Рішення № 19881825, 23.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 4/5009/5805/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська інвестиційно-індустріальна група” (69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 5-А, кв.82)

про стягнення 499 грн. 89 коп. основного боргу за надані послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет за договором № 3000104051 від 14.12.2009 р., 6 грн. 59 коп. три відсотки річних, 7 грн. 29 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіренність №1141 від 31.10.2011р.;

Від відповідача не з'явився.

27.09.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська інвестиційно-індустріальна група”, м. Запоріжжя про стягнення 499 грн. 89 коп. основного боргу за надані послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет за договором № 3000104051 від 14.12.2009 р., 6 грн. 59 коп. три відсотки річних, 7 грн. 29 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою від 27.09.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 02.11.2011 р. Ухвалою суду від 02.11.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено до 23.11.2011р.

В судовому засіданні 23.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надана суду Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 966624, згідно з якою юридичною адресою ТОВ “Українська інвестиційно-індустріальна група” (код ЄДРПОУ 35842295) є: 69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 5-А, кв.82, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 27.09.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/5805/11, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/5805/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 11, 526, 530, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 216 ГК України, положеннях Закону України “Про телекомунікації” і полягають в тому, що 14.12.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №3000104051 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет, за умовами якого позивач зобовязався надавати відповідачу послуги електрозвязку, а відповідач зобовязався отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість за авансовою системою. На виконання умов Договору позивачем відповідачу за грудень 2010року - травень 2011 року надавалися послуги електрозвязку на загальну суму 639,90 грн. Відповідачем в порушення умов Договору рахунок на оплату послуг звязку за спірний період в повному обзязі не оплачен. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору №3000104051 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет від 14.12.2009р. зобовязання та вимоги чинного законодавства. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене, норми чинного законодавства позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська інвестиційно-індустріальна група” 499 грн. 89 коп. основного боргу за надані послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет за договором № 3000104051 від 14.12.2009 р., 6 грн. 59 коп. три відсотки річних, 7 грн. 29 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Закону України “Про телекомунікації” та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., 14.12.2009 р. між ВАТ “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 1 (м. Запоріжжя) Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (позивачем у справі) та ТОВ “Українська інвестиційно-індустріальна група”, (відповідачем у справі) був укладений договір № 3000104051 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет, (далі за текстом Договір), з відповідними додатками та доповненнями.

За умовами Договору позивач (підприємство звязку) зобовязався надавати відповідачу (абоненту) послуги доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги, які відповідач може самостійно замовити через систему самообслуговування.

Послуги, які надаються позивачем, сплачуються на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного тарифного плану, що передбачено п. 5.1 Договору.

Відповідно до пунктів 8.1 і 8.2 Договір набирає чинності з дня його підписання і діє протягом одного року, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги в повному обсязі.

На виконання умов Договору позивачем відповідачу за грудень 2010року - травень 2011 року надавалися послуги доступу до мережі Інтернет на загальну суму 639 грн. 90 коп.

На оплату наданих послуг за спірний період позивачем виставлявся відповідачу рахунки за послуги звязку на загальну суму 639 грн. 90 коп., які одночасно є актом передавання-приймання виконаних робіт за відповідний місяць, а саме:

-рахунок № 10405 від 31.12.2010 р. на оплату послуг за грудень 2010 року в сумі 89,89 грн. з ПДВ;

-рахунок № 10405 від 31.01.2011 р. на оплату послуг за січень 2011 року в сумі 116,26 грн. з ПДВ;

-рахунок № 10405 від 28.02.2011 р. на оплату послуг за лютий 2011 року в сумі 105,00 грн. з ПДВ;

-рахунок № 10405 від 31.03.2011 р. на оплату послуг за березень 2011 року в сумі 123,76 грн. з ПДВ;

-рахунок № 10405 від 30.04.2011 р. на оплату послуг за квітень 2011 року в сумі 150,00 грн. з ПДВ;

-рахунок № 10405 від 31.05.2011 р. на оплату послуг за травень 2011 року в сумі 54,99 грн. з ПДВ.

Вказані рахунки позивачем направлявся за належною юридичною адресою відповідача.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Пунктом 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з п. 38 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг розрахунковий період за надані телекомунікаційні послуги оператор визначає самостійно. Тривалість одного розрахункового періоду, як правило, становить календарний місяць.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що відповідач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою авансовою оплатою послуг.

Згідно з п.п. 4.5, 4.6 Договору розрахунки за фактично отримані послуги проводиться в термін не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (при кридитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування авансової оплати.

Відповідачем в порушення умов Договору оплата послуг доступу до мережі Інтернет за спірний період в повному обсязі здійснена не була.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата наданих послуг, відповідачем була здійснена частково, на загальну суму 140,01 грн.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за надані послуги становить 499,89 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору №3000104051 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет від 14.12.2009р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 01.03.2011 р. по 30.06.2011 р., згідно розрахунку позивача, становить 7,29 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 21.01.2011р. по 15.09.2011р., згідно розрахунку позивача, складає 6,59 грн.

Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунки позивачем виконані не вірно, оскільки при розрахунку суми втрат від інфляції грошових коштів позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 62-97Р від 03.04.1997 р. Зокрема, позивачем не враховано, що для визначенні індексу інфляції за спірний період необхідно помісячні індекси, що складають спірний період, помножити між собою. Таким чином, за період з березня 2011 року по червень 2011 року стягненню з відповідача підлягає 19,76 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 6,59 грн. заявлена відповідачем невірно, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення за спірний період, у відповідності до вимог чинного законодавства, за період з 21.01.2011р. по 15.09.2011р., стягненню з відповідача підлягає 9,78 грн. 3 % річних.

Фактично, стягненню з відповідача за невиконання грошових зобовязань по Договору №3000104051 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет від 14.12.2009р.підлягає 19,76 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 9,78 грн. 3 % річних. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання грошових зобовязань по Договору №3000104051 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет від 14.12.2009р. заявлено до стягнення 7,29 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6,59 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах сум, заявлених позивачем.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних підлягає задоволенню в заявлених позивачем сумах 7,29 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6,59 грн. 3 % річних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав, в судове засідання не зявився без обґрунтування причин поважності неявки.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська інвестиційно-індустріальна група” 499 грн. 89 коп. основного боргу за надані послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет за договором № 3000104051 від 14.12.2009 р., 6 грн. 59 коп. три відсотки річних, 7 грн. 29 коп. втрат від інфляції грошових коштів документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 230 ГК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська інвестиційно-індустріальна група” (69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 5-А, кв.82, код ЄДРПОУ 35200228) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133. код ЄДРПОУ 01184385, р/р № 26002364 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 89 коп. основного боргу, 7 (сім) грн. 29 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 6 (шість) грн. 59 коп. річних відсотків. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська інвестиційно-індустріальна група” (69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 5-А, кв.82, код ЄДРПОУ 35200228) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133. код ЄДРПОУ 01184385, р/р № 26009408 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “28” листопада 2011 р.

28.11.2011