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3 юрисконсульт, довіреність № 22/1 від 04.05.2011р.

від третьої особи: не зявився

КЗОЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ “Аптека № 165”, третя особа Управління комунальної власності Запорізької міської ради про стягнення пені в сумі 546, 02 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 21.10.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 509, ч.2,3 ст.11, ст.525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 173, 174, п.1, 7 ст. 193 ГК України, ст. 32, 32, 44, 49, 54 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/6468/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 15.11.2011р. об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 15.11.2011р. розгляд справи відкладений на 29.11.2011р. о 10 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 29.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 05.12.2011р.

Під час розгляду справи представники учасників судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просять суд стягнути з відповідача на користь КЗОЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3” пеню за несвоєчасну сплату орендної плати та не проведення орендної плати орендарем (відповідачем по справі) в сумі 546,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

14.12.2007р. між Управлінням комунальної власності Запорізької міськради (орендодавцем), КЗОЗ “Міська стоматологічна поліклініка № 3” (балансоутримувачем) та ТОВ “Аптека № 165” (орендарем) було укладено договір оренди не житлового приміщення № 15/08, предметом якого є надання в строкове платне користування не житлове приміщення № 21, 23 та частину приміщення №4 загальною площею 18,5 кв. м, що розташовується на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, а п.3.5 передбачено нарахування пені.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань щодо внесення орендних платежів в повному обсязі та сплати оренди без врахування ПДВ, у відповідача утворилась заборгованість за договором і нараховано пеню за період з березня 2010 року по 28.02.2011р. в сумі 546,02 грн.

ТОВ “Аптека № 165” (відповідач) позов визнав частково в сумі 74, 23 грн. Заявою від 29.11.2011р. № 468 просить суд застосувати позовну давність відносно вимог про стягнення пені, строк позовної давності про стягнення якої сплинув.

Управління комунальної власності Запорізької міської ради (третя особа) вважає, що невиконання відповідачем обовязку по своєчасній сплаті орендних платежів у строки, встановлені договором оренди, є підставою для нарахування та стягнення пені в судовому порядку.

Також третя особа надала суду письмову заяву від 09.11.2011р. про розгляд справи без її участі.

Вказана заява третьої особи не суперечить законодавству (ч.2 ст.22, 27 ГПК України) і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів. Тому заява приймається до розгляду та задоволена судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2007 року між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (Орендодавець), Комунальним закладом охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3”(Балансоутримувач) та ТОВ “Аптека № 165”(Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 15/08 (надалі - Договір), предметом якого є надання в строкове платне користування нежитлові приміщення № № 21, 23 та частину приміщення № 4 загальною площею 18,5 кв. м., що розташовані на першому поверсі приміщення стоматологічної поліклініки № 3 по вул. Товариській, 37-А, знаходяться на балансі Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3”, вартість яких визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою 23 314,00 грн. станом на 31 жовтня 2007р. (п.1.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 28.04.2007р. № 31 і складає 5 828,50 грн. на рік згідно з розрахунком (Додаток 1 до Договору).

Пунктом 3.2 Договору сторонами передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується Орендарем згідно рахунків Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3”на розрахунковий рахунок № 35422002001471 в УДК Запорізької обл., МФО 813015, код ЄДРПОУ 05499027 щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. За перший місяць оренди нежитлового приміщення орендна плата становить: 499,80 грн. хІінф.(11/2007)хІінф.(12/2007) далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір діє з 14 грудня 2007р. до 14 листопада 2010р. строком на 2 роки 11 місяців. Моментом обчислення строку Договору є день передачі приміщення за Актом приймання-передачі.

В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих же умовах.

Орендоване майно прийнято ТОВ “Аптека № 165” за відповідним актом прийому-передачі від 14.12.2007р.

Господарським судом Запорізької області розглянуто справу № 30/5009/1586/11 за позовом Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка №3”(69096, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 22) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 165”(69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 60), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління комунальної власності Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206) про стягнення 10 749,23 грн. заборгованості по орендній платі та 112,78 грн. боргу по комунальним послугам.

Рішенням господарського суду від 27.05.2011р. по справі № 30/5009/1586/11 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ТОВ “Аптека № 165” на користь Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3” 8 713, 55 грн. заборгованості по орендній платі, 87, 11 грн. державного мита та 189, 27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду вступило в законну силу 14.06.2011р.

Як зазначено в цьому судовому рішенні, фактично Орендар (відповідач по справі) продовжує використовувати орендоване майно на час прийняття рішення.

Відповідно до п.3.5 договору оренди нежитлового приміщення від 14.12.2007р. № 15/08, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Балансоутримувача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Обовязок щодо нарахування пені покладається на Орендаря. В разі не здійснення Орендарем нарахування пені та сплати її до бюджету, нарахування та стягнення пені виконує Балансоутримувач в установленому порядку.

Припинення Договору оренди не тягне за собою припинення зобовязання Орендаря з погашення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки. Припинення даного зобовязання відбувається лише його належним виконанням (п.3.9 Договору).

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір оренди нежитлового приміщення від 14.12.2007р. № 15/08.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відтак, факт заборгованості відповідача з орендної плати за період березень-15.12.2010р. в розмірі 7 702, 92 грн. відповідачем не заперечується і учасниками судового процесу не спростовано.

Так, відповідачу нараховано та виставлено рахунки:

від 12.04.2010р. на суму 894, 24 грн. за березень 2010р.;

від 05.05.2010р. на суму 918, 23 грн. за квітень 2010р.;

від 02.06.2010р. на суму 899, 04 грн. за травень 2010р.;

від 30.06.2010р. на суму 893, 64 грн. за червень 2010р.;

від 30.07.2010р. на суму 733, 71 грн. за липень 2010р.;

від 31.08.2010р. на суму 732, 20 грн. за серпень 2010р.;

від 30.09.2010р. на суму 749, 70 грн. за вересень 2010р.;

від 29.10.2010р. на суму 758, 70 грн. за жовтень 2010р.;

від 02.12.2010р. на суму 353, 13 грн. за період з 01.11.2010р. по 14.11.2010р.;

від 30.12.2010р. на суму 770, 83 грн. за період з 15.11.2010р. по 15.12.2010р.

Відповідно до п. 3.3 Договору, зазначені рахунки повинні були сплачені орендарем (відповідачем) щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Проте, вказані умови договору відповідачем порушено і зазначені рахунки сплачено:

за березень 2010р. - платіжним дорученням № 348 від 25.05.2010р. на суму 745, 20 грн. (фактично платіж отримано позивачем 26.05.2010р.);

за квітень 2010р. платіжним дорученням № 353 від 28.05.2010р. на суму 765, 20 грн. (фактично платіж отримано позивачем 31.05.2010р.);

за травень 2010р. платіжним дорученням № 369 від 30.06.2010р. на суму 749, 20 грн. (фактично платіж отримано позивачем 30.06.2010р.);

за червень 2010р. платіжним дорученням № 1335 від 09.08.2010р. на суму 749, 20 грн. (фактично платіж отримано позивачем 10.08.2010р.);

за липень 2010р. орендна плата не сплачена;

за серпень 2010р. платіжним дорученням № 1399 від 22.09.2010р. на суму 749, 20 грн. (фактично платіж отримано позивачем 22.09.2010р.);

за вересень 2010р. платіжним дорученням № 1463 від 03.11.2010р. на суму 749, 20 грн. (фактично платіж отримано позивачем 04.11.2010р.);

за жовтень 2010р. платіжним дорученням № 1464 від 08.11.2010р. на суму 749, 20 грн. (фактично платіж отримано позивачем 08.11.2010р.);

за період з 01.11.2010р. по 14.11.2010р. орендна плата не сплачена;

за період з 15.11.2010р. по 15.12.2010р. орендна плата не сплачена.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 18.04.2011р. по справі № 30/190, положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Законом та договором оренди нежитлового приміщення від 14.12.2007р. № 15/08 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання поза межами шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не встановлено.

Стягнення пені на користь Балансоутримувача (позивача) за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості встановлено п.3.5 Договору.

Господарським судом встановлено, що розрахунок пені здійснений позивачем не вірно.

З урахуванням фактичних обставин справи, виставлених відповідачу рахунків за період березень 2010 року 15 грудня 2010 року, та сплати, здійсненої відповідачем, а також враховуючи, що за позовною заявою нарахування пені припиняється 28.02.2011р., правомірним є наступний розрахунок пені:

за березень 2010р.

за період з 11.04.2010р. (п.3.3 Договору) по 26.05.2010р. (дата отримання позивачем платежу в сумі 745,20 грн.) від суми 894,24 грн. пеня складає 23, 10 грн. за 46 днів прострочки;

за період з 27.05.2010р. по 10.10.2010р. (закінчення шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України) від суми 149,04 грн. (894,24 745,20) пеня складає 9,46 грн. за 136 днів прострочки.

за квітень 2010р.

за період з 11.05.2010р. (п.3.3 Договору) по 31.05.2010р. (дата отримання позивачем платежу в сумі 765,20 грн.) від суми 918, 23 грн. пеня складає 10, 31 грн. за 20 днів прострочки;

за період з 01.06.2010р. по 10.11.2010р. (закінчення шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України) від суми 153,03 грн. (918, 23 765, 20) пеня складає 11, 30 грн. за 162 дні прострочки.

за травень 2010р.

за період з 11.06.2010р. (п.3.3 Договору) по 30.06.2010р. (дата отримання позивачем платежу в сумі 749, 20 грн.) від суми 899,04 грн. пеня складає 9, 36 грн. за 20 днів прострочки;

за період з 01.07.2010р. по 10.12.2010р. (закінчення шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України) від суми 149, 84 грн. (899,04 749,20) пеня складає 10, 68 грн. за 163 дні прострочки.

за червень 2010р.

за період з 11.07.2010р. (п.3.3 Договору) по 10.08.2010р. (дата отримання позивачем платежу в сумі 749, 20 грн.) від суми 893,64 грн. пеня складає 12,87 грн. за 31 днів прострочки;

за період з 11.08.2010р. по 10.01.2011р. (закінчення шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України) від суми 144,44 грн. (893,64 749,20) пеня складає 9, 38 грн. за 153 дні прострочки.

за липень 2010р.

за період з 11.08.2010р. (п.3.3 Договору) по 10.02.2010р. (закінчення шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України) від суми 733, 71 грн. пеня складає 57, 33 грн. за 184 дні прострочки.

за серпень 2010р.

за період з 11.09.2010р. (п.3.3 Договору) по 22.09.2010р. (дата отримання позивачем платежу в сумі 749, 20 грн.) від суми 733,20 грн. пеня складає 3, 74 грн. за 12 днів прострочки.

за вересень 2010р.

за період з 11.10.2010р. (п.3.3 Договору) по 04.11.2010р. (дата отримання позивачем платежу в сумі 749, 20 грн.) від суми 749,20 грн. пеня складає 7, 95 грн. за 25 днів прострочки;

за жовтень 2010р.

за період з 09.11.2010р. (дата отримання позивачем платежу в сумі 749,20 грн.) по 28.02.2011р. (як просить позивач в позовній заяві) від суми 9,50 грн. (758,70749,20) пеня складає 0,45 грн. за 111 днів прострочки.

за листопад 2010р.

за період з 11.12.2010р. (п.3.3 Договору) по 28.02.2011р. (як просить позивач в позовній заяві) від суми 353, 13 грн. пеня складає 11, 85 грн. за 79 днів прострочки.

за грудень 2010р.

за період з 15.12.2010р. по 15.11.2010р. (згідно рахунку від 30.12.2010р. на суму 770, 83 грн.) пеня за період з 11.01.2011р. (п.3.3 Договору) по 28.02.2011р. складає 15, 71 грн. за 48 днів прострочки.

Проте, ТОВ “Аптека № 165” (відповідач) письмовою заявою від 29.11.2011р. № 468 просить суд застосувати позовну давність відносно вимог про стягнення пені, строк позовної давності про стягнення якої сплинув.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами ст. 260 УК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Наслідки спливу позовної давності визначені статтею 267 ЦК України, зокрема, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Поважних причин пропущення позовної давності позивачем суду не надано.

Позовну заяву здано до суду 21.10.2011р.

Отже, позивачем не пропущено строк про стягнення пені за період з 21.10.2010р. по 20.02.2011р.

Відтак, підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача пені

за квітень 2010р.

за період з 21.10.2010р. по 10.11.2010р. в сумі 1, 30 грн. за 20 днів прострочки;

за травень 2010р.

за період з 21.10.2010р. по 10.12.2010р. в сумі 3, 18 грн. за 50 днів прострочки;

за червень 2010р.

за період з 21.10.2010р. по 10.01.2011р. в сумі 4,97 грн. за 81 днів прострочки;

за липень 2010р.

за період з 21.10.2010р. по 10.02.2011р. в сумі 34,90 грн. за 112 днів прострочки;

за вересень 2010р.

за період з 21.10.2010р. по 04.11.2010р. в сумі 4, 45 грн. за 14 днів прострочки;

за жовтень 2010р.

за період з 09.11.2010р. по 28.02.2011р. в сумі 0,45 грн. за 111 днів прострочки;

за листопад 2010р.

за період з 11.12.2010р. по 28.02.2011р.в сумі 11, 85 грн. за 79 днів прострочки;

за грудень 2010р.

за період з 11.01.2011р. по 28.02.2011р. в сумі 15, 71 грн. за 48 днів прострочки.

Відтак, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 76,81 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 469,21 грн. слід відмовити.

Посилання позивача на переривання перебігу позовної давності у звязку зі зверненнями його до суду, не приймаються судом.

Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Дійсно, позивач звертався з позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення 4 047, 13 грн. (в тому числі 546,02 грн. пені). Але, ухвалами від 19.08.2011р. № 1/5009/4944/11, від 05.09.2011р. № 2/5009/5263/11 позов було повернуто без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України.

Також позивач звертався з позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення 546,02 грн. пені. Але ухвалою від 26.09.2011р. № 4/5009/5784/11 позов було повернуто без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України.

Такі звернення позивача до суду не переривають строку позовної давності. Вказаний висновок суду підтверджується змістом ч. 1 ст. 265 ЦК України, відповідно до якої навіть у випадку прийняття судом позовної заяви та порушення провадження у справі подальше залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Не перериває позовну давність про стягнення пені і звернення позивача до господарського суду Запорізької області 31.03.2011р. про стягнення з відповідача 10 749, 23 грн. заборгованості по орендній платі та 112, 78 грн. боргу по комунальним послугам, оскільки, як свідчить рішення суду від 27.05.2011р. по справі № 30/5009/1586/11, судом вимоги про стягнення пені до розгляду прийняті не були у звязку з порушенням позивачем приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Таким чином, до вимог, які не охоплені предявленим позовом, позовна давність щодо них не переривається.

Провадження у справі № 3/5009/6468/11 порушено 24.10.2011р., таким чином приписи п.п. “1)” п. 2 ст. 10 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08.07.2011р. N 02/163-48, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, судом не застосовується.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 165” (69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 60, ідентифікаційний код 23786836) на користь Комунального закладу охорони здоровя “Міська стоматологічна поліклініка № 3” (69096, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера,22, ідентифікаційний код 05499027) пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 76 (сімдесят шість) грн. 81 коп., 14 (чотирнадцять) грн. 35 коп. витрат на держмито та 33 (тридцять три) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 05.12.2011р.

05.12.2011