Рішення № 19881698, 23.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 5/5009/6710/11

Суддя К.В. Проскуряков

За позовом: Приватного підприємства “Світточ” (70401, Запорізька область, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, буд. 83)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Світоч”(70401, Запорізька область, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, буд. 76)

про стягнення 460302,60 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01 від 20.10.2011 р.

Від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

27.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Світточ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світоч” про стягнення 460302,60 грн.

Ухвалою суду від 27.10.2011 р. порушено провадження у справі №5/5009/6710/11, розгляд якої призначено на 23.11.2011 р. У судовому засіданні від 23.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві від 27.10.2011 р. за вих. №27/10/01 просить суд стягнути з ТОВ “Світоч” 460 302,60 грн. заборгованості за договором позики. Позивач пояснив наступне 30.05.2011 р. до ПП “Світточ” звернулося ТОВ “Світоч” з листом №30/05-1 про надання позики на суму 460 302,60 грн. шляхом перерахування грошових коштів за вказаними відповідачем реквізитами. Позивач 01.06.2011 р. перерахував на рахунок ВДВС Запорізького РУЮ 375 302,60 грн., 15.06.2011 р. позивачем сплачено до Державного бюджету Запорізького району 85 000,00 грн. Зобовязання щодо повернення позики відповідачем у трьох місячний строк, як було зазначено у листі від 30.05.2011 р., не виконано.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 205, 207, 208, 509, 526, 530, 642, 1046, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. 23.11.2011 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ТОВ “Світоч” надійшов відзив на позовну заяву від 22.11.2011 р. за вих. №22/11-1, у якому вказано, що ТОВ “Світоч” свої зобовязання перед ПП “Світточ” щодо повернення заборгованості у розмірі 460 302,60 грн. не виконав, а тому ТОВ “Світоч” визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 р. до Приватного підприємства «Світточ»звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч»з листом №30/05-1 про надання позики на суму 460 302,60 грн.

Вказану заборгованість ТОВ “Світоч” не має можливості самостійно погасити, у звязку з чим вимушене звернутися до ПП «Світточ» з проханням надати в позику відповідачу грошові кошти загальним розміром 460 302,60 грн. шляхом перерахування на розрахункові рахунки за реквізитами, вказаними у додатку до цього листа.

Відповідач згідно листа від 30.05.2011 р. за вих. №30/05-1 взяв на себе зобов'язання повернути надані в позику грошові кошти, а також комісійні витрати, пов'язані із здійсненням платежів через фінансові та банківські установи, у строк протягом трьох місяців з дня оплати ПП “Світточ” заборгованості ТОВ “Світоч” у сумі 460 302,60 грн.

Також, ТОВ “Світоч” зазначив, що даний лист є пропозицією до укладення договору позики із усіма наслідками, передбаченими нормами діючого законодавства, зокрема Цивільного та Господарського кодексів України. Факт перерахування грошових коштів з боку позивача за реквізитами, вказаними у додатку до листа №30/05-1 від 30.05.2011, ТОВ “Світоч” вважатиме отриманням позики.

ТОВ “Світоч” просило у строк 20 днів з дня отримання даного листа ПП “Світточ” надати відповідь про прийняття або відмову у прийнятті пропозиції ТОВ «Світоч»щодо укладення договору позики або безпосередньо перерахувати грошові кошти за вказаними у додатку реквізитами.

Позивач прийняв пропозицію відповідача щодо надання позики та перерахував грошові кошти за реквізитами, вказаними відповідачем.

01.06.2011 р. ПП “Світточ” перераховано на рахунок ВДВС Запорізького РУЮ 375 302,60 грн. заборгованості відповідача за зведеним виконавчим провадженням №21553856, що підтверджується платіжним дорученням №0106, засвідченим у відділенні АТ «УкрСиббанк».

15.06.2011 р. ПП “Світточ” сплачено до Державного бюджету Запорізького району 85 000,00 грн. податку на додану вартість, платником якого є ТОВ “Світоч”. Факт здійснення даного платежу підтверджується платіжним дорученням №1507, засвідченим у відділенні АТ «УкрСиббанк».

Зобов'язання щодо повернення позики ТОВ “Світоч” у 3-місячний строк не виконано, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися за захистом своїх порушених майнових прав до суду.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою з позики грошових коштів.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини 1 статті 1046 ЦК України договором позики одна сторона і позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини з позики грошових коштів.

Судом встановлено, що між ПП “Світточ” та ТОВ “Світоч” було дотримано усіх істотних умов договору позики, тобто ПП “Світточ” прийняло пропозицію ТОВ “Світоч” та у 20-ти денний строк перерахувало грошові кошти на загальну суму 460 302,60 грн. за вказаними відповідачем реквізитами, що підтверджується платіжним дорученням №0106 від 01.06.2011 р. на суму 375 302,60 грн. та платіжним дорученням №1507 від 15.06.2011 р. на суму 85 000,00 грн. В свою чергу, ТОВ “Світоч” зобовязалося повернути надані в позику грошові кошти у строк протягом 3-х місяців з дня оплати ПП “Світточ” заборгованості ТОВ “Світоч” у розмірі 460 302,60 грн.

Відповідно до відзиву на позовну заяву від 22.11.2011 р. за вих. №22/11-1 ТОВ “Світоч” визнає позовні вимоги ПП “Світточ” щодо стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 460 302,60 грн.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань, а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 460 302,60 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного підприємства “Світточ” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світоч” заборгованості за договором позики у розмірі 460 302,60 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світоч” (70401, Запорізька область, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, буд. 76, р/р 26006061384620 в КБ “ПриватБанк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 03749266) на користь Приватного підприємства “Світточ” (70401, Запорізька область, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, буд. 83, п/р №26003193879100 в АТ “УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 34909856) заборгованості у розмірі 460 302 (чотириста шістдесят тисяч триста дві) грн. 60 коп., 4 603 (чотири тисячі шістсот три) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 28.11.2011.

28.11.2011