Рішення № 19881955, 24.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.11 Справа № 4/5009/7020/11

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, (юридична адреса: 69005, АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2)

про стягнення 726,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання та використання теплової енергії № 2065 від 01.10.2004 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_3, довіренність №03/27 від 04.01.2011р.;

Від відповідача не з'явився.

01.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м.Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м.Запоріжжя про стягнення 726,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання та використання теплової енергії № 2065 від 01.10.2004 р.

Ухвалою від 01.11.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.11.2011 р.

В судовому засіданні 24.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст., 526, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 01.10.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2065 про постачання та використання теплової енергії. Відповідно до п. 1 Договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни, встановленими умовами цього Договору. Позивачем за період з січня 2011р. по серпень 2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 734,87 грн. Згідно з п. 6.5. Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць. Згідно п.6.6 Договору, споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії. Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково в розмірі 8,87 грн. 16.05.2011р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист з вимогою погашення існуючої заборгованості. Зазначений лист залишився без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 726,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання та використання теплової енергії № 2065 від 01.10.2004 р.

Відповідач в судове засідання 24.11.2011р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 01.11.2011р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/7020/11 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана особисто Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 05.11.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 24.11.2011 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2004 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (позивачем) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір №2065 про постачання та використання теплової енергії (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктом 10 сторони узгодили, що Договір набирає сили з моменту підписання та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Згідно з п. 6.5. Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Відповідно п.6.6 Договору, споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії..

Відповідно до пункту 3.2.3 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з січня 2011р. по серпень 2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 734,87 грн., а саме у 2011р.: січень 198,92грн., лютий 194,72 грн., березень 175,81 грн., квітень 103,74 грн., травень 15,42 грн., червень 15,42 грн., липень 15,42 грн., серпень 15,42 грн. Акти приймання-передачі теплової енергії з січня 2011 по серпень 2011р. відповідачем підписані не були

Згідно з п. 6.8. Договору, факт поставки та використання теплової енергії підтверджується актами виконаних робіт, який щомісячно надається позивачем відповідачу, який відповідач в разі відсутності зауважень повинен оформити належним чином та один примірник повернути позивачу.

Також, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг на суму 734,87 грн. з ПДВ.

Відповідач заперечень, щодо нарахування зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не надсилав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та сумами нарахованими за спожиту теплову енергію.

Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з січня 2011р. по серпень 2011р. станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору про постачання та використання теплової енергії № 2065 від 01.10.2004 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач плату за поставлену теплову енергію станом на час вирішення справи в судовому засіданні здійснив частково в розмірі 8,87 грн.

16.05.2011р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист №05/549-юр з вимогою погашення існуючої заборгованості.

Відповідачем лист залишено без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на час вирішення справи в судовому засіданні основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про постачання та використання теплової енергії № 2065 від 01.10.2004 р. становить 726,00 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, (юридична адреса: 69005, АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 726 (сімсот двадцять шість) 00 грн. вартості поставленої теплової енергії, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “30” листопада 2011 р.

30.11.2011