Ухвала суду № 19882197, 02.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02.12.11 № 31/5009/7659/11 Суддя Хуторной В.М.

розглянувши матеріали:

за позовом: Фізичної особи ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області;

до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області;

про поділ нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна ТОВ «Аспект ЛТД».

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Статтею 57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК).

Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

01.11.2011 р. набрав чинності Закон України «Про судовий збір»№02/163-48 від 08.07.2011 р.

Пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, ч. 1 п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»визначено, що за подання до господарського суду позовної майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно листа Управління Державного казначейства у місті Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 31.10.2011 р. № 04-13/2050/2346 відкрито рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету судового збору по коду бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»:

Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району

Банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 34677145

№ рахунку: 31210206700007

В даному випадку, заявлені ФО ОСОБА_1 вимоги є майновими, (виходячи з загального розміру вартості об’єктів нерухомості), тобто розмір судового збору повинен становити 1411,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

При поданні позовної заяви ФО ОСОБА_1 надано квитанції №46 від 23.07.2011 р. в сумі 143 грн., №32 від 26.09.2011 р. в сумі 0,14 грн. про сплату державного мита та квитанцію №15 від 23.08.2011 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, доказів сплати судового збору в належному розмірі, як того вимагає Закон та за реквізитами, наведеними у листі Управління Державного казначейства у місті Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 31.10.2011 р. № 04-13/2050/2346, позивачем суду не надано.

Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказані квитанції як належний доказ сплати позивачем судового збору.

18.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви».

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Позивачем при поданні позовної заяви у якості доказу надсилання копії позовної заяви відповідачу надано фіскальний чек №9638 від 11.08.2011 р., який з урахуванням вищевказаних положень законодавства не може розглядатись як належний доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу. З наданого повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається, що відповідачем було отримано саме копію позовної заяви.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів відправлення копії позовної заяви відповідачу.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що надані до позовної заяви додатки не відповідають вимогам ст. 36 ГПК, оскільки вони належним чином не засвідчені.

Згідно п. 3.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Згідно із п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Суд звертає увагу позивача на те, що повторне звернення з позовом до суду відбувається на загальних підставах, тобто після усунення ним недоліків за ухвалою господарського суду Запорізької області по справі №32/5009/5367/11, не звільняє його від обов’язку щодо надання належного доказу сплати державного мита та відправлення копії позовної заяви відповідачеві відповідно до вимог діючого законодавства на момент подання позову.

Таким чином, державне мито в сумі 143,14 грн., сплачене квитанціями № 46 від 23.07.2011 р. в сумі 143 грн., №32 від 26.09.2011 р. в сумі 0,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. сплачені квитанцією №15 від 23.08.2011 р., підлягають поверненню Фізичній особі ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 44, п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Фізичній особі ОСОБА_1, без розгляду.

Дана ухвала є підставою для повернення Фізичній особі ОСОБА_1 із державного бюджету державного мита в сумі 143,14 грн., сплачених квитанціями № 46 від 23.07.2011 р. в сумі 143 грн., №32 від 26.09.2011 р. в сумі 0,14 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. сплачених квитанцією №15 від 23.08.2011 р.

Додаток: позовна заява на 32 аркушах, в тому числі оригінали документів: квитанція №46 від 23.07.11 р., квитанція №32 від 26.09.11 р., квитанція №33 від 26.09.11 р., квитанція №16 від 23.08.11 р., квитанція №15 від 23.08.11 р., фіскальні чеки від 11.08.2001 р. №9638 -9640 та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суддя                                                                       В.М. Хуторной