Рішення № 19882194, 28.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа № 4/5009/6860/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133)

до відповідача Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 1, а/с № 569)

про стягнення 9 587,77 грн. заборгованості по оплаті за відпущену технічну воду за договором на водопостачання № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р., 187,53 грн. пені, 6,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 72,51 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 26.10.2011 р. (бланк серія ВРО № 128449);

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 702 від 05.10.2011 р.;

31.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС) з позовною заявою до Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено КП “ВК “Тепло-водоканал”) про стягнення 8 136,67 грн. заборгованості по оплаті за відпущену технічну воду за договором на водопостачання № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р., 111,44 грн. пені та 43,10 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/6860/11, судове засідання призначено на 28.11.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. до початку судового вирішення спору позивач звернувся до суду з Заявою, в порядку ст. 22 ГПК України, про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з КП “ВК “Тепло-водоканал” 9 587,77 грн. заборгованості по оплаті за відпущену технічну воду за договором на водопостачання № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р., 187,53 грн. пені, 6,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 72,51 грн. 3 % річних. Заяву про збільшення позовних вимог позивач мотивує тим, що станом на 28.11.2011 р. розмір основного боргу за договором на водопостачання № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р. збільшився на 1 451,10 грн. у звязку із неповною оплатою відповідачем акту № 76/09 про надання послуг за вересень 2011 року. Крім того, оскільки відповідачем не були виконані належним чином грошові зобовязання за договором на водопостачання № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р., позивачем перерахований розмір пені та 3 % річних станом на момент вирішення справи в судовому засіданні, а також на підставі ст. 625 ЦК України на суму основного боргу нарахована сума втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 6,65 грн.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін з цього приводу, суд вважає, що заява про збільшення позовних вимог подана в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 28.11.2011 р. судом розглянуті та вирішені позовні вимоги про стягнення 9 587,77 грн. заборгованості по оплаті за відпущену технічну воду за договором на водопостачання № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р., 187,53 грн. пені, 6,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 72,51 грн. 3 % річних.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 530, 546, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 198, 218, 220, 230, 231 ГК України, положеннях Законів України “Про житлово-комунальні послуги” та “Про місцеве самоврядування в Україні” і полягають в тому, що 20.02.2009 р. позивачем та відповідачем у справі укладений договір № 8ТВ-09 на водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки), за умовами якого позивач зобовязався відпускати відповідачу технічну воду в кількості 454,5 тис.м3 на рік згідно розрахунку річного споживання, що є додатком № 1 до договору. Відповідно до п. 3.5 договору по закінченню звітного місяця споживач зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання підписати наданий нарочно з боку постачальника акт про надання послуг в 3-х примірниках та 2-а примірники повернути постачальнику. Згідно з п. 4.5 договору оплата за відпущену технічну воду здійснюється відповідачем щомісячно, до останнього числа місяця, наступного за звітнім, на підставі оформленого з двох сторін акту, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за спожиту питну воду здійснюється відповідно до затвердженого тарифу в розмірі 0,22 грн. за 1 м.куб., крім того ПДВ 0,04 грн. Пунктом 4.2 договору встановлено, що у випадку зміни тарифу на послуги з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки), чинного на момент укладання договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новим тарифом без змін інших умов договору. Про зміни тарифу постачальник повідомляє споживача в письмовому вигляді. Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. позивачу погоджений тариф на послуги водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) в розмірі 0,33 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 0,40 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ). Відповідно до п. 2.1 вказаного рішення для відповідача воно набуває чинності з моменту введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, затвердженого відповідним рішенням Виконавчого комітету. Вказане рішення виконкому опубліковано в газеті “Здесь живем” № 38 (478) від 23.09.2010 р., отже, набуло чинності 23.09.2010 р. Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.05.2011 р. по справі № 2-а-1580 пункт 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. визнаний незаконним та скасований. Зазначена постанова набрала чинності 03.06.2011 р. Листом № 75-32/5492 від 29.06.2011 р. відповідач був повідомлений про зміну тарифу на послуги з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки). У зв'язку зі скасуванням пункту 2.1 рішення № 278 від 15.09.2010 р. ВП ЗАЕС здійснений перерахунок вартості послуг з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки), наданих відповідачу протягом вересня 2010 року травня 2011 року, про що складені та надані нарочно відповідачу відповідні акти про надання послуг від 20.06.2011 р. №, № 01/06 03/06 на загальну суму 2 932,03 грн. В порушення умов п. 3.5 договору вказані акти були повернуті відповідачем позивачу без оформлення. Вказані акти відповідачем на теперішній час не оплачені. Крім того, відповідно до умов договору сторонами у справі підписані відповідні акти про надання послуг за червень вересень 2011 року на загальну суму 31 377,06 грн. Зазначені акти відповідачем оплачені частково в сумі 24 721,32 грн. Решту суми боргу по актам про надання послуг за червень вересень 2011 року відповідач станом на час вирішення спору судом не погасив. Таким чином, заборгованість відповідача за цей період становить 6 655,74 грн. У звязку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань ВП ЗАЕС на адресу відповідача направлялася претензія № 28-22/20949 від 30.08.2011 р. з вимогою про виконання грошових зобов'язань за договором № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р. Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. Відповідно до п. 4.6 договору при несвоєчасній оплаті за спожиту питну воду відповідач сплачує позивачу пеню за прострочення платежу в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення. Позивачем нарахована відповідачу пеня в загальній сумі 187,53 грн. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з КП “ВК “Тепло-водоканал” 9 587,77 грн. основного боргу, 187,53 грн. пені, 6,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 72,51 грн. 3 % річних.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив що КП “ВК “Тепло-водоканал” не заперечує проти факту наявності перед позивачем заборгованості за договором № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р. за актам про надання послуг за червень вересень 2011 року в сумі 6 655,74 грн. та визнає нараховані позивачем на цю суму основного боргу штрафні санкції відповідно до умов договору та чинного законодавства. Проте, позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) за актами №, № 01/06, 02/06 і 03/06 від 20.06.2011 р. на загальну суму 2 932,03 грн. відповідач вважає не обґрунтованими, виходячи з наступного. Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.05.2011 р. по справі № 2-а-1580 пункт 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. визнаний незаконним та скасований, що обумовило виставлення відповідачу рахунків за період з вересня 2010 року по травень 2011 року на суму 2 932,03 грн. Однак, відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. Згідно з ч. 9 цієї ж статті Закону спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що повязані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку. Частиною 5 ст. 9 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням установлюють ціни (тарифи) на житло-комунальні послуги в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобовязанні відшкодовувати субєкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів. Таким чином, відповідач вважає, що обовязок по відшкодуванню коштів в сумі 2 932,03 грн. за вересень 2010 року травень 2011 року у звязку із скасуванням п. 2.1 рішення виконавчого комітету Еергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. має бути покладено на Виконавчий комітет Енрегодарської міської ради, який прийняв відповідне рішення без передбаченого бюджетного відшкодування. У звязку із цим, відповідач заперечує проти нарахованих позивачем сум штрафних санкцій на заборгованість за вересень 2010 року травень 2011 року в сумі 2 932,03 грн.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2009 р. ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС (позивачем у справі) та КП “ВК “Тепло-водоканал” (відповідачем у справі) був укладений Договір на водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) № 8ТВ-09 з відповідними додатками, змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами до нього, (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобовязався відпускати відповідачу (споживачу) технічну воду в кількості 454,5 тис.м3 на рік згідно розрахунку річного споживання, що є додатком № 1 до Договору. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору закріплений обовязок позивача відпускати відповідачу технічну воду згідно розрахунку річного водоспоживання.

Відповідно до п. 3.5 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2010 р. по закінченню звітного місяця споживач зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання підписати наданий нарочно з боку постачальника акт про надання послуг в 3-х примірниках з обовязковим зазначенням дати підписання акту та 2-а примірники повернути нарочно постачальнику.

При цьому, пунктом 3.6 Договору передбачено, що відмова споживача від підписання акта не звільняє його від сплати в установленому порядку.

Згідно з п. 4.5 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2010 р. оплата за відпущену технічну воду здійснюється відповідачем щомісячно, до останнього числа місяця, наступного за звітнім, на підставі оформленого з двох сторін акту, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за спожиту технічну воду здійснюється відповідно до затвердженого тарифу в розмірі 0,22 грн. за 1 м.куб., крім того ПДВ 0,04 грн.

У випадку зміни тарифу на послуги з водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому), чинного на момент укладання договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новим тарифом без змін інших умов договору. Про зміни тарифу постачальник повідомляє споживача в письмовому вигляді. (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що по закінченню звітного місяця постачальником та споживачем підписуються двосторонні акти про відпуск питної води у строки, встановлені в п. 3.5 Договору.

Згідно зі ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Статтею 31 цього ж Закону встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Статтею 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (в редакції, що діяла до 07.07.2011 р.) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. позивачу погоджений тариф на послуги водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) в розмірі 0,33 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ) та в розмірі 0,40 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ).

Згідно з п. 2 цього рішення воно набуває чинності з дня його опублікування в засобах масової інформації.

Відповідно до п. 2.1 цього рішення для КП “ВК “Тепло-водоканал” воно набуває чинності з моменту введення нового тарифу на послуги з водовідведення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, після затвердження відповідним рішенням виконавчого комітету.

Рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. було опубліковано в газеті “Здесь живем” № 38 (478) від 23.09.2010 р., отже, вказане рішення набуло чинності 23.09.2010 р.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.05.2011 р. по справі № 2-а-1580 пункт 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. визнаний незаконним та скасований. Зазначена постанова набрала чинності 03.06.2011 р.

На виконання умов п. 4.2 Договору листом № 75-32/5492 від 29.06.2011 р. позивач повідомив відповідача про зміну тарифу на послуги з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки).

У зв'язку зі скасуванням пункту 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. позивачем був здійснений перерахунок вартості послуг з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки), наданих відповідачу протягом вересня 2010 року травня 2011 року, про що були складені та надані нарочно відповідачу відповідні акти про надання послуг від 20.06.2011 р. №, № 01/06 032/06 на загальну суму 2 932,03 грн.

В порушення умов п. 3.5 Договору вказані акти від 20.06.2011 р. №, № 01/06 03/06 були повернуті відповідачем позивачу без належного оформлення.

Вказані акти відповідачем оплачені не були.

Отже, заборгованість КП “ВК “Тепло водоканал” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС по актам про надання послуг від 20.06.2011 р. №, № 01/06 03/06 становить 2 932,03 грн.

Заперечення відповідача стосовно того, що обовязок по відшкодуванню коштів в сумі 2 932,03 грн. за вересень 2010 року травень 2011 року у звязку із скасуванням п. 2.1 рішення виконавчого комітету Еергодарської міської ради № 278 від 15.09.2010 р. має бути покладено на Виконавчий комітет Енрегодарської міської ради, який прийняв відповідне рішення без передбаченого бюджетного відшкодування суд вважає безпідставними та необгрутованими, оскільки зазначена сума не є збитками, а заявлена позивачем до стягнення як основний борг по перерахунку вартості послуг з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки).

При цьому, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростований той факт, що КП “ВК “Тепло водоканал” здійснювалося споживання технічної води з насосної станції підпитки протягом вересня 2010 року травня 2011 року.

Крім того, згідно з умовами Договору позивачем та відповідачем були підписані (з рекламаціями) акти про надання послуг з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) за червень вересень 2011 року, відповідно до яких відповідачу було відпущено за вказаний період 51 998,0 м. куб. питної води на загальну суму 31 377,06 грн., а саме:

-№ 21/06 від 30.06.2011 р. про надання послуг за червень 2011 року на суму 10 785,85 грн. з ПДВ;

-№ 49/07 від 31.07.2011 р. про надання послуг за липень 2011 року на суму 6 728,04 грн. з ПДВ;

-№ 35/08 від 31.08.2011 р. про надання послуг за серпень 2011 року на суму 7 022,27 грн. з ПДВ;

-№ 76/09 від 30.09.2011 р. про надання послуг за вересень 2011 року на суму 6 840,90 грн. з ПДВ.

Перелічені акти надання послуг за червень вересень 2011 року відповідачем були оплачені частково в сумі 24 721,32 грн.

Решту суми боргу по актам про надання послуг за червень вересень 2011 року відповідач станом на час вирішення спору судом не погасив. Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти цього факту не заперечив.

Таким чином, на час вирішення судом цього спору за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з водопостачання за червень вересень 2011 року в сумі 6 655,74 грн.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору на водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) № 4ПВ-09 від 30.04.2009 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити надані послуги з питного водопостачання не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані протягом спірного періоду послуги з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) в повному обсязі не здійснив, факт наявності заборгованості КП “ВК “Тепло водоканал” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” в розмірі 9 587,77 грн. (2 932,03 грн. + 6 655,74 грн.) підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з КП “ВК “Тепло- водоканал” 9 587,77 грн. основного боргу за надані послуги з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) документально підтвердженими, доведеними, заснованими на законі та такими, що предявленні позивачем до стягнення обґрунтовано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 4.6 Договору, якими сторони визначили, що при несвоєчасній оплаті за спожиту питну воду відповідач сплачує позивачу пеню за прострочення платежу в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення.

З урахуванням викладеного, суд вважає таким, що не суперечить вимогам діючого законодавства пункт 4.6 Договору, яким сторони визначили пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення, оскільки цей розмір не перевищує гранично встановлений Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за несвоєчасну оплату відповідачем послуг з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) за Договором на водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р. по актам про надання послуг водопостачання №, № 01/06 03/06 від 20.06.2011 р. становить 74,71 грн., яка розрахована за період з 01.08.2011 р. по 28.11.2011 р.

Крім того, сума пені за несвоєчасну оплату відповідачем послуг з водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) за Договором на водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р. по актам про надання послуг водопостачання № 21/06 від 30.06.2011 р., № 49/07 від 31.07.2011 р., № 35/08 від 31.08.2011 р. і № 76/09 від 30.09.2011 р. становить 112,82 грн., яка обрахована за загальний період з 01.08.2011 р. по 28.11.2011 р.

Загалом, згідно розрахунку позивача, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за неналежне виконання грошових зобовязань за Договором на водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р. становить 187,53 грн.

Надані розрахунки пені судом перевірені та визнані судом такими, що виконані вірно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг з питного водопостачання за Договором на водопостачання (технічна вода з насосної станції підпитки) № 8ТВ-09 від 20.02.2009 р. в сумі 187,53 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення оплати послуг з питного водопостачання, згідно розрахунку позивача, за загальний період з 01.08.2011 р. по 28.11.2011 р. становить 6,65 грн., а сума 3 % річних, відповідно до розрахунку позивача, за цей же загальний період становить 72,51 грн.

Надані розрахунки судом перевірені та визнані обґрунтованими. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 6,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 72,51 грн. 3 % річних задовольняються судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з КП “ВК “Тепло-водоканал” 9 587,77 грн. основного боргу, 187,53 грн. пені, 6,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 72,51 грн. 3 % річних документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 193, 230-232, 275 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 656, 692, 625, 714 ЦК України, Законами України “Про житлово-комунальні послуги” та “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 1, а/с 569, код ЄДРПОУ 32400040, п/р № 26009301191127 в Енергодарському відділенні АК ПІБ, МФО 313098) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, на п/р № 260002673 в ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) 9 587 (девять тисяч пятсот вісімдесят сім) грн. 77 коп. основного боргу, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 53 коп. пені, 6 (шість) грн. 65 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 72 (сімдесят дві) грн. 51 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “02” грудня 2011 р.

02.12.2011